Метод бенчмаркінгу

Одним з найсучасніших підходів до визначення конкурентоспроможності підприємства є метод бенчмаркінгу. Сукупність визначень бенч-маркінгу швидко збільшується, і тому важко сформулювати його точну характеристику. Ціль бенчмаркінгу заключається в тому, щоб на основі дослідження надійно встановити ймовірність успіху підприємства. Одне з визначень бенчмаркінгу характеризує його як метод виявлення того, що інші роблять краще, та вивчення, удосконалення і застосування методів роботи інших організацій.

Зазвичай бенчмаркінг проводиться за такими параметрами: ринкова частка; якість продукції; ціна продукції; технологія виробництва; собівартість продукції, що випускається; рентабельність продукції, що випускається; рівень продуктивності праці; обсяг продаж; канали збуту продукції; близькість до джерел сировини; якість менеджерської команди; нові продукти; співвідношення світових та внутрішніх цін; репутація фірми.

Бенчмаркінг є надзвичайно корисним інструментом, особливо в ситуації, коли необхідно переглянути внутрішню ефективність діяльності компанії та визначити нові пріоритети діяльності. Зіставлення показників ефективності дає можливість зрозуміти уразливі та раціональні сторони діяльності компанії в порівнянні з конкурентами і світовими лідерами в аналогічній області. Це дозволяє знайти незаповнені ринкові ніші, вийти на ймовірних партнерів по виробничо-технічній кооперації і з'ясувати переваги злиття компаній.

Таким чином, користь бенчмаркінгу заключається в тому, що виробничі та маркетингові функції стають максимально керованими, коли досліджуються і впроваджуються на своєму підприємстві кращі методи та технології інших, провідних підприємств даної галузі. Такий аналіз може призвести до зростання прибутковості підприємництва з високою економічністю, створення корисної конкуренції та задоволення потреб покупців.

Основні заходи, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності підприємства:

- підвищення техніко-економічних і якісних показників продукції фірми;

- орієнтація якості та техніко-економічних параметрів продукції на вимоги споживачів;

- виявлення і забезпечення переваг продукту порівняно з його замінниками;

- виявлення переваг і недоліків товарів-аналогів, які випускаються конкурентами, і використання одержаних результатів у діяльності фірми;

- визначення можливих модифікацій продукту;

- виявлення і використання цінових факторів підвищення конкурентоспроможності продукції;

- віднаходження і використання нових пріоритетних сфер використання продукції;

- пристосування продукції до роботи в різних (у тому числі екстремальних) умовах;

- диференціація продукції;

- посилення впливу на споживачів (просування).

Список літератури

1. Портер М. Конкуренция / М. Портер. – К.: Основы, 2001.

2. Кіндрацька Г.І. Стратегічний менеджмент: Навч.посібник, - К.Знання, 2006,-366 с.

3. Оснач О.Ф., Пилипчук В.П., Коваленко Л.П..Промисловий маркетинг:Навч.посібник для вищих навч. закл. ], — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 364 с.

4. Бондар О.В.Ситуаційний менеджмент, К.: Центр учбової літератури, 2012. 388 с.

5. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб. – К.: ЦУЛ, 2003. – 342 с.

6. Положення «Про порядок здійснення аналізу фінансового станупідприємств, що підлягають приватизації», затверджене Наказом Міністерства фінансів і Фонду державного майна №49/121 від 26.01.01

Поиск по сайту: