Методичні вказівки. Повітря для життя мікроорганізмів є несприятливим середовищем, тому що воно не містить в достатній кількості споживчих речовин

Повітря для життя мікроорганізмів є несприятливим середовищем, тому що воно не містить в достатній кількості споживчих речовин, містить мало вологи. На мікробні клітини нищівно діє сонячна радіація, висихання, а також впливають інші фактори.

Наявність мікроорганізмів у повітрі встановив Л. Пастер. Для більшості мікроорганізмів передання у повітрі є тимчасовим.

Головним джерелом мікрофлори повітря є грунт. З частинками пилу мікроорганізми підіймаються в повітря і розповсюджуються вітром у вертикальному, та горизонтальному напрямках. Мікроби потрапляють у повітря також з різноманітних предметів, рослин, із організму тварин і людей (з поверхні тіла, фекалій), із відходів, відмерлих рослин, тварин та інше.

Кількісний і якісний склад мікрофлори повітря визначається ступенем забруднення і видом (складом) мікроорганізмів, її джерелом. Специфічної мікрофлори, яка зустрічається виключно тільки в повітрі, не виявлено.

Найбільша кількість мікробів знаходиться в повітрі закритих приміщень, з недостатньою вентиляцією і освітленням.

Рослини сприяють очищенню повітря від мікроорганізмів, оскільки виділяють антимікробні речовини - фітонциди.

Мікроорганізми можуть знаходитися у повітрі у вигляді вільно літаючих., окремих клітин і вібріонів (віруси, фаги), або в таких трьох фазах бактеріального аерозолю (фізичної системи з твердих або рідких крихітних частинок, завислих у газі): пилова, краплинна, краплино ядерна.

Якісний склад мікрофлори повітря відрізняється більшою різноманітністю. Більшість з них - сапрофіти, які переважають в ґрунті. Але в повітрі лікарень, поліклінік, аптек є багато і хвороботворних мікроорганізмів.

В повітрі найчастіше зустрічаються споротвірні види бактерій і грибів, в зв'язку більш високою кількістю спор до дії ультрафіолетових променів і висихання.

В повітрі багато пігментних форм, які утворюють колонії червоного, рожевого, жовтого кольору в зв'язку з наявністю в їхніх клітинах каротиноїдів. Каротиноїди захищають мікробні клітини від фотоокиснення. В повітрі приміщень зустрічається багато коків, які виділяють люди з органів дихання.

Серед мікрофлори повітря часто зустрічається спори бацил і клострицій дріжджів, мікроміцетів і актиноміцетів, із не споротворних - найчастіше стафилококи, стрептококи, мікрококи і сарцини, палички - групи кишкової палички і багато інших.

Повітряне середовище служить джерелом забрудникі з багатьох інфекційних захворювань, найчастіше - органів дихання. Через повітря передаються туберкульозні палички, забрудники пневмонії (запалення легенів), ангіни, грану скарлатини, кору, дифтерії, легеневих форм чуми, сибірської язви і сапу, а також натуральної та вітряної віспи і т.д. за добу через дихальні шляхи проходить 15- 17 тис. літрів повітря.

Чистота повітря відіграє велику роль в ряді галузей промисловості, зокрема в харчовій. Мікрофлора повітря обсіває сировину, продукцію та технологічні лінії негерметизовану готову продукцію.

В природі без участі людини проходять процеси самоочищення повітря. Вагомий фактором самоочищення є сонячна радіація, істотний вплив фітонцидів рослин.

На харчових підприємствах передбачені такі заходи профілактики забруднення повітря. У виробничих приміщеннях - фарбування чи покриття облицьовальною плиткою стін і стелі, тверде покриття підлоги, ретельне вологе прибирання (сухе заборонено), при тримання в належному санітарному стані обладнання, ефективне вентиляція.

Хороші результати дає опромінювання ультрафіолетовими промінням за допомогою ламп БУВ. Все ж при цьому в приміщенні не повинні знаходитись люди, тому що УФ промені викликають опіки шкіри, очей.

Мікрофлора ґрунту.

Грунт є сприятливим середовищем для збереження і розвитку мікроорганізмів. Його мікрофлора численна і різноманітна. В грунті можна знайти представників всіх класів мікроорганізмів (бактерії, актиноміцети, мікроскопічні гриби, водорості найпростіші, мікро плазми, рикетсії, віруси). Ґрунт є джерелом мікроорганізмів для всього оточуючого середовища.

У ґрунті знаходяться усі органічні і мінеральні речовини, необхідні для розвитку мікроорганізмів. Щороку в масу ґрунту надходить значна кількість мертвих рослин.

Основна маса органічних сполук, які потрапляють в ґрунт, піддаються там мінералізації під впливом ферментів мікроорганізмів, але деяка частина не

розпадається до кінцевих продуктів мінеральних речовин, а перетворюється і складні «перегнійні» сполуки, які називають «гумусом».

Гумус складає 85... 90% всієї маси органічних речовин ґрунту. Вміст гумусу визначає консистенцію і родючість ґрунту.

Для розвитку мікроорганізмів істотне значення має активна кислотність ґрунту /рН/ і осмотична активність, тобто концентрація речовин, розчинених в ґрунтовії рідкій фазі. Від величини /рН/ ґрунту(значення /рН/ може коливатися від 3 до 4 і дуже кислотних ґрунтах, до 8 - 9 і вище в сильно лужних) залежить характер мікрофлори.

В більшості видів ґрунту осмотичний тиск сприяє розвитку мікроорганізмів. Винятком є солончакові ґрунти, де можуть розвиватися тільки осмофільні і осмотелерантні мікроорганізми.

Таким чином в ґрунті є досить сприятливі умови для проявлень: мікроорганізмами фізіологічних функцій живлення, дихання, розмноження.

Більшість мікроорганізмів в ґрунті розташовані в шарах, що знаходяться на відстані 10 - 20см від поверхні. Це пов'язано з тим, що в поверхневих шарах ґрунту

Мікроорганізми гинуть під дією сонячних променів (ультрафіолету), під впливом всихання.

Ґрунт є природним фільтром для ґрунтових вод. Кількість мікроорганізм в 1 – ґрунту може коливатись від сотень до мільярдів. До 1 % органічних речовин ґрунту становлять органічні речовини мікроорганізмів. Мікробна маса на 1 гa ґрунту може становити до 12 т.

До власно ґрунтової мікрофлори відносяться актиноміцети, сіркобактерії, залізобактерії, водень окислюючи бактерії, азот фіксуючі мікроорганізми, клітковину, пектин розкладаючі мікроорганізми та інші. Це аеробні мікроорганізми родів Nitresomonas, Nitrosocystis, Nitrosobacter.

Здатність до нітрифікації в ґрунті, в основному викликають мікроорганізми роду Clpasîlurianum.

Розрізняють азот фіксуючі мікроорганізми, які розвиваються на корінні ряду рослин, і, зокрема, бобових - бульбочкові мікроорганізми роду Rhizobium..

В ґрунтах, які містять свіжі органічні забруднення, переважають не спороносні грам-негативні гнильні бактерії роду Pseudomonas.

Істотним є питання про місце існування в ґрунті анаеробних мікроорганізмів. Їх чисельність звичайно не велика, не більше 10 % бактерій ґрунту належать до строгих і факультативних і анаеробів. Це анаеробні гнильні мікроорганізми клостридії (Cl partrificum, Cl sporogenes, Cl septicum).

Основну масу сапрофітних ґрунтових мікроорганізмів складароть гриби і дріжджі. Переважають гриби родів Penicillium і Mucor, Aspergillus, Rhizopus.

Екологія недосконалих грибів мало вивчена. Але все ж таки встановлено, що гриби роду Fusarium переважають в чорноземі.

В ґрунті дуже багато не досконалі -- грибів з темнопігментоватим міцелієм - p.p. Cladosporium, Altenaria, Trichoderma.

Вивчення екології дріжджових грибів показало їх взаємозв'язок з типами ґрунту. Дріжджі складають переважну мікрофлору вологих кислих грибів, багатих рослинними рештками. Тут в основному можна знайти роди Torulopsis і Candidu,

В чорноземах постійно знаходять дріжджі роду Zypomuces і рожеві дріжджі роду Rhodotorula.

Хід роботи.

Поиск по сайту: