Завдання 3. Визначення гнилісних мікроорганізмів

1 см³ розведення 10⁴ висівають на молочний агар, термостатують 48 годин при 37 °С. Спостерігають зони просвітлення навколо колоній, тому що пройшов протеоліз молока протеолітичними ферментами. Підраховують і вивчають морфологію колоній, готують мазки, забарвлюють по Граму, вивчають морфологію мікроорганізмів.

Завдання 4. Визначення молочнокислих бактерій.

1 см³ розведення 10² висівають в чашку Петрі під СА з крейдою (щепотку стерильної крейди на кінчику скальпелю асептично вносять в пробірку з розплавленим СА і ретельно перемішують).

Термостатують 48-72 години при 37 °С. Визначають малі, до 1 мм в діаметрі, напівпрозорі, безбарвні колонії, які мають зони просвітлення по краям із-за утворення розчинного сполучення лактату кальція. В мазках, забарвлених по Граму, лактобацили - Грам⁺ малі палочки, не рухомі, спор не утворюють.

Завдання 5. Визначення маслянокислих клостридій (бактерій).

На 2/3 об’єму заповнюють пробірку борошном, заливають водопровідною водою майже доверху, додають щепотку стерильної крейди, прогрівають на водяній бані 5 хвилин при 80-90 °С, а потім термостатують 48 годин при 37 °С. Наблюдають помутніння середовища, газоутворення, почорніння.

Із рідкого середовища готують препарат "роздавлена" крапля. Вивчають рухомі, крупні 4-5 мкм палочки з субтермальною спорою. При забарвленні препарату розчином Люголя визначають коричнево-сині зерна мікробного полісахариду -гранульози.

Завдання 6. Визначення картопляної палочки.

1 см³ розведення 10² помішують у стерильну пробірку, прогрівають на водяній бані 10 хвилин при 80-90 °С для знищення вегетативної мікрофлори. Прогріту пробу переносять у чашку Петрі, заливають сумішшю рівних кількостей МПА та СА і термостатують 48 годин при 37 °С. Вивчають і підраховують колонії характерні для картопляної палички - крупні, діаметром 4-5 мм, непрозорі, зморшкуваті, сухі, сіро-жоВтого кольору. Роблять мазок, забарвлюють по Граму, вивчають морфологію. Вас. licheniformis -це крупні, 3-4 мкм палочки, Грам⁺, з центральною або субтермальною спорою. Роблять зарисовки та висновки, щодо якості борошна, у протоколі.

Контрольні питання:

Які мікроорганізми становлять мікрофлору борошна?

Які мікроорганізми викликають зіпсованість борошна?

Які види мікробіологічної зіпсованості борошна ви знаєте?

Яке значення має мікрофлора борошна при бродінні тіста?

Які мікроорганізми характеризують свіжість борошна?

При якій температурі гинуть спори картопляної палички?

Які живильні середовища використовують для визначення картопляної палички?

Вкажіть спосіб розташування спори у картопляної палички.

Використана література:

А.Ю. Жвирблянская, O.A. Бакушинская. Микробиология в пищевой промышленности, -М.: Пищевая промышленность, 1975г.

Т.П.Слюсаренко Лабораторный практикум по микробиологии пищевых производств. - М: Легкая и пищевая промышленность, 1984г.

Поиск по сайту: