Курсова робота на тему: «Психологічні умови становлення соціометричного статусу молодшого школяра в учнівському колективі»

ВСТУП

Новітня концепція освіти України серед провідних принципів навчання і виховання визначає їх гуманізацію і демократизацію, що полягають у постановці особистості учня в центр навчально-виховного процесу, сприйнятті її як вищої соціальної цінності, визнанні права дитини на свободу, на розвиток здібностей та виявлення індивідуальності. Формування особистості – неперервний і складний процес, де діє багато факторів. У процесі соціалізації, з одного боку, індивід засвоює соціальний досвід, цінності, норми, настанови, властивості суспільства і соціальної групи, до яких він належить. З іншого боку, індивід активно входить у систему соціальних зв'язків і набуває соціального досвіду.

Інтерес до особистості дитини, прагнення сприймати її як активного суб'єкта навчально-виховного процесу потребують глибшого дослідження питань, пов'язаних зі становленням соціометричного статусу молодшого школяра у системі міжособистісних відносин шкільного колективу.

Вивченням питань формування соціального та соціометричного статусу особистості у вітчизняній і зарубіжній психологічній науці займалися Б. Г. Ананьєв, Е. М. Дубовська, Я. Л. Коломийський, Р. Л. Кричевський, А. Г. Кирпичник, А. В. Киричук, В. С. Мерлін, Р. С. Нємов, А. В. Петровський, С. Н. Тимашов, Т. Шибутані та ін. Ними визначено суттєві фактори детермінації статусу на всіх етапах онтогенезу, серед яких інтелектуальні, емоційно-вольові риси, особливості фізичного розвитку і зовнішнього вигляду, а також успіхи у провідному для молодшого шкільного віку виді діяльності. Серед окремих факторів, що визначають статус молодшого школяра, радянськими та українськими психологами досліджувалися такі: успішність дитини у навчанні (Е, І. Киричук, Л. С. Славіна), рівень інформованої (Р. Урінг, Г. В. Драіунова, Я. Л. Коломінський), особливості зовнішності (П. Лахестик), індивідуально- типологічні показники особистості (А. Н. Лутошкін), рівень потреби в спілкуванні (Ю. М. Орлов, Н. Д. Творогова), особливості сімейного виховання (А. Н. Лутошкін), стиль взаємодії педагога з класом (Я. Л. Коломенський, Н. А. Березовій) тощо.

Актуальність дослідження полягає в необхідності виявлення цілісної системи соціально-психологічних чинників детермінації соціометричного статусу молодшого школяра в учнівському колективі.

Об’єктом дослідження є соціометричний статус учня початкової школи.

Предметом дослідження є умови становлення соціометричного статусу молодшого школяра в системі групових відносин класу.

Мета дослідження – виявлення умов становлення соціометричного статусу молодшого школяра в учнівському колективі.

Гіпотеза дослідження: якщо розглядати соціометричний статус як інтегрований феномен, за умов його становлення в учнів молодшого шкільного віку, що пов'язані із цілісною системою соціально-психологічних факторів (зокрема: особливостями розвитку внутрішньогрупових відносин у шкільному колективі, рівнем розвитку пізнавальної сфери учнів, рівнем успішності у навчальній діяльності, особливостями ставлення вчителя до учнів), тс можна припустити, що провідним фактором цієї системи є тип ставлення вчителя до учнів, вплив якого на формування соціометричного статусу молодшого школяра здійснюється опосередковано, через дію усієї системи.

Завдання дослідження:

1.Проаналізувати теоретичні підходи до розуміння природи соціометричного статусу в психологічних дослідженнях та розробити концептуальну модель психологічних умов його становлення.

2.Теоретично обґрунтувати методичну процедуру дослідження факторів, які зумовлюють становлення соціометричного статусу молодших школярів у системі внутрішньогрупових взаємин шкільного колективу.

3.За допомогою емпіричного дослідження виявити особливості зв'язку між інтраіндивідними та інтеріндивідними складовими особистості молодшого школяра та структурно-динамічними характеристиками його соціометричного статусу.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези використано загальнонаукові методи теоретичного рівня (аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення науково-теоретичних та емпіричних даних), методи емпіричного дослідження (соціометрія, анкетування, тестування) та методи статистичної обробки даних.

Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 33 найменування та 5 додатків. Робота викладена на 43 сторінках друкованого тексту, вміщує 5 таблиць та 3 рисунки.

Додаток Е

Зразок оформлення розділів та підрозділів

Поиск по сайту: