|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Поняття та ознаки адміністративних послугТема 17. Адміністративні послуги Органи державної влади й місцевого самоврядування, реалізуючи демократичну, правову, соціальну спрямованість нашої держави, покликані створювати умови для реалізації прав, свобод і охоронюваних законом інтересів громадян шляхом надання широкого кола публічних послуг, у тому числі й адміністративних послуг. Виокремлення відносин щодо надання адміністративних послуг: 1) дозволяє змінювати характер відносин між адміністративними органами і приватними особами; 2) уможливлює відмежування публічно-службової діяльності адміністративних органів від їхньої господарської діяльності; 3) може використовуватися для розмежування діяльності органів влади з вироблення політики (розробки політичних програм, нормативних актів) і поточного адміністрування (залагодження конкретних життєвих ситуацій). Адміністративна послуга – це результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону; Адміністративним послугам притаманні ряд таких ознак: 1) заявний характер їх отримання. Послуги надаються за ініціативою (заявою) фізичних та юридичних осіб (незалежно від самої форми заяви особи (усна або письмова) та порядку її отримання органом влади); 2) законодавче визначення права на отримання особою конкретної послуги та відповідних повноважень органів (осіб), наділених публічно-владними функціями з їх надання. Необхідність і відповідно можливість отримання конкретної адміністративної послуги безпосередньо передбачена законом (вимога особи до органу влади вчинити якісь дії на її користь може розглядатися як адміністративна послуга лише тоді, коли порядок розгляду цієї заяви є чітко регламентованим); 3) реалізація владних повноважень органами (особами), наділеними публічно-владними функціями. Закон наділяє повноваженнями з надання кожної адміністративної послуги відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування (за конкретною адміністративною послугою можна звернутися лише до певного (тільки одного) органу влади, визначеного законом, на відміну від інших звернень, які можуть бути розглянуті та вирішені ширшим колом суб’єктів); 4) реалізація суб’єктивних прав фізичної чи юридичної особи як мету їх отримання. Надання адміністративних послуг пов'язане із забезпеченням умов для реалізації суб'єктивних прав конкретної особи. 5) формалізація надання адміністративних послуг в адміністративному акті (рішенні або дії), який має конкретного адресата – споживача адміністративної послуги (особа, яка звернулася за даною послугою). Адміністративна послуга має кінцеву форму індивідуального адміністративного акта, в якому вказаний його адресат – «споживач послуги»(при задоволенні заяви особи цей акт має типову форму (свідоцтво, ліцензія тощо), хоча можливо власне адміністративним актом може вважатися лише саме рішення органу про реєстрацію чи видачу свідоцтва). 6) добровільність отримання адміністративних послуг. Тобто відносини, які виникають у рамках послуг між суб’єктами, доцільно будувати не лише за допомогою зобов’язуючих (установлюють обов’язок здійснити позитивні дії) та заборонних (фіксують обов’язок утриматися від певних дій) норм, а також завдяки використанню уповноважуючих (надають право на здійснення тих чи інших позитивних дій), рекомендаційних (містять поради щодо раціональних дій) або стимулюючих (містять інформацію про заохочення діяльності, яку вважають корисною) норм адміністративного права. 7) оперативність (швидкодія) у наданні адміністративних послуг. Не є адміністративними послуги, які не пов’язані з прийняттям владних рішень (наприклад: освітні та медичні послуги тощо). У ширшому значенні, адміністративною послугою можна вважати звернення до адміністративного органу не лише за юридичним оформленням суб'єктивних прав особи, а й щодо виконання обов'язків фізичної або юридичної особи. Відмінність між поняттям «адміністративні послуги» та «публічні послуги», полягає в тому, що насамперед всі послуги, що надаються державою та місцевим самоврядуванням, складають сферу публічних послуг. Публічні послуги – це всі послуги, що надаються публічним сектором, а також приватним сектором під відповідальність публічної влади та за рахунок публічних коштів. Адміністративні послуги – це частина публічних послуг, які надаються органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування і надання яких пов’язане з реалізацією владних повноважень. Головною вадою адміністративних послуг є ставлення до приватної особи як до прохача, орієнтація не на сприяння запиту особи, а на формальне дотримання правил. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |