|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Марксистська етична теорія
Карла Маркса (1818 - 1883) і Фрідріх Енгельс (1820 - 1895) не створили спеціальної етичної теорії. Марксистська філософія визначила новий підхід до етичним проблемам - соціально-історичний. У капіталістичному суспільстві панували товарно-грошові відносини, майнова залежність, експлуатація тощо. Ці явища вплинули попри всі царини життя суспільства. У такому суспільстві (буржуазному) наростають індивідуалізм й моральний відчуження людини. Основний цінністю стає багатство. Цінність людини у буржуазному суспільстві визначають послуги, який може надати. Згодом індивідуалізм абсолютизується, стає антигуманних і перешкоджає розвитку особистості. Духовний світ іншу людину сприймається як ворожий. Маркс стверджував, що виходом із цього положення в людини індустріальної цивілізації стали: • відчуження від які у суспільстві моральних і цінностей; • роздвоєння моральної особистості особи на одне ">неподлинную" і "справжню" (у особистому житті, поза соціальної ролі людини); • відчуження особи духовного світу іншим людям. На думку і Енгельса, мораль соціально обумовлена базується на економічні відносини у суспільстві. Основний елемент моралі - історично що розвивається соціальний ідеал. Пролетаріат, будучи найпрогресивнішим класом буржуазного суспільства, повинен вважати власною метою ліквідацію несправедливого ладу, Маркс і Енгельс стверджували, що пролетарська мораль: • історично прогресивна; • полягає в "матеріальної практиці"; • носить загальнолюдський характер; • звільнено з релігійних догм. Основоположники марксизму розвинули принцип історизму Гегеля, розробили соціально-історичний підхід до моралі: • моральність визначено способом життя людини; • спосіб життя визначено пануючим у суспільстві способом виробництва (у матеріальної сфері, але й життя). Радянська етична теорія переосмислила установки марксизму, доповнила їхній кругозір новими ідеями. Марксистсько-ленінська ідеологія СРСР включала у собі вчення мораль. Мета вчення - побудова комуністичного суспільства. У комуністичному суспільстві передбачалися: • розподіл благ за потребами членів товариства; • вільний розвиток кожної людини за умови розвитку всіх людей; • висока свідомість людей, подолання егоїстичних прагнень. Основні становищамарксистско-ленининской етики. Ідеали комуністичного суспільства, на думку ідеологів, досягаються лише революційним шляхом. Революція передбачає насильство щодо інакодумців.Пролитие крові й не виключається. Насильство намагалися виправдати тим, що відбувається у сфері трудящого більшості. Пролетарська партія очолює революцію, є нового суспільства. У. Ленін стверджував, що єдиним критерієм моральності є вірність завданням пролетарської боротьби, і партії. Ідеологи марксизму проголосили: • пріоритет інтересів класу над інтересами індивіда; • підпорядкування людини колективу (трудовому, партійному); - особиста, сімейне життя людини підконтрольні колективу та головою партії. >Безнравственними вважалися: • прагнення матеріального добробуту; • побутові блага, комфорт, • проходження моді тощо. буд. У соціалістичному суспільстві формально було проголошено свобода совісті. Проте єдино вірної вважалася безрелігійний мораль. Віруючі часто піддавалися переслідуванню. Важливим принципом марксистсько-ленінської етики є інтернаціоналізм: братство пригноблених класів різних країн, допомогу у визвольних змагань пролетаріату інших країнах. Обов'язковою рисою морального людини соціалістичного товариств; є оптимізм, віра у світлу будучину, перемогу комунізму й ін. Моральна рефлексія, песимізм, сумніви відкидалися як буржуазні, розкладницькі. Практична мораль у сфері політики базувалася за принципами вироблених Макіавеллі. Основною метою (перемогою комунізму) виправдовувалися жорстокість, репресії, переслідування інакодумців та інших. Соціалістична мораль в ідеалі означала: • гуманізацію всі сфери життя суспільства і людини; • духовне зростання індивіда; • відповідальність кожної людини про життя суспільства; • зростання солідарності членів товариства, спілкування, заснований на духовних інтересах людей; • на повагу до праці; • турботу з дітях, престарілих, з онкозахворюваннями та т. буд. Передбачалося, що у комуністичному суспільстві моральна регуляція замінить правову, тобто люди досягнуть високого рівня розвитку моральної свідомості. У порівняні з кризової капіталістичної мораллю ідеали комуністичної моралі відрізнялися прогресивністю і гуманністю. Соціалістична мораль реалізовано не було повною мірою. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |