Як співвідносяться поняття «фінансова політика» і «фінансовий механізм»?

1) фінансовий механізм визначає фінансову політику;

2) фінансова політика реалізується через фінансовий механізм;

3) фінансова політика визначає фінансовий механізм;

4) фінансова політика та фінансовий механізм не пов’язані між собою.

11. Фінансовий механізм – це:

1) система встановлених державою форм та методів організації фінансових відносин, інструментів та важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства;

2) сукупність об’єктів та суб’єктів фінансового розподілу;

3) сукупність фінансових відносин з приводу розподілу ВВП;

4) немає правильної відповіді.

12. Складовими фінансового механізму є:

1) державні доходи та державні видатки;

2) податкова, бюджетна та кредитна політика;

3) фінансові методи, фінансові важелі, правове, нормативне та інформаційне забезпечення;

4) позабюджетні цільові фонди та державний кредит.

13. Фінансовий метод – це:

1) інструкції, нормативи, тарифні ставки;

2) закони, накази, постанови, розпорядження;

3) норми, циркуляри, методичні вказівки;

4) засіб впливу фінансових відносин на господарський процес.

14. Фінансові важелі визначаються як:

1) процес формування і використання фінансових ресурсів на мікро- і макрорівнях економіки;

2) засіб дії фінансового методу;

3) нормативно-правове забезпечення господарсько-фінансової діяльності;

4) немає правильної відповіді.

15. Нормативне забезпечення як складовий елемент фінансового механізму включає:

1) інструкції, методичні вказівки, нормативи;

2) закони, накази, постанови;

3) фінансові санкції, відсоткові ставки, курси валют;

4) систему управління фінансами.

16. Елементами управління фінансами є:

1) фінансові важелі та стимули;

2) бюджетне фінансування і кредитування;

3) фінансове планування, оперативне фінансове управління та фінансовий контроль;

4) фінансові резерви та ліміти.

17. Стратегічне управління фінансами – це:

1) сукупність заходів у сфері контролю щодо використання фінансових ресурсів держави;

2) розвиток форм і методів господарювання, що дозво­ляють реалізувати переваги різних форм власності;

3) фінансові відносини, що пов’язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів;

4) визначення фінансових ресурсів на перспективу, вста­новлення обсягів фінансових ресурсів щодо реалізації довгострокових цільових програм.

18. Оперативне управління фінансами визначається як:

1) напрями, форми і методи використання фінансових ресурсів суб’єктів господарювання;

2) головна функція апарату фінансової системи, яка пов’язана із визначенням фінансових ресурсів щодо забезпечення впровадження фінансової тактики;

3) форми та методи цільового фінансування державних програм;

4) система норм і нормативів, які характеризують рівень забезпечення державних видатків.

19. Стратегічне управління фінансами в Україні здійснюють:

1) Верховна Рада України, Президент України та його апарат, Кабінет Міністрів України;

2) Державне казначейство України, Державна податкова адміністрація України;

3) Державна контрольно-ревізійна служба України, Митна служба України;

4) Міністерство фінансів України, управління міністерств, відомств, фінансові служби підприємств та організацій.

20. Фінансове планування – це:

1) сукупність фінансових методів і форм організації фінансових відносин, інструментів та важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства;

2) процес визначення оптимальної структури капіталу;

3) діяльність зі складення планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб’єктів господарювання, галузевих структур, тери­торіально-адміністративних одиниць, країни загалом;

4) напрями, форми і методи використання фінансових ресурсів.

21. Принципами фінансового планування є:

1) принцип справедливості, принцип узгодженості;

2) принцип наукової обґрунтованості планів, предметно-цільовий принцип;

3) принцип системності, принцип диверсифікації;

4) принцип фінансової незалежності, принцип комер­цій­ного розрахунку.

22. Методами фінансового планування є:

1) метод екстраполяції;

2) нормативний метод;

3) балансовий метод;

4) усі відповіді правильні.

23. Фінансовий контроль – це:

1) система інформаційного забезпечення фінансового менеджменту;

2) процес дослідження фінансового стану підприємства;

3) специфічний вид діяльності, який здійснюється всіма ланками влади, а також недержавними структурами щодо забезпечення на базі законності відповідного рівня фінансової дисципліни, ефективного руху централізо­ваних і децентралізованих фондів, а також пошуку шляхів удосконалення процесів розподілу та пере­роз­поділу грошових коштів у країні;

4) немає правильної відповіді.

24. Залежно від суб’єктів фінансовий контроль поділяється на:

1) державний, внутрішньогосподарський, аудиторський, громадський;

2) попередній, поточний, наступний;

3) обов’язковий, ініціативний;

4) плановий, позаплановий.

25. Громадський фінансовий контроль здійснюють:

1) Міністерство фінансів України;

2) партії, рухи, профспілки;

3) Державна податкова адміністрація України;

4) Державне казначейство України.

26. Визначити неправильну відповідь. Залежно від часу проведення фінансовий контроль поділяється на:

1) попередній;

2) поточний;

3) незалежний;

4) наступний.

27. Залежно від обсягів даних, що перевіряються, роз­різняють такі види ревізій:

1) суцільні;

2) вибіркові;

3) комбіновані;

4) усі відповіді правильні.

28. Фінансове право – це:

1) сукупність правових норм, що регулюють економічні відносини у сфері мобілізації, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів держави й органів місцевого самоврядування, необхідних для їх безперервного функціонування;

2) галузь права, що регулює відносини, які виникають між суб’єктами господарювання з приводу їх фінансово-господарської діяльності;

3) правила поведінки, що характеризують фінансові санкції, які застосовуються до злочинців за порушення законодавства у сфері розподілу і перерозподілу ВВП;

4) галузь права, яка визначає відносини держави, юри­дичних і фізичних осіб у сфері сплати податків та інших обов’язкових платежів.

29. Норми фінансового права регулюють відносини, що виникають під час:

1) становлення і функціонування бюджетної, податкової та грошово-кредитної системи;

2) складання, розгляду, затвердження та виконання бюджетів;

3) збирання податків та обов’язкових платежів з юри­дичних та фізичних осіб;

4) усі відповіді правильні.

30. Метод фінансово-правового регулювання – це:

1) регулювання грошово-кредитної та валютної систем;

2) засіб впливу з боку держави на учасників фінансово-правових відносин;

3) розподіл доходів і видатків між ланками бюджетної системи;

4) сукупність заходів щодо контролю за використанням фінансових ресурсів суб’єктами господарювання.

Поиск по сайту: