РОЗВИТОК АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ У СВІТІ

Перші автобуси-омнібуси з'явились у Європі на початку XIX ст. (1830 р.) Вони рухались за допомогою парових двигунів і були призначені для перевезення невеликих груп пасажирів. На початку XX ст. автобус та автомобіль перетворюються на загальнодоступні види транспорту у багатьох містах світу. Так, у 1904 р. в Англії було 8465 автомашин, а в 1914 р. їх кількість сягнула 132315. У США після 1908 р., коли Генрі Форд поставив модель "Т" на потік, цей дешевий автомобіль зробив революцію у подорожах, стимулював розвиток шляхової мережі та інфраструктури США.

Надзвичайно широкого розвитку автомобілізація набула у США у 20-х рр. XX ст. Кожний населений пункт з чисельністю понад 5 тис. осіб був з'єднаний із загальною мережею сполучення дорогою із твердим покриттям. Перший автобус класичної конструкції у США було побудовано у 1922 р. У цей період автомобіль складав половину усіх особистих транспортних засобів у США. Ця цифра у 1941 р. зросла до 86%. Максимальної кількості - 87% - було досягнуто у 1956 р., але у наступні роки ця цифра стала повільно знижуватися.

Перші автомобілі не вирізнялися особливою швидкістю, але завдяки своїй мобільності вони робили доступним будь-яке місце. Автотранспорт забезпечував свободу пересування та гнучку організацію туристичних поїздок. Мандрівник сам обирав маршрут, місця зупинок та час знаходження у дорозі. Автотранспорт перетворився на головний засіб пересування на короткі та середні відстані. Наприкінці 1930-х рр. щорічно близько 10 тис. англійців здійснювали автобусні подорожі Європою.

У 1920-х рр. перші перевізники у США, такі як Артур Таук, Том Паркхіл, Флойд Бікслер та Мур, проводили політику популяризації групових автобусних подорожей серед населення, вони пропонували туристичним фірмам продавати квитки на автобусні тури та фрахтувати автобуси у транспортних компаній для перевезення туристів.

У 1935 р. у США було прийнято „Акт між перевізниками пасажирів моторними транспортними засобами", який вводив положення про обов'язкове ліцензування пасажирських перевезень. До 1982 р. здійснювати чартерні перевезення мали право лише ті туристичні агенції, що мали дилерську ліцензію на цю діяльність. З листопада 1982 р. були змінені правила проведення автобусних подорожей.

Початок серійного виробництва автомобілів у Російській імперії можна віднести до 1910 р., коли Російсько-Балтський вагонобудівний завод у Ризі випустив партію легкових автомобілів у кількості 450 одиниць. У 1916 р, у Російській імперії було розпочато будівництво 5 автомобільних заводів. Але вони не були завершені. Таким чином, перед Жовтневою революцію 1917 р. Російська імперія не мала власної автомобілебудівної галузі. Автомобілі були іноземного виробництва й основне значення у перевезеннях пасажирів зберігав гужовий транспорт.

У 1922 р. в Москві відкрили регулярний рух автобусів, що були придбані в Англії. Через рік, у 1923 р., у Москві з'явилися перші таксі. Машини було придбано у французької фірми "Рено". Перший власний легковий автомобіль був зібраний у 1922 р. За період 1924-1930 рр. у СРСР було випущено близько 8 тис. автомобілів. І тільки з другої половини 1930-х рр,, коли розпочалось створення вітчизняної автомобільної промисловості, виробництво автомобілів почало швидко зростати. Перші радянські автомобілі АМО, ГАЗ, ЗИС-5 були копіями американських. За конструкцією післявоєнні автомобілі були копіями німецьких, у тому числі й автобус ЛАЗ-695. Зростало використання автомобілів та автобусів для перевезень туристів. З 1960-х рр. автотуризм в СРСР стає найбільш поширеним видом подорожей. У 1980 р. перевезення пасажирів автобусами сягали 42,2 млн, осіб.

У колишньому СРСР, за станом на 1991 р., автомобільні перевезення склали 52% загального обсягу. На цей час функціонувало 9600 автомобільних маршрутів, розроблених та паспортизованих у відповідності до діючих норм. На балансі 123 автотранспортних туристичних підприємств знаходилось 10,5 тис. автобусів.

В Європі наприкінці 1980-х рр. три туристи з чотирьох подорожували по Європі автобусами та власними автомобілями. В Італії, Іспанії, Франції, колишній Югославії до 70% іноземних туристів були саме автотуристами. У таких країнах як Франція, ФРН питома вага автотранспорту у перевезенні туристів складала відповідно 90%.

На кінець XX ст. експлуатувалось понад 3 млн. автобусів. З'явились автобусні фірми-гіганти. Компанія "ґрейхоуд" (США) володіє понад 12 тис. однотипних комфортабельних пасажирських та туристичних автобусів. Автотранспорт активно використовується у 84% усіх міжнародних поїздок.

Індустрія прокату автомобілів розпочала свій швидкий розвиток на початку XX ст. У США найдавніша фірма з прокату автомобілів "Кемвел груп" з'явилась ще у 1908 р. У 1916 р. брати Саундери з Омахи, запозичивши автомобіль, після того, як їхній власний розбився, зрозуміли, що є багато людей, яким потрібен автомобіль на обмежений період часу. А відтак вони зайнялися прокатним бізнесом. Оплату було встановлено 10 центів за милю. Бізнес швидко розростався, у 1925 р. після об'єднання з іншою компанією Саундери мали філії у 21 штаті країни.

У 1918 р. почала своє існування найбільша на сучасному ринку фірма "Хертц". Вона була заснована у Чикаго під назвою "ОгІуе-уоиг-ЗеІГ і пропонувала в оренду лише десяток автомобілів "Форд-Т". Нині "Хертц" є лідером на ринку прокату як легкових, так і вантажних автомобілів та автобусів. Загальний флот компанії складає 550 тис. бортів, мережа пунктів прокату об'єднує 6,5 тис. філій у 140 країнах світу. Щорічний обсяг бронювань "Хертц" складає 30 млн. замовлень.

Ця компанія є автором багатьох нових ідей на прокатному ринку. Наприклад, вона першою запропонувала своїм клієнтам комбіновану послугу "флай енд драйв", що включає у пакет переліт та оренду автомобілю за нижчу ціну, ніж у роздріб. Розроблені і діють аналогічні програми на водному та залізничному транспорті. "Хертц" започаткував розрахунки з клієнтами за допомогою кредитних карток.

Фірма "Авіс", що займає друге місце на ринку прокату, почала свою діяльність у 1946 р. Компанія щорічно виконує близько 16 млн. бронювань, її флот на кінець XX ст. становив 220 тис. автомобілів. "Авіс" першою серед прокатних компаній запропонувала спеціальну програму бонусних заохочень для постійних клієнтів.

Індустрія автопрокату пережила свій підйом наприкінці 1950-х рр., коли перші комерційні авіалінії почали обслуговування пасажирів. В аеропортах місця призначення були відкриті пункти прокату. Перші компанії з прокату автомобілів у Європі з'явились після Другої світової війни, коли автомобільне виробництво в Італії, Франції, Німеччині та Великобританії стало конкурентоздатним.

На кінець XX ст. на світовому ринку панують 10 транснаціональних компаній з прокату автомобілів, мережа філій яких покриває практично усю земну кулю. Провідне місце належить "Хертц", "Авіс", "Баджет", "Європкар", "Нешнл", існує ще приблизно 5000 компаній. Найбільш активні серед них - "Долар", "Аламо", "Трифти", "Анса", "Сикст" - зайняли в останні роки значну частину ринку. Завдяки високій конкуренції різниця у вартості послуг різних компаній не перевищує 2%.

Більшість із компаній, що починають займатися прокатом автомобілів, стають частиною мережі. Вони відраховують процент від прибутку у головну компанію, за що отримують відоме ім'я та можливість надавати послуги такого ж рівня. Фірми з прокату автомобілів надзвичайно мобільні на ринку, вони продають зайві автомобілі, коли попит спадає, та купують нові, коли активність ринку посилюється.

Існують два основних типи функціонування: корпоративний та ліцензійний. Більшість великих фірм функціонують як корпорації. Вони купують новий автомобіль та після того, як він пройшов 18-25 тис. миль, перепродають. Крім того, існує програма "продай назад", коли використані автомобілі повертають їх виробникам після тимчасового використання. Середній термін служби автомобіля фірми "Нешнл" складає 3,5 міс, "Авіс" та "Баджет" - 6 міс. Ліцензійні компанії, як правило, є частиною діючої мережі. Вони отримують автомобіль за лізингом у великих компаній.

Досить розповсюдженою у світі є практика співробітництва турфірм із так званими компаніями-брокерами, що не мають власного автопарку, але, уклавши контракти з великими прокатними компаніями, виступають як їх агенти, пропонуючи повний комплекс послуг.

Поиск по сайту: