Реалізація негативної ввічливості

Досягається за допомогою низки тактик, насамперед, шляхом мітігації (висловлення невпевненості). Вважасться, що мітігація є комплексним соціопсихологічним феноменом, здатним забезпечити успішність мовленнєвої взаємодії [14, с. 5-6]. Дотримання тактики мітігації є однією з необхідних умов успішності ряду мовленнєвих актів, причому невпевненість реалізується у мовленні на прагматичному, когнітивному (стратегія хеджування) та мовному (лексико-граматичні засоби вираження) рівнях [20, с. 140]. Так, адресат може навмисно намагатися зменшити впевненість у власному висловлюванні, зокрема, через уживання мовних засобів хеджінгу, наприклад, апроксиматорів типу sort of kind; kind of; a type of; in a way; in a sense; rather; fairly; hardly; at times; in some cases; in this sense; at least; тощо. Зазначені мовні одиниці здатні надати авторському висловлюванню необхідної етикетної некатегоричності, а також замаскувати оцінні номінації:

“In my Cornish home”, said Mr. Branwell, “we were quite accustomed to semitropical vegetation…”

“It’s a secret about the stories you write? I thought it best to ask in case the others.

Fortunately” she said,”this is Miss Bronte’s own tea hour. She is quite a liberty right now.

За допомогою модальності та апроксиматорів типу perhaps, maybe, probably, possibly, it seems, I think, it is likely, may, мовних засобів вираження умови (та їх комбінування) також зменшується категоричність, висловлювання, а отже, і вплив на адресата:

You are a little shy perhaps, but that will soon wear off”[25, с. 28].

Зменшення впливу на адресата передасться й через тактику непрямого етикетного прохання про дозвіл на дію, наприклад, для висловлення думки при цьому використовуються мовні засоби персоналізації, модальності типу Let\allow me. У такий спосіб передається ввічливе звертання до читача, а також порада, пропозиція, рекомендація підсумовування, посилання тощо:

"Мау І give you alittle more tea, Miss Nurssey? " [26, с. 10]

"Let her be a governess " [3, с З0].

Таким чином адресант повідомляє важливу, на його погляд, інформацію, але через ввічливе прохання адресата про дозвіл.

Вплив на адресата зменшується, коли адресант висловлює обережний прогноз. Задля цього використовуються мовні засоби вираження епістемічиої модальності, а також поступки та протиставлення (типу hopefully; with luck; however; otherwise тощо):

Ann said gently: “Then I suppose she will be sensible enough to bring warm badroom slippers” [3].

Альтернативність, яка передається за допомогою маркерів поступки та протиставлення (типу раrtly...раrtly...; оп the one hand... оп the other hand...; аnd\or), апроксиматорів (типу іп the general case; sometimes; рrimarily), мовних засобів деперсоналізації (пасивних зворотів) у поєднанні з модальністю також зменшує вплив на адресата.

Ще одним засобом "дипломатичного" підходу, вміння сказати і так і ні (тау оr тау пot; / for both better and worth тощо).

Отже, стратегія зменшення впливу на адресата с виявом негативної ввічливості.

В англомовному дискурсі негативна думка вуалюється за допомогою тактики створення "деперсоналізованої об'єктивності", За допомогою використання ряду деперсоналізованих зворотів досягається “зменшення” впливу на адресата через створення ефекту максимальної об'єктивності дослідження (one can note), а також вияв солідарності з адресатом (a classic way; it is often said), імплікація альтернативності (it could be concluded), привертання уваги адресата, насамперед, завдяки ініціальній позиції зазначених мовних одиниць:

Much has been written about various aspects related to standards and standardization (Communications Magazine).

Поступці та протиставленню в науковому дискурсі властивий значний етикетний потенціал. Мовні одиниці типу in (sharp) contrast; (yet) conversely; on the other hand; but, особливо в ініціальній позиції, виконують функцію атракції уваги читача до певних фрагментів тексту, збільшують іллокутивну силу висловлювання. Особливості позиційного розташування конекторів поступки і протиставлення в науковому дискурсі зумовлюються 1) необхідністю привертання уваги адресата до принципово важливих відмінностей, про які йдеться в тексті, або моментів, які ще не розглядалися (ініціальна позиція); 2) необхідністю специфічного протиставлення, деталізації або наведення додаткової інформації, структурування інформаційного потоку тексту (медіальна позиція); 3) поданням додаткової інформації, роздумів автора, відхиленням від теми (фінальна або ініціальна позиція), що додає науковій прозі певної розмовності та невимушеності. За допомогою риторичних прийомів апофасис та антиагога, засобами реалізації яких є згадані мовні одиниці, імплікуються: альтернативність, “зменшення” впливу на адресата за допомогою некатегоричного переконання через удаване заперечення, модуляції категоричності та некатегоричності висловлювань, зменшення негативних моментів, згода з адресатом, атракція його уваги. Мовні засоби реалізації останнього прийому є поліпрагматичними і стосуються стратегій “зменшення” впливу на адресата, вуалювання негативної думки, вияву солідарності з читачем, привертання його уваги, причому типова модель yes…but… часто використовується в науковій аргументації як засіб переконання адресата в істинності висловлювання, зокрема, через удавану згоду з аудиторією:

Yes, people talk about "curiosity-driven research" – research motivated solely by the researcher's desire to understand the natural world. I'm sure there's some of that, but an awful lot of research is need driven, motivated by a problem domain (Computer).

В англо-американській науковій прозі особлива роль належить некатегоричному запереченню як засобу етикетизації цього виду дискурсу. В етикетному плані привертає увагу поліпрагматична модель yes…but…, котра може використовуватися для зменшення негативних моментів, коли спочатку зазначається позитивний, а потім – негативний момент та обережне заперечення. Науковому дискурсу властиве заперечення, яке супроводжується попередньою чи наступною аргументацією-поясненням, що експлікується через вживання конекторів типу since; in that; due to; because of або імплікується. Індикатори незавершеності дії (not) yet / (not) with the data at hand; presently позначають некатегоричне заперечення лише на поточний момент, але не на майбутнє. В англо-американському науковому дискурсі з метою зменшення категоричності заперечення вживається риторична фігура апофасис, яка стосується передбачення можливих заперечень, причому адресант умисно вигадує імовірне заперечення задля того, щоб виявити готовність до відповіді на можливі зауваження та подальшого діалогу з адресатом:

It might seem/appear/be anticipated (at first)

At first glance/Iinitially/On the surface/It is tempting_

..._but / however (if)

in reality / in actuality__Ideally/In the ideal situation

Under ideal circumstances

In the ideal (perfect) world

In the best of all worlds_

Зменшення ефекту негативності досягається через поступове зменшення впевненості в істинності висловлювання (on the one hand; (on) the flip side (of the coin); for one thing; although; though; albeit; however; (but) along the way; despite; in spite of; nonetheless; nevertheless; still; yet; while та ін.). Пом'якшення негативної оцінки досягається через висловлення застереження, зокрема стосовнообмеження умов реалізації дії в майбутньому (to be fair; to put it squarely; bluntly; frankly (speaking); at any rate; in any case; caveat; unfortunately).

Уникнення прямого заперечення досгається за допомогою риторичниз запитань. Вживаються два типи запитань – риторичні запитання та гіпофори, які є засобами реалізації відповідних риторичних прийомів.

Despite initially bad reviewers, the Connection succeded [40].

На риторичне запитання, на відміну від гіпофори, пряма відповідь не надається, а лише імплікується. Етикетна функція риторичних запитань полягає в атракції уваги адресата через імплікацію некатегоричного заперечення та альтернативності тлумачення. Етикетні функції гіпофори полягають у привертанні уваги до нової для читача інформації, пожвавленні уявної дискусії з метою забезпечення ефективного сприйняття інформації адресатом.

Деякі мовні засоби вираження умов, зокрема речення умовної модальності також мають етикетний потенціал. В основному, це стосується передачі застережень, які позначають обмеження умов реалізації майбутньої (по)дії, індикують зменшення авторської впевненості:

Once perfected – technically and economically – GPS will offer a key to remote-control vehicles (Spectrum) (implication: if the conditions stated above are fulfilled...).

Важливим параметром інтерперсональної етикетизації наукового дискурсу є оцінка. В англо-американській науковій прозі виділяються позитивні (excellent; innovative тощо), “дипломатичні” (типу challenging; good and bad), стримані негативні (far from being ubiquitous; too… to be…тощо) оцінки. Індикаторами оцінок є апроксимативні одиниці, засоби вираження поступки і протиставлення, епістемічної модальності, емоційно-експресивні номінації, а також деякі маркери посилань, риторичні запитання.

Етикетність оцінок англомовного дискурсу полягає у постійних модуляціях аксіологічних знаків, своєрідному “балансуванні” між позитивними та негативними оцінками, причому дипломатичні оцінки поєднують позитивну та негативну оцінки одночасно (fifty-fifty; great harm as well as great good; double-edged sword; Both positive and negative; it depends; to have the cake and eat it; in part... in part...). "Найдипломатичнішим" є висловлення підтримки протилежних точок зору одночасно:

There is a half-full view of the world and a half-empty view of the world.

We subscribe to both (Spectrum).

Уживаючи “дипломатичні” апроксиматори, автор може індикувати скромну оцінку свого доробку, намагаючись применшити значення власних передбачень, щоб не видаватися надто нескромним:

I was somehow prophetic (Internet Computing) cf. I was prophetic.

Пом’якшення негативної оцінки досягається через висловлення застереження, зокрема стосовно обмеження умов реалізації дії в майбутньому, наприклад, у контексті де персоналізованого заперечення. Задля цього використовуються: to be fair; bluntly; frankly; at any rate; at best, тощо:

One must be fair use caution in this argument.

Отже, слід зазначити, що важливою ознакою англомовної прози є поєднання та комбінування різних стратегій і тактик, а не використання лише однієї стратегії.

Поиск по сайту: