Поняття і порядок визначення статутного капіталу на підприємствах різних організаційно-правових форм

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємство використовує залучені кошти, в результаті чого виникають борги. Боргові зобов'язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства і мають виший пріоритет порівняно з вимогами власників. Тому власний капітал підприємства визначається як різниия між вартістю Його майна і борговими зобов'язаннями.

Власний капітал - не частина в активах підприємства, шо залишається після вирахування Його зобов'язань.

Власний капітал є одним з найважливіших показників функціонування підприємства, оскільки показує кредитоспроможність, платоспроможність та забезпеченість підприємства. Власний капітал є гарантією організації бізнесу, він є основою для початку та продовження господарської діяльності, є одним із найістотніших і найважливіших показників.

До аласного капіталу відносяться: статутний капітал, пайовий капітал, нерозподілений прибуток, неоплачений капітал, вилучений капітал.

Статутний капітал - зареєстрована вартість простих та привілейованих акцій для акціонерних товариств і сума оголошеного статутного капіталу для інших підприємств, зафіксовані в статутних документах. Він посідає значне місце в складі аласного капіталу. На підприємствах, створених за рахунок коштів власників, він є сукупністю внесків засновників (учасників) господарських товариств. Основним елементом аласного капіталу є статутний капітал - один із основних показників, шо характеризує розміри і фінансовий стан підприємства. Він відображається у сумі, шо зареєстрована в установчих документах як сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю, пайових внесків) засновників (учасників) підприємства.

Формування статутного капіталу за рахунок внесків засновників (учасників) фіксується в засновницьких документах підприємства.. Сума статутного капіталу за балансом підприємства та сума, зареєстрована в Державному реєстрі, повинні бути тотожними. Сума, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена засновниками, представляє собою неоплачений капітал підприємства.

Визначення атасного капіталу безпосередньо залежить від визначення його складових-активів і зобов'язань.

Слід зазначити, шо сума атасного капіталу - ие абстрактна вартість майна, яка не є Його поточною чи реалізованою вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав атасників фірми. На суму атасного капіталу суттєво впливають усі умови бухгалтерського обліку, шо були застосовані при оцінці активів і кредиторської заборгованості, і вона може лише випадково співпадати із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або в цілому.

Разом з тим, атасний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найбільших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

- дострокового фінансування - знаходиться у розпорядженні підприємства необмежено довго;

• відповідальності і захисту прав кредиторів - відображений в балансі підприємства атасний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрат капіталу;

- кредитоспроможність - при наданні кредиту*, за інших умов, перевага надасться підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю та більшим власним капіталом;

• фінансування ризику - власний капітал використовується для фінансування ризикових інвестицій, на що можуть не погодитися кредитори;

- самостійності і влади - розмір аласного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу Його атасників на підприємство;

- розподілу доходів і активів - частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.

Для початку діяльності підприємства незалежно від Його організаційно-правової форми необхідно мати певний стартовий капітал, який би дозволив профіна псувати першочергові заходи шодо налагодження фінансово-господарської діяльності. Таку функцію можуть відігравати позичені кошти (позика або банківський кредит), але найчастіше засновники підприємства надітяють новоствореиу юридичну особу певним обсягом коштів чи майна, формуючи статутний капітал підприємства. Оскільки обов'язковість формування статутного капіталу передбачена тільки для господарських товариств, то лише шодо них справедливо говорити про мінімальний розмір статутного капіталу, причому тільки шодо акціонерних товариств і товариств з обмеженою чи додатковою відповідністю.

Мінімальний розмір статутного капіталу за загальним правилом становить:

- акціонерних товариств - одна тисяча двісті п'ятдесят мінімальних заробітних плат;

- для товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю - сто мінімальних заробітних плат.

Крім того, законодавством шодо конкретних видів господарських товариств (за родом діяльності) встановлені спеціальні правила по мінімальному розміру статутного капітал а.

Розмір статутного капіталу та склад внесків засновників товариства обов'язково відображаються в установчих документах суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

Отже, наступним важливим аспектом формування статутного капіталу є склад внесків засновників. Зазначимо, шо вкладами засновників та учасників господарського товариства у статутний капітал можуть бути: будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами,

обладнаннями, а також інші майнові права (в т.ч. на інтелектуальну власність), грошові кошті, у т.ч. в іноземній валюті. Згідно з тією ж статтею забороняється використовувати для формування статутного капіталу бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під застав, векселі.

Зазначені вимоги обов'язкові лише для господарських товариств. Але у разі створення статутного капіталу у підприємствах інших орган ізаційно-правових форм пі правила традиційно застосовуються і до них.

Додаткові внески сторін та зміна вартості майна, внесеного раніше як вклад до статутного капіталу, не впливають на зміну часток засновників, якшо інше не визначено установчими документами. Тобто для того шоб, додаткові вклади були зараховані у збільшення частини засновника, потрібно внести відповідні зміні до установчих документів

До моменту реєстрації товариства з обмеженої відповідальності (чи додатковою відповідальність) кожен із засновників повинен внести щонайменше 50% від свого вкладу до статутного капіталу, а решту - протягом року із дня державної реєстрації товариства. Фінансовий стан засновників окремих видів підприємств, крім фізичних осіб, шодо Тх спроможності здійснювати відповідні внески до статутного капіталу повинен бути перевірений аудитором.

Факт внесення вкладу підтверджується відповідними документами (у разі внесення грошей, - довідкою банківської установи про надходження коштів на поточний рахунок, а в разу внесення майна - документом по внесення: актом приймання-передачі, товарно-транспортною накладною).

Поиск по сайту: