Облік статутного капіталу та розрахунків із засновниками

Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дня реєстрації підприємства в державному реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності і закінчується днем вибуття підприємства з державного реєстру.

Для обліку статутного капіталу використовують три основних рахунки:

- рахунок 40 "Статутний капітал";

- рахунок 46 "Неоплаченнй капітал";

- рахунок 45 "Вилучений капітал".

По кредиту рахунку 40 відображається збільшення статутного капіталу, по дебету рахунку 40 відображається його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксований в установчих документах. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером.

Рахунок 46 "Неоплачений капітал" активний, розрахунковий, призначений для обліку розрахунків із засновниками підприємства за вкладами до статутного капіталу підприємства.

За дебетом рахунка 46 відображається заборгованість засновників іисподарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом — погашення цієї заборгованості.

Аналітичний облік доплаченого капіталу ведеться за видами розмішених неоилачених акцій (для АТ) та за кожним засновником (учасником) підприємства.

Статутний капітал акціонерного товариства складається із внесків акціонерів (учасників). Він відображає власні джерела формування активів відкритого акціонерного товариства як юридичної особи. Акціонерним визнається товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Сума статутного капіталу відображена у фінансовому обліку і звітності, повинна дорівнювати загальній номінальній вартості випущених акцій, вказаній в установчих документах.

Строк відкритої підписки на акції не може перевищувати шість місяців. У цей термін особи, які бажають придбати акції, повинні внести на поточний рахунок акціонерного товариства не менше 10 відсотків вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості акцій. Засновники повинні бути держателями акцій на суму не менше 25 відсотків статутного капіталу і строком не менше двох років.

До дня скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції, повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше ЗО відсотків номінальної вартості акції, що попереджується тимчасовими свідоцтвами. Акції оплачуються грошовими коштами в національній валюті чи іноземній валюті або шляхом передачі майна і можуть бути видані покупцеві лише після повної

сплати їх вартості, яку він повинен провести у строки, вегановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства. Наведемо приклад з відображення в Журналі реєстрації господарських операцій обліку статутного капіталу акціонерного товариства (таблиця 2.1)

Таблиця 2.1 - Типові кореспонденції по рахунках 40, 46

60. Організація бухгалтерського обліку зобов'язань. Зміст, характеристика та структура П(С)БО 11 «Зобовязання»

Облік розрахункових операцій виконує роль терезів, на яких зважуються матеріально - грошові відносини підприємства з іншими суб'єктами. Розрахунки - це місток, через який нові активи потрапляють на баланс підприємства, шоб стати його власністю.

Відповідно до ІІ(С)БО 2 "Баланс"

зобов'язання - це заборгованість підприємства, шо виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, шо втілюють в собі економічні вигоди.

Зобов'язання - суспільні правовідносини, шо виникають між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому чисті боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тошо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому чисті кредитор) мас вимагати право від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Загальна характеристика П(С)БО 11 "Зобов'язання"
Непередбачені зобов'язання - це зобов'язання, що виникли при узгодженні минулих господарських операцій та стануть реальними, якщо відбудеться або не відбудеться в майбутньому одна чи кілька невизначених подій.

Довгострокові зобов'язання – зобов'язання, які повинні бути погашені впродовж більш як дванадцять місяців або впродовж періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як дванадцять місяців. До довгострокових зобов'язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов'язання; відстрочені податкові зобов'язання; інші довгострокові зобов'язання.

Довгострокові зобов'язання, на які нараховують відсотки, відображають у Балансі за їхньою теперішньою вартістю.

Поточні зобов'язання

Поточні зобов'язання (Current Liabilities) – зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

До поточних зобов'язань належать: короткострокові кредити банків; поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; короткострокові векселі видані; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточна заборгованість за розрахунками (з отриманих авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, з внутрішніх розрахунків); інші поточні зобов'язання. Поточні зобов'язання відображають у Балансі за сумою погашення.

Забезпечення

Особливим видом зобов'язань є забезпечення, які не мають чітко визначеного терміну та суми погашення на дату балансу. Оцінку забезпечень здійснюють на основі лише попередніх розрахунків. Період нарахування забезпечень зазвичай обмежують дванадцятьма місяцями. Наприкінці року невикористані забезпечення корегують шляхом донарахування.

1.2.4. Непередбачені зобов'язання

Особливу групу зобов'язань становлять ті категорії, які обліковують за Балансом, але є дуже важливими позиціями з погляду оцінки впливу потенційних наслідків певних подій на перспективи розвитку підприємства. Серед них потрібно виділити, головним чином, непередбачені зобов'язання.

Непередбачене зобов'язання – це:

- зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю;

або

- теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.

Доходи майбутніх періодів

Доходи майбутніх періодів – це доходи, отримані у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах. У поточному періоді такі доходи визнають як особливий вид зобов'язань.

До доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді отриманих авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв'язку тощо.

У Балансі за визначеною П(С)БО 2 "Баланс" формою зобов'язання подано за такими розділами Пасиву:

II. Забезпечення наступних витрат і платежів.

III. Довгострокові зобов'язання.

IV. Поточні зобов'язання.

V. Доходи майбутніх періодів.

2. Поточні зобов'язання

Поняття про поточні зобов’язання

Поточні зобов'язання – зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашені впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Поточне зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу у звітному періоді.

Поиск по сайту: