Санітарні носилки, їх будова та правила переносу уражених та хворих

Санітарні носилки мають стандартний розмір: довжина 221,5 см, ширина 55 см, висота 16 см, маса до 10 кг Носилки зберігаються та переносяться у звернутому стані.

Носилки розгортають одночасно 2 людини. Розтягують ремені, за ручки розсувають в боки брусся та натягують полотнище. Потім колінами натискають на розпори до появлення клацання і перевіряють, чи добре зачинені замки розпорів. В узголів’ї кладуть подушку або м'який підручний матеріал.

При згортанні носилок обидва носильники одночасно відкривають заскочки замків, підтягують розпори на себе, напівскладають носилки і перевертають їх ніжками догори, при цьому полотнище провисає на бік, протилежній ніжкам. Потім зсуваються ніжки остаточно, ставлять носилки на ніжки, складають полотнище у 3 складки та закріплюють ременями.

Для полегшення переносу на носилках застосовують посилочні лямки. Лямка це брезентовий ремінь довжиною 360 см, шириною 6,5 см з металевою пряжкою на кінці. На відстані 1 м від пряжки нашиті брезентові накладки, котрі дозволяють пропустити крізь них вільний кінець ременя і закріпити його в пряжці, тоді лямка отримає вигляд вісімки.

При переносі хворих на носилках лямку складають вісімкою, надівають так, щоб петлі розташовувались з обох боків від носильника, а перехрест лямки знаходився на спині на рівні лопаток. Якщо перехрест лямки буде розташований дуже високо, то вона буде стискати шию, а при низькому її розташуванні буде зісковзувати з плечей. Лямку треба підігнати по своєму росту та будові тіла. Лямка, складена вісімкою, не повинна провисати при одяганні її на великі пальці розведених у боки руки. Взимку довжину лямки, складеної у такий спосіб, треба трохи збільшити.

Хворим та ураженим при транспортуванні треба зробити безпечні умови, надати найбільш зручне і правильне положення. Неправильний переніс та перевіз можуть тільки погіршити стан, викликати додаткову травму, привести до посилення кровотечі, зміщення уламків зламаних кісток.

При пораненні нижніх кінцівок, пошкоджених кістках черепа, уражених кладуть на носилки на спину.

При переломах хребта потерпілого кладуть на носилки на животі.

Якщо потерпілого з переломами хребта кладуть на спину, то на носилки треба покласти дерев'яний щит, лист фанери, широку дошку, щоб відвести небезпеку згинання хребта.

При пораненні в живіт, а також при переломах кісток тазу, потерпілих кладуть на носилки та транспортують на спині із зігнутими у колінах та тазово стегнових суглобах ногами. Під колінні суглоби підкладають вал із одягу, стегна трохи розводять у боки.

Потерпілих з проникаючим пораненням грудної клітки слід транспортувати на носилках з піднесеною головою, не допускаючи стиснення грудної клітини.

Під час переносу на носилках та транспортуванні слід наглядати за станом уражених, за правильністю накладення пов'язок та шин. При тривалому транспортуванні ураженого потрібно змінювати положення, поправляти узголів'я та підкладений одяг, угамовувати спрагу (крім поранених у живіт), захищати від негоди.

По рівній місцевості потерпілого на носилках переносять ногами вперед. Якщо він знаходиться у непритомному стані, то для забезпечення нагляду за ним, його несуть головою вперед. На стрімких підйомах та спусках потрібно зберігати горизонтальне положення носилок.

Поиск по сайту: