|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Ітеративний метод розрахунку координатспоживачаРозглянемо застосування псевдодальномірного методу для визначення координат споживача при мінімально необхідній і надлишковій кількості видимих навігаційних супутників при використанні однієї супутникової навігаційної системи. Псевдовіддаль до навігаційного супутника визначається, як функція:
. (2.20) Задамося деякими апріорно відомими або заданими координатами споживача x0, y0, z0, ht0 і обчислимо псевдовіддалі до всіх видимих навігаційних супутників: . Позначимо векторами-стовпцями шукані координати споживача, виміряні псевдовіддалі і розрахункові псевдовіддалі відповідно:
, (2.21)
, (2.22)
, (2.23) де Т- знак транспонування матриці. Утворимо з матриць (2.22) і (2.23) різницеву матрицю: . (2.24) Матрицю (2.24) запишемо з обліком (2.21) . (2.25) Допустимо, що матриця (2.24) дорівнює [ 0 ] або майже дорівнює [ 0 ], де [ 0 ] – нульовий вектор - стовпець. Розкладемо матричну функцію в (2.25) у ряд Тейлора в околиці вектора : . (2.26) Використовуючи вираження (2.26), запишемо матричне рівняння, що поєднує виміри до n навігаційних супутників: , (2.27) де [G0] – матриця похідних. Запишемо матричне рівняння (2.27) у вигляді: , (2.28) і розв'язний (2.28) відносно . Якщо кількість видимих супутників дорівнює чотирьом, то рішення матричного рівняння має вигляд: (2.29) де «-1»- знак зворотної матриці. У загальному виді матричне рівняння (2.28) необхідно вирішувати при розмірності матриць, що відповідає числу спостережуваних супутників – n. У цьому випадку система рівнянь є перенадлишковою, а матриця прямокутної (має n рядків і чотири стовпці). Для приведення матриці (2.28) до форми, придатної для рішення, помножимо ліву й праву частини (2.28) на транспоновану матрицю [G0]T і матрицю [ W]-1 = [P]T´[P ], де [P] є матриця вагарень коефіцієнтів:
. (2.30) Рішення (2.30) буде мати вигляд: . (2.31) Матриці в (2.31) мають наступну структуру:
; (2.32) ; (2.33)
; (2.34)
; (2.35)
. (2.36)
Вираження (2.31) є перший крок методу послідовних наближень. Для визначення координат споживача даним методом необхідно задати початкове наближення вектор , необхідну точність визначення координат і погрішності ht: dx, dy, dz, dh. При цьому вираження (2.31) записується в рекурентному вигляді: , (2.37) де j змінюється від 0 до K, а K+1 є число ітерацій, що змінюється доти, поки не буде виконана умова: . (2.38) ВЫПОЛНЕНИЕ КР Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |