Особливості створення та функціонування корпоративних і професійних пенсійних фондів 1 страница

Сплата пенсійних внесків фізичними особами до корпоратив­них і професійних пенсійних фондів є добровільною. Колективним договором може передбачатися створення корпоративного пенсійного фонду роботодавцем або відрахування пенсійних внесків роботодавців до інших пенсійних фондів.

Право участі у корпоративному пенсійному фонді належить усім найманим працівникам юридичної особи, що є засновником або роботодавцем-платником такого фонду. Роботодавець не має права будь-яким чином обмежувати права працівників на участь у корпоративному пенсійному фонді.

Об'єднання юридичних осіб або фізичних осіб за родом їх про­фесійної діяльності не мають права будь-яким чином обмежувати право фізичних осіб на самостійну участь у пенсійних фондах будь-якого виду.

Працівник або член об'єднання юридичних осіб чи фізичних осіб за родом їх професійної діяльності має право відмовитися від сплати пенсійних внесків до корпоративного або професійного пенсійного фонду за власний рахунок.

Якіцо роботодавець здійснює пенсійні внески на користь всіх своїх працівників, пенсійні контракти укладаються роботодавцем з пенсійним фондом за вибором такого роботодавця.

Роботодавець має право встановлювати однаковий відсоток відрахувань пенсійних внесків до пенсійного фонду на користь своїх працівників від суми їх заробітної плати або застосовувати прогре­сивну шкалу відсотків відрахувань відносно суми заробітної плати залежно від віку працівників та (або) від їх стажу роботи на даному підприємстві із встановленням однакового відсотка відрахувань пенсійних внесків для кожної визначеної групи працівників.

Фізичні особи - учасники будь-якого пенсійного фонду мають право самостійно сплачувати додаткові внески на свою користь без обмежень. Засновники професійного пенсійного фонду мають пра­во сплачувати пенсійні внески за власні кошти на користь усіх своїх членів-фізичних осіб.

Участь або неучасть працівників у сплаті пенсійних внесків до пенсійного фонду не може бути умовою здійснення роботодавцем відрахування пенсійних внесків на користь цих працівників до пенсійного фонду або підставою для обмеження прав таких працівників у трудових відносинах з роботодавцем.

У разі припинення участі у корпоративному чи професійному пенсійному фонді або ліквідації такого фонду належні учасникові такого фонду пенсійні кошти не можуть бути вилучені вкладника­ми таких фондів.

У разі реорганізації засновника або роботодавця-платника кор­поративного пенсійного фонду обов'язки щодо сплати пенсійних внесків передаються його правонаступникові.

У разі злиття двох і більше юридичних осіб, що мали свої кор­поративні пенсійні фонди, або приєднання однієї юридичної особи

до іншої для утворення спільного корпоративного пенсійного фон­ду реорганізація існуючих корпоративних пенсійних фондів таких юридичних осіб здійснюється у порядку, встановленому Держав­ною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Юридичні особи, що входять до складу засновників корпоратив­ного або професійного пенсійного фонду або є роботодавцями-плат-никами корпоративного пенсійного фонду, а також юридична особа, яка є одноосібним засновником корпоративного фонду, мають право прийняти рішення щодо тимчасового припинення сплати пенсійних внесків за власні кошти на період до одного року за погодженням із Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг Ук­раїни, повідомивши про це учасників фонду, професійного адміністратора, якщо такий залучався, осіб, що здійснюють уп­равління активами, та зберігача у строк протягом 7 календарних днів після прийняття такого рішення. Умовою прийняття такого рішення є внесення відповідних змін до колективного договору, як­що у колективному договорі передбачено сплату таких пенсійних внесків. У разі коли після закінчення вищезазначеного строку, вка­зані юридичні особи, крім одноосібного засновника корпоративного пенсійного фонду, не приймають рішення про поновлення сплати пенсійних внесків до пенсійного фонду за власні кошти, такі юри­дичні особи виходять зі складу засновників або припиняють участь у пенсійному фонді з обов'язковим повідомленням про це Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Учасники пенсійного фонду можуть не припиняти сплати пенсійних внесків на свою користь за власні кошти на період дії такого рішення, прийня­того засновником або роботодавцем-платником.

У разі коли після закінчення вищезазначеного строку юридич­на особа, яка є одноосібним засновником корпоративного пенсійно­го фонду, не приймає рішення про поновлення сплати пенсійних внесків за власні кошти до утвореного цією юридичною особою фонду, такий пенсійний фонд підлягає ліквідації.

У разі створення свого корпоративного пенсійного фонду ком­панія з управління активами або банківська установа має право здійснювати управління активами та адміністрування такого фон­ду за умови отримання відповідних ліцензій у порядку, встановле­ному законодавством. При цьому, витрати, пов'язані з виконанням функцій адміністрування та управління активами такого пенсійно­го фонду, здійснюються за рахунок такого засновника.

Від імені пенсійного фонду і в інтересах його учасників діє адміністратор. Адміністратор надає послуги пенсійному фонду на підставі договору про адміністрування пенсійного фонду, який ук­ладається з радою пенсійного фонду у письмовій формі.

Адміністратором недержавного пенсійного фонду може бути:

а) юридична особа, яка надає професійні послуги з адмініструван­ня недержавних пенсійних фондів (професійний адміністратор);

б) юридична особа - одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування такого фонду;

в) компанія з управління активами.

Юридична особа, яка має намір провадити діяльність з адміністрування пенсійних фондів, повинна отримати в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів.

Надання послуг з адміністрування недержавних пенсійних фондів може поєднуватися лише з діяльністю з управління актива­ми відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про не­державне пенсійне забезпечення».

Одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який самостійно здійснює адміністрування такого фонду, не має права здійснювати управління активами пенсійних фондів, якщо він не є компанією з управління активами.

У разі створення корпоративного пенсійного фонду одноосібним засновником рішення про здійснення адміністрування самим заснов­ником або про залучення професійного адміністратора приймається вищим органом управління або власником такого засновника.

У випадку прийняття рішення про самостійне адміністрування корпоративного пенсійного фонду його засновником такий заснов­ник повинен утворити відповідний структурний підрозділ.

Професійний адміністратор може утворюватися фізичними та юридичними особами, в тому числі особами, що є засновниками пенсійних фондів будь-якого виду, в формі акціонерного товарист­ва або товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до за­конів України, що регулюють діяльність господарських товариств, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Адміністратор зобов'язаний:

1) вести персоніфікований облік учасників пенсійного фонду;

2) укладати пенсійні контракти від імені недержавного пенсійно­го фонду;

3) забезпечувати здійснення пенсійних виплат учасникам пенсійних фондів у випадках, передбачених Законом;

4) надавати зберігачу розпорядження щодо перерахування грошо­вих коштів для оплати витрат, що здійснюються за рахунок пенсійних активів;

5) надавати пенсійному фонду агентські та рекламні послуги, пов'язані з його діяльністю;

6) надавати інформацію відповідно до умов договору та цього За­кону;

7) складати відповідно до вимог цього Закону та інших норматив­но-правових актів звітність у сфері недержавного пенсійного забезпечення, вести бухгалтерський облік та подавати фінансо­ву звітність пенсійного фонду відповідним органам державної виконавчої влади та раді пенсійного фонду.

З метою провадження своєї діяльності адміністратор має право засновувати представництва, філії, інші відокремлені підрозділи відповідно до законодавства у порядку, встановленому Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Управління активами недержавних пенсійних фондів може здійснюватися такими особами:

компанією з управління активами. Компанія з управління ак-тизами є юридичною особою, яка утворюється та діє відповідно до норм законодавства з урахуванням вимог, передбачених За­коном «Про недержавне пенсійне забезпечення»; - банком щодо активів створеного ним корпоративного пенсійно­го фонду у випадках, передбачених цим Законом; професійним адміністратором, який отримав ліцензію на прова­дження діяльності з управління активами.

Управління активами пенсійного фонду здійснюється на підставі ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з управління активами, яка видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку в уста­новленому нею порядку, відповідно до умов договору про уп­равління активами пенсійного фонду, який укладається з радою пенсійного фонду в письмовій формі.

Особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з уп­равління активами пенсійних фондів, не може бути засновником або пов'язаною особою засновників зберігача пенсійного фонду, заснов­ників корпоративного або професійного пенсійного фонду, якщо з радою такого фонду вона уклала договір про управління активами, крім випадку створення свого корпоративного пенсійного фонду.

Зберігачем пенсійного фонду може бути банк, який відповідає таким вимогам:

1) має ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів - депозитарної діяльності зберігача цінних паперів;

2) не є пов'язаною особою пенсійного фонду, з радою якого укла­дено договір про обслуговування пенсійного фонду зберігачем, адміністратора, осіб, що здійснюють управління активами, за­сновників і аудитора такого фонду та їх пов'язаних осіб;

3) не здійснює управління активами створеного ним корпоратив­ного пенсійного фонду;

4) не є кредитором адміністратора або осіб, що здійснюють уп­равління активами пенсійного фонду, з яким зберігачем укла­дено договір про обслуговування пенсійного фонду. Зберігач надає свої послуги на підставі договору про обслугову­вання пенсійного фонду зберігачем, який укладається в письмовій формі між радою пенсійного фонду і зберігачем відповідно до зако­нодавства.

Недержавний пенсійний фонд може обслуговуватися тільки в од­ного зберігача. Через зберігача здійснюються всі операції з пенсійни­ми активами пенсійного фонду. У нього відкриваються поточні ра­хунки пенсійного фонду, а також зберігаються пенсійні активи пенсійного фонду в формі цінних паперів та документи, які підтвер­джують право власності на пенсійні активи в інших формах.

Основними обов'язками зберігача пенсійного фонду є: 1) відкриття та ведення рахунків пенсійного фонду;

2} приймання, передача (переведення), облік та забезпечення зберігання цінних паперів, а також документів, які підтверд­жують право власності на пенсійні активи в інших формах, до­кументів, пов'язаних з формуванням та використанням пенсійних активів;

3) перевірка підрахунку чистої вартості активів пенсійного фонду і чистої вартості одиниці пенсійних внесків, здійсненого адміністратором та особою (особами), що провадить (провадять) діяльність з управління активами пенсійного фонду;

4) виконання відповідно до цього Закону розпоряджень адміністратора щодо перерахування пенсійних коштів;

5) виконання розпоряджень адміністратора щодо перерахування грошових коштів для оплати послуг адміністратора, зберігача, винагороди особі, що провадить діяльність з управління акти­вами пенсійного фонду, аудитора (аудиторської фірми), оплати послуг осіб, які надають пенсійному фонду консультаційні та (або) агентські послуги, торговців цінними паперами та інших посередників, здійснення оплати витрат на перереєстрацію прав власності та оплати інших витрат, передбачених цим Законом;

6) виконання розпоряджень особи, що здійснює управління акти­вами пенсійного фонду, згідно з інвестиційною декларацією пенсійного фонду;

7) зберігання копій розпоряджень щодо операцій з цінними папе­рами та іншими активами, наданих особами, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, торговцям цінними па­перами та іншим посередникам;

8) подання звітності, передбаченої цим Законом та відповідними підзаконними актами;

9) виконання розпоряджень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо припинення (блокування) виконання розпоряджень особи, що здійснює управління активами пенсійного фонду, на підставах, визначених законодавством.

У разі виявлення порушень законодавства щодо провадження діяльності з управління активами пенсійного фонду, вчинених осо­бою, що здійснює управління активами пенсійного фонду, зберігач протягом одного робочого дня з моменту виявлення такого пору­шення письмово надає відповідну інформацію раді пенсійного фон­ду, адміністратору, Державній комісії з регулювання ринків фінан­сових послуг України та Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також особі, що вчинила це порушення.

У разі зменшення протягом року чистої вартості одиниці пенсійних внесків пенсійного фонду більше ніж на 20 відсотків зберігач повинен повідомити про це раду такого пенсійного фонду, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку та Держав­ну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України.

Зберігач не може надавати послуги торговця цінними папе­рами (посередника) пенсійному фонду, з яким він уклав договір про обслуговування пенсійного фонду, протягом строку дії тако-

го договору, а також не може використовувати активи пенсійно­го фонду, які знаходяться на рахунках цього фонду, як кредитні ресурси.

До складу активів пенсійного фонду належать:

1) активи в грошових коштах;

2) активи в цінних паперах (акції, облігації, векселі тощо);

3) інші активи згідно із законодавством.

Пенсійні активи не можуть формуватися за рахунок коштів, от­риманих на підставах, що суперечать законодавству, а також не можуть бути предметом застави і повинні використовуватися лише на цілі, передбачені Законом. На пенсійні активи не може бути звернене стягнення за зобов'язаннями засновників пенсійного фон­ду, роботодавців-платників, осіб, що здійснюють управління акти­вами пенсійного фонду, адміністратора, зберігача такого фонду та страхової організації, з якою укладено договір страхування довічної пенсії учасником відповідного пенсійного фонду або до­говір страхування ризику настання інвалідності чи смерті учасни­ка фонду, а також не може бути звернене будь-яке інше стягнення або застосована конфіскація, якщо вони сформовані за рахунок колітів, отриманих на підставах, що не суперечать законодавству. Вони не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду в разі визнання його банкрутом.

Обчислення та визначення чистої вартості активів пенсійного фонду, їх облік, зарахування здійснюється адміністратором та особою, що здійснює управління активами такого пенсійного фон­ду, за методикою та \ порядку, визначеними Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, мо­жуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяль­ності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, а саме:

1) інвестування у відповідності до вимог цього Закону з метою от­римання доходу на користь учасників фонду;

2) виконання договорів виплати пенсії на визначений строк, укла­дених з учасниками пенсійного фонду, та для здійснення одно­разових пенсійних виплат, передбачених цим Законом;

3J оплати договорів страхування довічної пенсії та договорів стра­хування ризику настання інвалідності або смерті учасника фон­ду, укладених із страховою організацією;

4) оплати послуг професійного адміністратора, включаючи оплату рекламних та агентських послуг, пов'язаних з функціонуван­ням пенсійного фонду, та витрат на оприлюднення інформації про його діяльність, передбаченої цим Законом;

5) сплати винагороди за надання послуг з управління активами пенсійного фонду;

6) оплати послуг зберігача;

7) оплати послуг з проведення планових аудиторських перевірок

недержавного пенсійного фонду;

S) оплати послуг торговців цінними паперами (посередників), ви­трат на ведення обліку та перереєстрацію прав власності на ак­тиви пенсійного фонду;

9) оплати інших послуг, здійснення яких прямо передбачено цим Законом або нормативно-правовими актами з питань недержав­ного пенсійного забезпечення та на оплату яких можуть бути використані пенсійні активи.

Використання пенсійних активів для інших цілей заборо­няється.

Пенсійні внески до пенсійного фонду сплачуються у розмірах та у порядку, встановлених пенсійним контрактом, відповідно до умов обраних пенсійних схем. Зазначені в пенсійному контракті розміри сплачуваних до пенсійного фонду пенсійних внесків мо­жуть змінюватися відповідно до умов обраних пенсійних схем. Внески за страхуванням ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду сплачуються у порядку, визначеному пенсійним контрактом.

Рада пенсійного фонду має право встановити мінімальний розмір пенсійних внесків - 10 відсотків мінімальної заробітної пла-ги \ розрахунку на один місяць.

Розмір пенсійних внесків до корпоративного або професійного пенсійного фонду, що сплачуються за кошти засновників цих фондів і роботодавців-платників, може визначатися у колективно­му договорі з урахуванням вимог Закону.

Роботодавець, який здійснює перерахування внесків до відкрито­го пенсійного фонду від імені своїх працівників - учасників цього пенсійного фонду, може здійснювати внески по добровільному стра­хуванню ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду. Розмір таких внесків не може перевищувати одного відсотка внесків, сплачуваних відкритому пенсійному фонду за кожного учас­ника, за умови, що пенсійний фонд надає можливість придбати цей вид страхування як складову частину пенсійного контракту.

У разі прийняття фізичною особою рішення щодо накопичення частини обов'язкових страхових внесків у пенсійному фонді на умовах, визначених законодавством, розмір таких пенсійних внесків встановлюється згідно із законодавством про загально­обов'язкове державне пенсійне страхування.

Максимальний розмір пенсійних внесків за пенсійними схема­ми недержавного пенсійного забезпечення не обмежується.

Пенсійні внески сплачуються лише у національній валюті Ук­раїни, а у випадках, передбачених законодавством України, в іно­земній валюті за офіційним обмінним курсом Національного банку України, що діяв на момент сплати, шляхом готівкових та (або) безготівкових розрахунків. Юридичні особи сплачують пенсійні внески лише у безготівковій формі.

Пенсійні внески сплачуються шляхом зарахування відповідних грошових сум на поточні рахунки пенсійного фонду у зберігача.

3. Пенсійний контракт та пенсійна схема

Пенсійний контракт є договором між пенсійним фондом та йо­го вкладником, який укладається від імені пенсійного фонду його адміністратором та згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника або декількох учасників фонду за рахунок пенсійних внесків такого вкладника. Істотні умови такого контракту та порядок його укладення визначені Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Особі, яка відповідає вимогам цього Закону, не може бути відмовлено в укладенні пенсійного контракту з відкритим пенсійним фондом. Адміністратор корпоративного або професійно­го пенсійного фонду може укладати пенсійні контракти тільки з тією особою, яка відповідає вимогам, визначеним цим Законом та статутами відповідних пенсійних фондів.

Кожен вкладник може укласти один або кілька пенсійних кон­трактів з адміністратором (адміністраторами) одного чи кількох пенсійних фондів на користь осіб, визначених цим Законом.

Вкладник, який є учасником пенсійного фонду має право в од­носторонньому порядку розірвати пенсійний контракт, який укла­дено з ним особисто, або вимагати зміни його умов.

У разі розірвання пенсійного контракту таким вкладником він повинен укласти, за винятком визначених Законом випадків (ме­дично підтвердженого критичного стану здоров'я (онкозахворюван-ня, інсульт тощо) або настання інвалідності цього учасника, або ко­ли сума належних учаснику фонду пенсійних коштів на дату настання пенсійного віку учасника не досягає розміру мінімальної суми пенсійних накопичень, встановленого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, чи в разі виїзду учасника фонду на постійне проживання за межі України Закону), новий пенсійний контракт щодо участі в іншому пенсійному фонді, або укласти договір зі страховою організацією, або відкрити в бан­ку пенсійний депозитний рахунок. При цьому пенсійні кошти вкладника, який є учасником пенсійного фонду, передаються за його рахунок до іншої фінансової установи, яка надає послуги з не­державного пенсійного забезпечення, в сумі, що обліковується на його індивідуальному пенсійному рахунку в пенсійному фонді та складається з пенсійних внесків, зроблених таким вкладником, та розподіленого на суму цих внесків інвестиційного прибутку (збит­ку), зменшених на суму витрат, пов'язаних з перерахуванням та­ких пенсійних коштів.

Розмір витрат на переведення пенсійних коштів обчислюється адміністратором за методикою, встановленою Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

У разі, коли на індивідуальному пенсійному рахунку учасника, який розриває пенсійний контракт з пенсійним фондом, облікову­ються пенсійні внески, які здійснюються на його користь іншими вкладниками, суми цих внесків та розподіленого на них інвес­тиційного прибутку (збитку) можуть бути вилучені з пенсійного фонду лише після розірвання пенсійних контрактів з такими

вкладниками за винятком випадків, передбачених статтею 65 цьо­го Закону.

У разі припинення трудових відносин з роботодавцем-засновни­ком або роботодавцем-платником корпоративного пенсійного фон­ду його учасник зобов'язаний розірвати пенсійний контракт з та­ким фондом та може укласти новий пенсійний контракт з адміністратором будь-якого іншого фонду, або укласти договір зі страховою організацією, або відкрити в банку пенсійний депозит­ний рахунок. При цьому пенсійні кошти учасника передаються до іншого фонду, страхової організації або на пенсійний депозитний рахунок банку за рахунок учасника в порядку, передбаченому За­коном. У разі припинення трудових відносин згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України вит­рати на переведення пенсійних коштів учасника до іншого пенсійного фонду, страхової організації або на пенсійний депозит­ний рахунок банку здійснюються за рахунок роботодавця.

Пенсійний контракт укладається у письмовій формі щонаймен­ше в трьох примірниках, якщо контракт укладається з вкладником, який не є учасником відповідного пенсійного фонду, або у двох примірниках, якщо вкладник є учасником пенсійного фонду.

Разом з примірником пенсійного контракту адміністратор по­винен надати вкладнику та учаснику фонду:

1) пам'ятку з роз'ясненнями основних положень пенсійного кон­тракту;

2) копію зазначеної в пенсійному контракті пенсійної схеми;

3) витяг з основних положень статуту пенсійного фонду та (або) на вимогу вкладника - копію статуту пенсійного фонду.

У всіх примірниках пенсійного контракту робиться відмітка та фіксується дата про надання зазначених документів. Один примірник пенсійного контракту залишається в адміністратора.

Істотними умовами пенсійного контракту є:

1) паспортні дані вкладника та його ідентифікаційний номер Дер­жавного реестру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів (якщо вкладником є фізична особа) або повне найменування, місцезнаходження (юридична адреса) постійно діючого органу управління, реєстраційні та банківські реквізити вкладника (якщо вкладником є юридична особа);

2) паспортні дані учасника фонду та його ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів;

3) посилання на обрану вкладником пенсійну схему;

4) строк дії пенсійного контракту, умови його зміни та розірвання;

5) порядок розрахунків між пенсійним фондом та учасником фон­ду у разі дострокового розірвання пенсійного контракту або ліквідації пенсійного фонду;

6) права, обов'язки, відповідальність сторін та порядок розв'язан­ня спорів;

7) розмір пенсійних внесків та умови його зміни.

У пенсійному контракті також можуть бути зазначені інші умо­ви за згодою сторін.

Разом з пенсійним контрактом вкладнику (учаснику) надається інформація про адміністратора, осіб, які здійснюють управління активами, та зберігана пенсійного фонду, яка включає їх реєстраційні, банківські реквізити та реквізити відповідних ліцензій.

Пенсійний контракт повинен відповідати положенням статуту пенсійного фонду і обов'язково містити застереження про те, що дер­жава не несе відповідальності за зобов'язаннями пенсійного фонду.

Відповідно до пенсійного контракту адміністратор зо­бов'язується від імені пенсійного фонду:

1) здійснювати недержавне пенсійне забезпечення учасника (учас­ників) фонду на умовах, визначених законодавством, пенсій­ною схемою та пенсійним контрактом;

2) забезпечувати ведення персоніфікованого обліку учасників фонду;

3) надавати учаснику фонду інформацію про стан його індивіду­ального пенсійного рахунку;

4) забезпечувати відшкодування в установленому законодавством порядку учасникам фонду збитків, завданих унаслідок пору­шення законодавства та умов пенсійного контракту;

5) дотримувати і забезпечувати дотримання законних інтересів вкладників та учасників пенсійного фонду, не розголошувати інформацію про умови пенсійного контракту та розмір пенсійних коштів, які належать учаснику фонду, крім ви­падків, передбачених законом;

6) виконувати і забезпечувати виконання інших обов'язків, виз­начених пенсійним контрактом, цим Законом та іншими нор­мативно-правовими актами з питань недержавного пенсійного забезпечення.

Вкладник пенсійного фонду за пенсійним контрактом зо­бов'язується:

1) сплачувати на користь учасника (учасників) фонду пенсійні внески у порядку, встановленому законодавством, пенсійною схемою та пенсійним контрактом;

2) відшкодовувати пенсійному фонду збитки, завдані внаслідок порушення вкладником умов законодавства, пенсійної схеми та пенсійного контракту;

3) виконувати інші умови, визначені пенсійним контрактом. Пенсійний контракт набирає чинності з моменту його підписан­ня вкладником та адміністратором.

Дія пенсійного контракту вважається закінченою:

1) після повного виконання вкладником своїх зобов'язань за пенсійним контрактом та укладення учасником (учасниками) фонду договору про виплату пенсії на визначений строк з пенсійним фондом;

2) після передачі пенсійних коштів учасника фонду страховій ор­ганізації відповідно до укладеного учасником пенсійного фонду договору страхування довічної пенсії;

3) після передачі пенсійних коштів учасника фонду банківській установі відповідно до укладеного учасником пенсійного фонду договору про відкриття пенсійного депозитного рахунку;

4) у разі смерті учасника фонду та виконання передбачених у зв'язку з цим умов;

5) у разі ліквідації пенсійного фонду в порядку, передбаченому цим Законом;

6) у разі заміни вкладником фонду пенсійного фонду на умовах та у порядку, передбачених цим Законом;

7) у разі ліквідації вкладника-юридичної особи, без визначення його правонаступника;

8) у разі дострокового розірвання контракту в порядку, передба­ченому цим Законом;

9) в інших випадках, передбачених пенсійним контрактом згідно з цим Законом.

У разі прийняття рішення про заміну пенсійного фонду вклад­ник зобов'язаний:

1) укласти пенсійний контракт з іншим пенсійним фондом, або договір зі страховою організацією чи банківською установою;

2) надіслати адміністратору пенсійного фонду, участь у якому при­пиняється, заяву про розірвання пенсійного контракту та копію пенсійного контракту, укладеного з іншим пенсійним фондом, або договір зі страховою організацією чи банківською установою. У разі несвоєчасного перерахування пенсійних коштів учасни­ка фонду адміністратор за власний рахунок сплачує учаснику пе­ню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку Ук­раїни в розрахунку на один день від суми, що підлягає перерахуванню за кожен день прострочення платежу, у порядку, визначеному Державною комісією з регулювання ринків фінансо­вих послуг України.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг Ук­раїни має право прийняти рішення щодо зменшення суми нені, на­рахованої адміністратору, якщо затримка у перерахуванні пенсійних коштів учасника фонду сталася з поважних причин.

Умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення, що здійснюється пенсійними фондами, визначаються пенсійними схе­мами, які розробляються з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів з питань недержавного пенсійного забезпечення.

Поиск по сайту: