 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Закон людських відносин проголошує: думка більшості з максимальною вірогідністю сприймається як достовірна
У тріаді вперше з’являється чисельна більшість. В тріаді зароджується феномен більшості, а разом із цим по-справжньому зароджується соціальні відносини, соціальний початок.
Діада – вкрай неміцне об’єднання. Із втратою взаємності втрачаються взаємозв’язки в такій групі.
Соціальні групи, що відповідають ідеальним уявленням людини про сприятливе для неї середовище існування та самореалізації, одержали назву референтних.
Референтна група – соціальна група, на яку індивід орієнтує свою поведінку, до якої належав у минулому, належить у конкретний час, прагне належати в майбутньому.
Походження цього терміна, введеного у науковий обіг Г. Хайманом у 1942р., пов'язане з буквальним значенням слова "реферування" (просіювання).
Мала група, яка немовби "просіює" через себе цінності суспільства і надає індивідові найбільш близькі для нього орієнтири свідомості та поведінки, є референтною. Референтні групи, що визначають зразки поведінки людини, можуть бути реальними або вигаданими, існуючими тепер або в минулому; індивід може належати до них або намагатися стати їхнім членом.
Головна особливість референтних груп полягає в тому, що вони задають такий стиль життя, який людині хотілося б відтворювати у своїй поведінці. Зіставляючи свій стиль життя з вимогами референтної групи, особистість намагається внести до нього корективи, що наближають реальну поведінку до ідеальних зразків.
Референтність групи сприяє соціальній адаптації, даючи людині можливість одержати готові зразки поведінки, вироблені та апробовані тими чи іншими групами. Проте в деяких випадках, коли готові шаблони поведінки, взяті з "арсеналу" референтних груп, суперечать вимогам нового соціального оточення індивіда, референтність стає перешкодою для нормальної адаптації. Внаслідок цього, наприклад, багато ранніх шлюбів виявляються невдалими, оскільки референтними для молодого подружжя залишаються сім'ї їхніх батьків і вони намагаються слідувати старим зразкам (поведінки в сім'ї), які окремо можуть бути цілком задовільними, але в новій сім'ї стають джерелом постійних суперечок та конфліктів.
Якщо реальна група є для індивіда водночас і референтною, то це веде до перетворення зовнішнього щодо індивіда нормативного обмеження поведінки на нормативний самоконтроль. Тому людина, що діє врозріз з очікуваннями референтної групи, водночас порушує і свої внутрішні норми моралі та поведінки й опиняється під дією подвійного контролю. Таким чином референтність малої групи дає їй змогу виконувати і функцію нормативного обмеження, і функцію індивідуалізації загальносоціальних норм, здійснювати ефективний контроль, що підсилюється самоконтролем особистості.
Велика соціальна група — численна за складом група людей, об'єднаних для спільної діяльності, але взаємодія між якими формальніша.
До них можна віднести професійні, демографічні, національні спільноти, соціальні класи.
В залежності від наявності взаємодій всередині групи і між групових соціальні групи поділяють на номінальні (умовні) та реальні.
Номінальна група – штучно виділена за певною ознакою сукупність людей, які реально не мають ніяких зв’язків між собою. Наприклад, виборці, покупці прального порошку „Аріель”, особи з вищою освітою, жінки, чоловіки, пенсіонери.
Великі номінальні групи, виділені за соціально значимою ознакою (стать, вік, професія тощо) називаються соціальними категоріями.
Їх виділяють з метою статистичного обліку населення і вирішення значних соціально-економічних проблем.
До соціальних категорій належать: „воїни-інтернаціоналісти”, „учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС”, „учасники Великої Вітчизняної війни”, чоловіки, жінки, люди похилого віку, „Діти війни” тощо.
Реальна група – реально існуюча спільність людей, що базується на зв’язках і відносинах між членами і яка взаємодіє з іншими групами. Наприклад, сім’я, клас, спортивна команда, партія, нація тощо. Члени реальної групи чітко ідентифікують себе з нею, відчувають свою приналежність до групи і усвідомлюють відмінність від інших груп.
За характером внутрішньогрупових відносин соціальні групи поділяються на формальні і неформальні.
У формальній групі статус її членів і відносини між ними регламентуються офіційними правилами, взаємодії є безособовими і функціональними, мета діяльності – чітко визначена.
Всі види організацій є формальними групами. Наприклад, інститут, магазин, фірма, школа, дитсадок тощо.
У неформальній групі статус її членів і мета діяльності не завжди чітко визначені, взаємодії – міжособистісні і засновані на взаємній симпатії, спільному інтересі і звичці. Наприклад, сусіди, друзі, „тусовщики” – це неформальні групи. Неформальні групи можуть існувати як в межах формальних, так і окремо і незалежно від них. Якщо мета формальної групи – задоволення будь-якої суспільної потреби, то неформальна задовольняє потреби її членів у спілкуванні.
Близькою до цієї класифікації є поділ груп на первинні і вторинні.
Для первинних груп характерні мала кількість членів, їх емоційна близькість, довготривалість існування, безпосередня взаємодія. Наприклад, сім’я, компанія друзів. В первинних групах проходить початкова соціалізація індивіда, найбільш ефективно засвоюються соціальні цінності і норми.
У вторинних групах відсутні безпосередньо міжособистісні відносини, її члени пов’язані між собою опосередковано, діяльність спрямована на досягнення загальної мети. Наприклад, для школяра клас – первинна група, а колектив школи – вторинна.
В соціології розрізняють терміни соціальна група, натовп, публіка, аудиторія.
Аудиторія – це сукупність людей, об’єднаних взаємодією з джерелом інформації: лектор – студенти; телеканал – глядачі.
Публіка виражає духовну спільність. В її основі лежить спорідненість думок. Індивіди фізично можуть бути в різних місцях, але духовно вони пов’язані. На думку Г.Тарда, витоки публіки – у світських салонах і клубах 18 ст. Справжній розквіт публіка зазнає з появою ЗМІ. У публіці особистість має змогу самовиразитися, на відміну від натовпу. Реклама, певні товари, фільми, концерти, послуги розраховані на відповідну публіку.
Натовп – будь-яке короткочасне скупчення людей, яких зібрав в одному і тому ж місці спільний інтерес. Коли цей інтерес пропадає, натовп розсіюється. Наприклад, черга в магазині, натовп на тролейбусній зупинці тощо. Після футбольного матчу болільники покидають стадіон. У натовпі люди ведуть себе, як посторонні.
Основні риси натовпу – анонімність, психічна заразливість, наслідування, колективність сприймання. Поведінка натовпу є інстинктивною.
Розрізняють 4 види натовпу:
– Випадковий (кожний переслідує миттєві інтереси. Наприклад, черга в магазині, на зупинці);
– Конвенційний ( складається з людей, які зібралися завчасно заради певної мети. Наприклад, учасники релігійної служби, глядачі театрального спектаклю. Театральні глядачі знають, що під час спектаклю не можна розмовляти, а глядачі футбольного матчу можуть навпаки, кричати, розмовляти, вставати з місця. Такою є неформальна угода (конвенція) про доречну поведінку в конкретних ситуаціях, яка стала звичаєм);
– Експресивний ( люди зібралися не заради збагачення новими знаннями, ідеями, а щоб виразити свої почуття і отримати задоволення. Наприклад, дискотеки, рок-фестивалі, святкові гуляння, народні фестивалі);
Активний ( будь-який із попередніх, який виявляє активні дії. Наприклад, футбольні фани влаштовують погром, штурм адміністративних споруд під час революцій).
Поиск по сайту: