Принципи побудови системи національного рахунків. Валовий випуск і ВВП. Методи обчислення ВВП

Предмет, суб’єкти та об’єкт макроекономіки. Методи досліджень і функції макроекономіки. Базові моделі макроекономічного аналізу.

Предметом макроекономіки є механізм функціонування економічної системи, тобто домінуючі тенденції поведінки макроекономічних суб’єктів, їх зв’язків та взаємодії, які формують іманентні закономірності розвитку економіки як єдиного цілого на рівні окремих країн та всього світу.

Основними суб’єктами макроекономіки є домашні господарства, підприємницькі структури, держава та інші країни світу.

Об’єктом вивчення макроекономіки є основні властивості та проблеми розвитку змішано економіки.

Методи макроекономіки: - загальні (спостереження, статистичний аналіз, діалектика та ін..); - специфічні (агрегування (узагальнення), макроекономічне моделювання, прогнозування).

Функції макроекономіки:

1) Теоретико-пізнавальна (позитивна макроекономіка) вивчає реальні проблеми сучасної змішаної економіки.

2) Практична (нормативна макроекономіка) формує уявлення про те якою має стати економіка, надає рекомендації щодо шляхів вирішення реальних проблем економічного розвитку.

3) Прогностична розробка перспективної стратегії економічного розвитку.

4) Світоглядна функція формування певного типу мислення та моделі поведінки людей.

Базовими макроек-ми моделями є моделі «сукупний попит – сукупне пропонування» (АД-AS) та модель «видатки - випуск». Модель «сукупний попит – сукупне пропонування» (ADAS)відноситься до неокласичних і є базовою графічною моделею для аналізу рівня цін, динаміки загального обсягу випуску, впливу різних видів економічної політики. Криві ADі AS відображають множину співвідношень цін та обсягів товарів і послуг.

Модель «видатки-випуск» відноситься до кейнсіанських моделей ілюструє зв’язок між випуском реального ВВП (сукупним доходом) і сукупними видатками макроек-чних суб’єктів на придбання вироблених товарів і послуг. Основним припущенням моделей є не змінність загального рівня цін у короткостроковому періоді.

АЕ

АЕ2 Е2 АЕ2

АЕ1

АЕ1 Е1

у

у1 уф

Принципи побудови системи національного рахунків. Валовий випуск і ВВП. Методи обчислення ВВП.

Перші спроби створення системи національного рахівництва в 1926 р. БНГ в своїй основі мав підрахунок валового випуску створеного лише в сфері матеріального виробництва. В 20-х роках починається створення системи національного рахівництва на Заході: С. Кузнєц, Р. Стоун – внесли найбільший внесок в систему національного рахівництва. Система національних рахунків: 1. Концепція розширеного трактування виробництва (національний продукт і доход створюють не лише матеріальне виробництво, а й сфера); 2. Концепція первинних доходів – підсумовуються всі доходи одержані власниками всіх факторів виробництва і держава через податки. Система нац. рахунків має 5 секторів: - не фінансові підпр-в і корпорацій; - фінансові корпорації; - сектор загальнодержавного управління; - домогосподарства; - некомерційні господарства. До 1993 р. основним показником в системі нац. рахунків був ВНП. З 1993 р. ВВП.

Валовий випуск – це сукупна ринкова вартість товарів і послуг створених в економіці за рік включаючи проміжне споживання.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це сумарна ринкова вартість поточного виробництва кінцевих товарів і послуг створених вітчизняними та іноземними факторами вироб-ва в межах кордонів країни за рік.

ВВП обчислюють за 3 основними методами:

- Виробничий –визначає ВВП як суму доданих вартостей всіх секторів економіки і чистих податків. ВВП виключає проміжне споживання і враховує тільки додану вартість.

- Метод кінцевого використання (ВВП за видатками)

C – особисті податки домогосподарств (податки на житло не включаються)

I – валові приватні внутрішні інвестиції (фірми)

dK– сума амортизації; d – норма амортизації

I_n– чисті інвестиції

G – державні закупівлі товарів і послуг (урядові видатки) (не включає трансферти)

NE – чистий експорт

- Розподільчий метод – ВВП за доходами:

w – заробітна плата; П_k– прибуток корпорацій (податок на прибуток, дивіденди, нерозподілений прибуток); Д_п– доходи некорпоративного сектора; і – чистий процент; R–рента; Т_В – непрямий чистий податок на бізнес; dK– сума амортизації.

Розрахунки за всіма методами повинна давати однаковий результат.

Поиск по сайту: