Загальна характеристика економічних циклів. Теорії та моделі економічних циклів. Нециклічні коливання економічної динаміки

Економічнийцикл -це нерегулярно повторювані періоди розширення і згортання заг. екон. активності.

Класичний цикл ділової активності мав чотири фази:

Криза – характеризується відносним перевиробництвом товарів і послуг у порівнянні з платоспроможним попитом на них; різким падінням цін, норми прибутковості, рівня доходів, курсу цінних паперів; різким зростанням запасів, рівня безробіття, ставки проценту.

Депресія (дно) - характеризується застоєм в промисловості, в'ялістю торгівлі, наявністю великої маси вільних грошових коштів; падіння цін при­зупиняється, випуск поступово стабілізується на мінімальному рівні, запаси поступово скорочуються, ставка проценту знижується;

Пожвавлення - характеризується масовим оновленням капіталу, зростанням інвестиційного попиту, обсягів виробництва та рівня доходів, підвищен­ням загального рівня цін, розширенням кредиту; запаси скорочуються, рівень безробіття зменшується; обсяги виробництва досягають докризового рівня;

Піднесення - характеризується подальшим зростанням всіх проциклічних показників; попит стрімко зростає, починається спекулятивний бум; банки охоче видають кредити, підвишуючи ставку проценту; виробництво ро­зширюється за межі платоспроможного попиту, розвивається інфляція; ство­рюються передумови для чергової кризи перевиробництва, що започатковує новий цикл.

Макроек. показники діл. активності по-різному реагують на фази циклу, в залежності від цього їх поділяють на:

Проциклічні змінні зростають у періоди піднесення і зменш-ся в періоди спаду.

Протициклічні змінні зростають у фазі спаду і спад. у фазі піднесення – запаси готової продукції, запаси факторів виробництва, рівень безробіття та рівень банкрутств.

Ациклічні не пов’язані безпосередньо з економічним циклом даної країни, тому не реагують на нього.

В сучасних умовах:

· Фази розмиті

· Амплітуда коливань набула тенденції до зменшення

· Відсутня синхронність циклу

· Стагфляція

· Циклічні коливання переплетені з сезонними, структурними, та системними кризами.

Теорії циклічнux коливань,які угру­повують за певними критеріями:

- за сферами, в яких знаходять основні причини криз, теорії циклу по­діляються на теорії суспільного виробництва; теорії суспільного обміну; теорії суспільного розподілу.

- за джерелами виникнення розрізняють:

+ екстернальнітеорії - шукають основні чинники коливань поза ме­жами економічної системи (науково-технічні відкриття, зміни в темпах при­росту населення та його міграції, відкриття нових земель та джерел ресурсів, революційні зміни суспільного ладу, війни та ін.);

+ інтернальнітеорії - знаходять причини коливань всередині самої економічної системи (періодичність оновлення основного капіталу);

- за характерам виділяють:

+ детерміністські теорії, які вважають цикли періодичними і невід­воротними,

+ імпульсні теорії, згідно з якими цикли спричиняються випадковими шоками;

- за теоретичними підходамивиділяють: кейнсіанські, неокласичні, неокейнсіанські теорії та теоріїреального бізнес-циклу.

Моделі економічного циклу пояснюють механізм поширення циклічних коливань:

Модель мультиплікатора-акселератораСемюелсона-Хікса пояснює коливання ділової активності екзогенними чинниками.(Види коливань: згасаючі, стрибкоподібні, рівномірні).

Модель Калдора пояснює коливання ділової активності ендогенними чинниками, змінами у заощадженнях та інвестиціях.

До нециклічних коливань відноситься: Сезонні коливання характерні для таких галузей, як будівництво і с/г. Структурні кризи мають складну будову, вони проявляються у формі енергетичної, сировинної, фін., екологічної, продовольчої криз. Системні кризи порушують цілісність попередньо утворених систем господарювання.

Показники, форми та типи безробіття. Чинники рівня безробіття. Неокласичне та кейнсіанське пояснення добровільного і вимушеного безробіття. Соціально-економічні наслідки безробіття.

Безробіття – такий стан ринку, за якого пропонування праці перевищує попит на неї. Показники:

* Рівень безробіття або норма безробіття вимірює частку безробітних у чисельності роб. сили:

* Тривалість безробіття – визначає період часу протягом якого людина перебуває безробітною.

Виділяють 2 основні типи безробіття: добровільне і вимушене.

Добровільне безробіття поширене серед людей низької кваліфікації або в країнах, де занадто високі податки на доходи, або може виникати через певні сімейні обставини. В залежності від причин розрізняють форми добровіл. безробіття:

- Фрикційне виникає через особисті причини.

- Структурне пов’язане зі змінами у структурі виробництва, спричиненими змінами у попиті або технологічними нововведеннями.

- Інституційне високі соц. виплати безробітним, високі прогресивні ставки оподаткування дохо­дів, недостатня інформація про наявність роб. місць ринку праці сприяють подовженню терміну влаштування на роботу, тим самим збільшуєтьсякількість безробітних.

Вимушене отримало назву циклічного, тому що воно пород­жується циклічними коливаннями економічного розвитку, досягаючи максимального рівня в періоди затяжної депресії.

Крім цих осн. форм безробіття існують ще багато ін., які виділені за ін. критеріями – сезонне, молодіжне, технологічне, регіональне.

Розрізняють також приховане і відкрите безробіття. Приховане пов’язують з особами, що припинили пошук роботи. Відкрите охоплює тих індивідів, які за реєструвались на біржі праці.

Природний рівень безробіття визначається як частка безробітних, яка відповідає доцільному рівню повної зайнятості в економіці, коли відсутнє циклічне безробіття.

Виділені чинники, які впливають на природний рівень безробіття: демографічний, втручання держави, заг. підвищення рівня життя.

Класична теорія вважала, що всі номінальні змінні гнучкі і само регульовані ринк. механізмом повертає економіку на рівень повної зайнятості і тому стійке безробіття неможливе.

Кейнсіанська версія – номінальні змінні негнучкі, монопольні ціни вищі, ніж рівноважні на ринку.

Можна виділити моральні, соц. і екон. наслідки безробіття.

Закон Оукена показує двосторонній процес: коли економіка входить фазу спаду, то безробіття зростає, а коли обсяг виробництва зростає, то безробіття зменшується.

Поиск по сайту: