принципи господарського судочинства

Стаття 42. Рівність перед законом і судом Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Стаття 43. Змагальність Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Стаття 44. Гласність розгляду справ Розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обгрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті. Про розгляд справи у закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала. Судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. ПРИНЦИП РІВНОСТІ “Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом” – встановлює ст. 4-2 ГПК України. Цим вона фактично повторює ст. 71 АПК України. Однак місце розташування нової статті вказує на універсальне галузеве значення цього принципу. Звичайно ж, старе місце цієї норми в главі АПК України, присвяченій вирішенню спорів у першій інстанції, було вкрай невдалим. Цим воно ставило під сумнів рівність сторін на інших стадіях процесу. Згідно зі ст. 4-4 ГПК України учасники судового процесу є рівними між собою. Цікаво, що до складу учасників арбітражного процесу в першій редакції АПК України було віднесено арбітра (ст. 18). Характерно, що арбітр перестав бути учасником процесу з часу викладення в новій редакції статті 71 АПК України (тобто з часу законодавчого закріплення принципу рівності сторін на стадії вирішення господарських спорів). До учасників господарського процесу ГПК України відносить сторони, третіх осіб, прокурора, інших осіб, які беруть участь у процесі. Правам та обов’язкам цих суб’єктів присвячено розділ 4 ГПК України. ПРИНЦИП ГЛАСНОСТІ Принцип гласності закріплює ст. 4-4 ГПК України, яка містить декілька винятків. Зокрема, принцип гласності не застосовується, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці. Отже, для правильного застосування цього принципу на практиці, слід дати визначення державної, комерційної і банківської таємниці. Державна таємниця. Її визначення містить ст. 16 Закону України “Про державну таємницю” від 21 січня 1994 р. № 3855-XII (далі – Закон про державну таємницю). Державна таємниця – вид таємної інформації, що охоплює відомості в сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які в законодавчому порядку визнані державною таємницею і підлягають охороні державою. Звід відомостей, що становлять державну таємницю, формує та публікує в офіційних видання Служба безпеки України (ч. 1 ст. 12 Закону про державну таємницю). Отже, на практиці не має виникати значних ускладнень з ідентифікацією таких відомостей і, відповідно, правильного застосуванні цього винятку з принципу гласності. Комерційна таємниця. Визначення комерційної таємниці підприємства міститься в ч. 1 ст. 30 Закону України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 р. № 887-XII (далі – Закон про підприємства): “під комерційною таємницею підприємства маються на увазі відомості, пов’язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам”. Під дане визначення може підпасти практично будь-яка інформація про підприємство. Крім того, ч. 2 ст. 30 Закону про підприємства дозволяє керівнику підприємства визначити склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю. Застосування цієї норми в господарському процесі може означати, фактично, надання керівнику підприємства – учасника господарського процесу права вирішувати, яке засідання буде відкритим, а яке – ні. З огляду на важливість принципу гласності з цим не можна погодитись. Банківська таємниця. Її визначення містить ст. 60 Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 р. № 2121-III: “інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею”. Це визначення, (хоч і не містить визначення комерційної таємниці) є дуже широким. На практиці, майже кожна господарська справа, що випливає із звичайної діяльності банківської установи, містить відомості, розголошення яких може завдати клієнту банку принаймні моральної шкоди. Вилучення усіх цих справ зі сфери дії принципу гласності може завдати йому значної шкоди. Підсумовуючи викладене, ще раз звернемо увагу на те, що український господарський процес розвивається еволюційним шляхом. На цьому шляху норми старого радянського арбітражного процесу змінюються і пристосовуються до нових суспільних реалій. У цьому прогресивному процесі важливу роль відіграють галузеві принципи господарського процесу, які вже сформувалися і знайшли своє закріплення в новому Господарському процесуальному кодексі України. Триває процес втілення нових прогресивних принципів в конкретних нормах господарського процесу. Деякі принципи, (зокрема, принцип рівності), вже послідовно проведено через усі стадії господарського процесу, вони поширюються на всіх його суб’єктів. Що стосується інших принципів (наприклад, принципу гласності), то в даному випадку “дитину вихлюпнули разом з водою”. Обмеження принципу гласності цілком обґрунтовано в тих чітко окреслених випадках, коли йдеться про державну таємницю. Однак не слід звужувати сферу застосування цього принципу при охороні банківської і комерційної таємниці. Адже визначення останніх або надто широке, або взагалі залежить від волі окремої особи. Отже послідовне впровадження принципу гласності в українське господарське процесуальне право залишається справою майбутнього. Принципи визначають основні засади, права, спрямовані на забезпечення процесуальної діяльності суду, основ організації правосуддя, а також правового становища учасників судового процесу. Принципи правосуддя, хоча й пов’язані між собою, але поділяються на дві підсистеми: функціональну (судочинство) та організаційну (судоустрій). До функціональних належать такі принципи: Принцип законності є конституційним принципом, оскільки в ч.2 ст.19 Конституції України зазначається, що органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Принцип законності як основну засаду судочинства встановлено також і п.1 ч.3 ст.129 Конституції України. Законність у судочинстві має свої специфічні риси, обумовлені завданнями й засобами правосуддя. Завдання полягає в гарантуванні незалежності суддів та судів (ст.126 Конституції України, ст.14, 15 Закону України “Про судоустрій України”, ст.11 Закону України “Про статус суддів”) і їх підкорення тільки закону, а також забезпечення умов, виключаючи сторонній вплив на суддів. Особливості дії принципу законності в господарському судочинстві зводиться передусім до зобов’язань розглядати всі спори, неухильно дотримуючись господарсько-процесуальних норм, вирішувати господарські спори в чіткій відповідності із законом. Господарський суд має право визнати недійсним повністю або у відповідній частині договір, який суперечить законодавству. Важливою гарантією забезпечення цього принципу є те, що рішення, постанови, ухвали господарського суду можуть бути перевірені в апеляційному та касаційному порядку за заявою сторони, за поданням прокурора, як це передбачено ГПК України. Вищий господарський суд України з метою забезпечення однакового вирішення спорів і суворого додержання законів дає керівні роз’яснення. Процесуальна рівність усіх учасників судового процесу. Цей принцип закріплено у п.1 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.7 Закону України “Про судоустрій України”, ст.4-2 ГПК України, де зазначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Суд при вирішенні господарських спорів застосовує норми матеріального права щодо всіх учасників однаковою мірою, правовий статус учасників господарського процесу визначається лише процесуальними положеннями. Принцип рівності учасників є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що виключає будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Цей принцип закріплено в п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та в ст.4-3 ГПК України. Відповідно до даного принципу сторонам у господарському процесі забезпечуються широкі можливості у відстоюванні зайнятих ними в спорі позицій. Сторони мають право наводити юридичні факти, які обґрунтовують їх вимоги й заперечення, а також надавати докази на підтвердження цих фактів. Вони мають право знати аргументи, вимоги і заперечення іншого учасника спору, знайомитися з матеріалами справи, висловлювати з приводу їх свої аргументи, брати участь в обговоренні зібраних у справі доказів, їх перевірці, заявляти у зв’язку з цим різні клопотання, ставити одне одному та іншим учасникам процесу питання. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Засади змагальності передбачають залежність дій суду від вимог позивача й заперечень відповідача, можливість вільного використання засобів доказування, право кожної сторони доводити факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення, можливість надання сторонами додаткових доказів на пропозицію господарського суду. Принцип змагальності діє на всіх стадіях господарського процесу. Принцип об’єктивної істини. Цей принцип означає вимогу повної відповідності рішення дійсним відносинам сторін. Відповідно до цього принципу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Спрямованою на запобігання можливій упередженості судді чи іншого недобросовісного ставлення до розгляду справи є норма щодо відводу судді, за якою суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, або буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості (ст.20 ГПК України). На реалізацію цього принципу спрямовані й інші правові інститути і норми ГПК України: перегляд рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами та перегляд їх в апеляційному та касаційному порядку та ін. Принцип обов’язковості виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду. Цей принцип сформульовано в ст.11 Закону України “Про судоустрій України”. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Гарантією забезпечення реалізації цього принципу є встановлення відповідальності за ухилення від виконання рішення, ухвали, постанови особами, яким пред’явлено для виконання. До організаційних принципів належать такі: Принцип призначення суддів господарських судів вищими органами державної влади. Судді обираються Верховною Радою України безстроково в порядку, встановленому Законом України “Про статус суддів”. Принцип одноособового і колегіального розгляду справи. Відповідно до ст.4-6 ГПК України справи в місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яка справа, що належить до підсудності цих судів, залежно від категорії й складності справи, може бути розглянута судом у складі трьох суддів. Перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських судів здійснюється апеляційними господарськими судами колегією в складі трьох суддів. Перегляд у касаційному порядку рішень місцевих і апеляційних господарських судів здійснюється Вищим господарським судом України колегією суддів у складі трьох суддів або більшої непарної їх кількості. Принцип самостійності судів, незалежності суддів і підкорення їх тільки законові. Цей принцип означає, що суд є незалежним у здійсненні правосуддя від органів законодавчої та виконавчої влади і підкоряється тільки закону. Незалежність суддів забезпечується перш за все встановленим законом порядком їх обрання, зупинення їх повноважень і звільнення з посади, а також і передбаченою законодавством відповідальністю за неповагу до суду чи судді. Незалежність суддів забезпечується також правом судді на відставку, недоторканістю суддів, створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності суддів, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їхнього статусу, а також особливим порядком фінансування суддів і системою органів суддівського самоврядування. Принцип мови судочинства. Відповідно до Конституції України, Закону України “Про судоустрій”, ГПК України судочинство здійснюється державною мовою. Учасникам процесу, які не володіють державною мовою, надане право ознайомлення з матеріалами справи, участі в судових діях через перекладача і право на виступ в суді рідною мовою. Принцип гласності й відкритості господарського процесу. За загальним правилом розгляд справ у господарських судах відкритий, тобто розгляд справ у всіх господарських судах України має проходити у відкритих судових засіданнях. Це означає, що у залі судового засідання можуть бути присутні будь-які особи. Разом з тим законодавець залишає можливість суду після оцінки обґрунтованості вимог сторони (сторін) спору про закритий розгляд справи прийняти рішення про закритий розгляд справи з метою охорони державної, комерційної або банківської таємниці або з міркувань забезпечення конфіденційності окремих аспектів взаємовідносин сторін спору. Згідно ст.16 ГПК України розгляд справ, що містять державну таємницю, віднесено до виключної компетенції господарського суду міста Києва. Клопотання про закритий розгляд справи має бути заявлено стороною до початку розгляду справи по суті. Про розгляд справи в закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускається з дозволу суду, в порядку, установленому процесуальним законодавством. Судовий процес фіксується технічними засобами й відображається в протоколі судового засідання. Знання принципів забезпечує системний аналіз норм чинного господарського процесуального законодавства. Вони є відправними пунктами при тлумаченні процесуальних норм із недостатньо визначеним змістом, при виправленні недоліків у праві, дозволяють знайти правильне вирішення того чи іншого процесуального питання, якщо в чинному законодавстві відсутня відповідна норма. Принципи також є орієнтиром у нормотворчій діяльності: вони визначають основні напрями, перспективи розвитку господарського судочинства, служать критерієм оцінки обґрунтованості пропозицій щодо змін та доповнень до чинного законодавства.

6 Система господарського процесуального права Систему господарського процесуального права складають норми, що регламентують господарське судочинство. Вони підрозділяються на загальну частину (стосовно ГПК – це норми, що входять до розділу I «Загальні положення») і особливу частину (всі наступні розділи ГПК).

Поиск по сайту: