Порядок і форми безготівкових розрахунків у господарському обороті

Під безготівими розрахунками розуміється прийом-передача грошового еквівалента без участі готівки, тобто за допомогою бан­ківських перерахувань певної суми з рахунку платника на рахунок одержувача. Правове регулювання безготівкових розрахунків здійснюється Ін­струкцією НБУ про безготівкові розрахунки. Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій платіжних інструментів у формі: меморіального ордера; платіжного доручення; платіж­ної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; акредитова.

Меморіальний ордер - розрахунковий документ, який скла­дається за ініціативою банку для оформлення операцій зі списання коштів з рахунка платника, внутрішньобанківських операцій. Платіжне доручення — це бланк встановленої форми, який підприємство подає у банк, що його обслуговує, для перерахування певної суми зі свого рахунка. Платіжна вимога-доручення може застосовуватися в рахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків. Верхня частина вимоги-доручення оформляється одержувачем коштів чи встановленою формою згідно з вимогами до заповнення реквізитів розрахункових документів, викладеними в додатку 8 до Інструкції, і передається безпосередньо платнику не менше ніж у двох примірниках. Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника на договірних умовах.

Платіжна вимога — це документ, що містить вимогу суб'єкта господарювання та безакцентне списання грошових кош­ті у випадках, встановлених законодавством. Розрахунковий чек — це документ, який застосовується для здійснення розрахунків у безготівковій формі між ЮО, а також ФО та ЮО за отримані /товари, виконані роботи та надані послуги. Розрахунковий чек -це документ, що містить письмове розпорядження власника рахун­ка (чекодавця) установі банку (чекодавця), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів. Чекові книжки (розрахункові чеки) виготовляються на спеціальному папе­рі на банкнотній фабриці Національно банку України за зразком, затвердженим Національним банком України. Вони брошуруються по 10,20 та 25 аркушів.

Акредитив - це окремий договір від договору купівлі-продажу або іншого контракту, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) здійснити цей платіж.

Банк-емітент може відкривати наступні види акредитивів: - покритий - акредитив, для здійснення платежів, за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку;

- непокритий - акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово немає коштів на рахунку платника) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту. Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. Якщо немає такої позначки, то акредитив є безвідкличним.

Відкличний акредитив - це акредитив, що може бути змінений, або анульований банком емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара. Безвідкличний акредитив - це зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та у строки, визначені умовами акредитива, якщо передбачені ним документи подано до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітента та дотримані строки і умови акредитива.

Функції грошей

Традиційно в економічній науці виділяють п’ять головних функцій грошей: 1) міра вартості; 2) засіб обігу; 3) засіб платежу; 4) засіб нагромадження; 5) світові гроші.Ці функції у їх системній єдності становлять реальний рух грошей. Зміст тієї чи іншої функції грошей відображає особливості досягнутого етапу еволюції самих грошей.

Функція грошей як міри вартості проявляється через вимір грошової вартості (ціни) товарів. Без кількісної визначеності вартості в ціні товару неможливе ринкове господарство і еквівалентний товарний зв’язок між товаровиробниками.

У функції засобу обігу гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів. У сфері товарного обігу при купівлі-продажу товарів гроші (готівкою або на банківському рахунку) обов'язково повинні бути в наявності.

Функцію засобу обігу виконують реальні гроші. Обидві функції грошей як міри вартості і як засобу обігу органічно взаємопов'язані. Саме ці дві основні функції зумовлюють сутність грошей. Функція грошей як засобу обігу доповнює функцію грошей як міри вартості. Ідеальна міра вартості перетворюється у господарському обороті в реальний засіб обігу.

Функція грошей як засобу платежу відображає особливості кредитного господарства, тобто реалії купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати (відстрочкою платежу). Виконання грошима функції засобу платежу створює можливість виникнення ситуації взаємної неплатоспроможності і заборгованості. Проблема неплатежів стала однією з найгостріших у сучасній фінансовій системі України. На ринку збільшується кількість продавців, які прагнуть продати свій товар, щоб одержати реальні гроші; і навпаки, покупці не можуть купити товари, бо не мають для цього грошей.

У функції засобу нагромадження гроші вилучаються з товарного обігу і нагромаджуються на банківських рахунках ( в установах банків). Світові гроші у функціональному плані відображають вихід товарно-грошового обміну за межі національних кордонів.

Поиск по сайту: