 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Прийняття позовної заяви. Порушення провадження у справі. Права представників суб’єктів господарювання
Суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п’яти днів з дня її надходження, виносить і надсилає сторонам ухвалу про порушення провадження у справі, у якій зазначається про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду на засіданні (додаток D, H, J).
Ухвала надсилається також іншим підприємствам та органам у випадках, коли від них витребуються документи, відомості та висновки або їх посадові особи викликаються до господарського суду.
Слід мати на увазі, що справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства. Довіреність видається за підписом керівника та посвідчується печаткою підприємства (додаток К).
Відповідно до Загального положення про юридичну службу остання представляє в установленому законодавством порядку інтереси підприємства в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів. Із цього випливає, що працівникам юридичних служб, як і іншим представникам підприємства, видається довіреність для ведення справ у господарських судах.
Працівники юридичної служби підприємства, представляючи інтереси останнього в господарському суді, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, подавати свої доводи й міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм ГПК України.
Працівники юридичної служби зобов’язані в період судового засідання добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів для всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Юридична служба підприємства або його законний представник повинні знати, що спір має бути вирішений господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви (ст. 69 ГПК України).
У виняткових випадках голова господарського суду або заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць. За клопотанням обох сторін або клопотанням однієї сторони, погодженим із іншого стороною, спір може бути вирішений в більш тривалий строк. Про продовження строку вирішення спору виноситься ухвала (додаток L).
Вирішення спорів у господарських судах відкрите, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної чи банківської таємниці або коли сторони або одна зі сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи й подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті. Про розгляд справи на закритому засіданні або про його відхилення з цього приводу виноситься ухвала. Судовий процес фіксується технічними засобами та відображається в протоколі судового засідання.
Відповідно до ст. 74 ГПК України порядок проведення засідання визначається суддею, а в разі розгляду справи трьома суддями – суддею, який головує на засіданні. Суддя оголошує склад господарського суду, роз’яснює учасникам судового процесу їх права та обов’язки і сприяє здійсненню належних їм прав. На засіданні заслуховуються представники позивача, відповідача та інші особи, які беруть участь у засіданні.
Якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подані, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі ст. 65 ГПК України суддя господарського суду з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору вчиняє в необхідних випадках такі дії з підготовки справи до розгляду:
- вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача;
- викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому самому населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали можуть бути подані додатково;- зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, або знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження;- вирішує питання про призначення судової експертизи;- здійснює огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження;- вирішує питання про визнання явки представників сторін на засідання господарського суду обов'язковою; - вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для надання пояснень по суті справи;- вирішує питання про розгляд справи безпосередньо на підприємстві, в організації;- вирішує питання про вживання заходів до забезпечення позову;- вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.Відповідно до роз’яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 31.05.1997 р. № 02-5/289, суддя господарського суду, розпочинаючи судовий розгляд, має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з’явилися на засідання. Вищий господарський суд у роз’ясненні від 31.05.2002 р. № 04-5/609 звертає увагу на те, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого суду або постанови апеляційного суду.Згідно із п. 5 ст. 83 ГПК України суддя господарського суду, у разі нез’явлення на засідання суду представника позивача, якщо його присутність була визнана обов’язковою, вправі притягти позивача до відповідальності, або залишити позов без розгляду, або вжити обох цих заходів одночасно.Відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України суддя має право в разі нез’явлення представника відповідача за викликом господарського суду відкласти розгляд справи.Згідно з роз’ясненням Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. № 04-5/609 суддя господарського суду має право вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 ГПК України або ст. 90 ГПК України, в яких відповідно зазначено про стягнення в дохід Державного бюджету України з винної сторони штрафу або винесення окремої ухвали.Засідання господарського суду можна поділити на три частини – підготовчу, розгляд справи по суті та прийняття рішення в справі.На думку В. С. Васильєва, підготовча частина судового розгляду є системою процесуальних дій, спрямованих на встановлення можливості розгляду справи по суті.В. С. Васильєв зазначає, що в підготовчій частині слід вирішити два завдання:1) установити наявність або відсутність умов, які є необхідними для забезпечення правильного вирішення справи в судовому засіданні. Саме на це спрямовані вимоги закону, що передбачають здійснення процесуальних дій щодо перевірки явки учасників процесу і вирішення питання з розгляду справи за відсутності когось із них; щодо виявлення згоди на розгляд справи суддею одноособово; щодо вирішення питань про відвід; щодо відкладення розгляду справи;2) створення необхідних умов для всебічного, повного та об’єктивного дослідження доказів у справі, для здійснення судочинства на основі змагальності й рівності сторін. На це, передусім, спрямовані вимоги закону, що регламентують процесуальні дії щодо роз’яснення учасникам їхніх процесуальних прав і обов’язків; щодо вирішення судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі[51].У цій частині здійснюються такі процесуальні дії:- голова відкриває судове засідання й оголошує, яка справа підлягає розгляду;- встановлюються особи, які з’явилися на засідання;- голова оголошує склад суду, інших учасників розгляду (прокурора, експерта, секретаря), роз’яснює особам, що беруть участь у справі, їх права та обов’язки;- суд розглядає заяви осіб, які беруть участь у справі;- розглядає питання про відкладення розгляду справи (за наявності підстав).Основною частиною судового засідання є розгляд справи по суті, де вирішуються такі завдання:- визначення обсягу та межі дослідження обставин справи в судовому засіданні;- встановлення наявності чи відсутності підстав для припинення провадження у справі в стадії судового розгляду. Наприклад, голова здійснює процесуальні дії щодо виявлення наявності бажання позивача відмовитися від своїх позовних вимог або бажання сторін укласти мирову угоду;- дослідження доказів у справі, які входять у структуру господарського процесуального доказування. До структури також входять дії щодо встановлення предмета доказування, збору, надання та оцінки доказів.Для цієї частини властиве здійснення таких процесуальних дій:- доповідь голови, з’ясування питань щодо підтримки позивачем своїх позовних вимог, визнання відповідачем вимог позивача, укладення мирової угоди;- встановлення порядку дослідження доказів;- заслуховування пояснень осіб, що беруть участь у справі;- дослідження письмових доказів;- дослідження речових доказів;- дослідження висновку експерта.Провівши дослідження матеріалів справи і оцінивши всі наявні докази, господарський суд може дійти відповідного висновку по суті спору і прийняти рішення.На судовому засіданні складається протокол. У протоколі судового засідання зазначаються:- рік, місяць, число і місце судового засідання;- найменування суду, що розглядає справу, та склад суду;- номер справи й найменування сторін;- відомості про явку в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу або про причини їх неявки;- відомості про роз’яснення господарським судом сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов’язків, зокрема, права заявляти відводи, та попередження перекладача про відповідальність за свідомо неправильний переклад, судового експерта – за давання свідомо неправильного висновку або відмову від давання висновку;- усні заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;- усні роз’яснення судовими експертами своїх висновків і відповіді на поставлені їм додаткові запитання. 6.2. Відкладення розгляду справи. Зупинення провадження в справі
Розгляд справи згідно зі ст. 77 ГПК України може бути відкладений Господарським судом у межах строків, установлених ст. 69 ГПК України, коли за якихось обставин спір не може бути вирішений на цьому засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:
- нез’явлення на засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;
- неподання витребуваних доказів;
- необхідність витребування нових доказів;
- залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;
- необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій зазначаються час і місце проведення наступного засідання (додатки М, N, Р). Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах установленого строку вирішення спору з подальшим зазначенням про це в рішенні або ухвалі.
Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються позивачем, відповідачем або обома сторонами відповідно.
До прийняття відмови позивача від позову або затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Мирова угода може стосуватися лише прав і обов’язків сторін щодо предмета позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження в справі.
У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Господарський суд зупиняє провадження в справі в разі неможливості розгляду цієїсправи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами.
Господарський суд має право зупинити провадження в справі на підставі ст. 79 ГПК України за клопотанням сторони або за своєю ініціативою у випадках:
- призначення господарським судом судової експертизи;
- надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;
- заміни однієї з сторін її правонаступником унаслідок реорганізації підприємства, організації.
Господарський суд поновлює провадження в справі після усунення обставин, що зумовили зупинення. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала.
6.3. Залишення позову без розгляду. Припинення провадження в справі Залишення позову без розгляду характеризуються тим, що за його розв’язання мають місце деякі передбачені законом перешкоди, які цілком можуть бути усунуті[52].Господарський суд залишає позов без розгляду у випадках, які передбачені ст. 81 ГПК України:- позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не зазначене;- у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; - позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;- позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик на засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;- громадянин відмовився від позову, який було подано в його інтересах прокурором.Про залишення позову без розгляду виноситься ухвала, у якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у п. 4 і 5 частини другої ст. 83 ГПК України.Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.Залишення позову без розгляду характеризується тим, що до його розв’язання мають місце деякі передбачені законом перешкоди, які можуть бути усунені. Залишення позову без розгляду є закінченням провадження у справі без винесення рішення, що не перешкоджає можливості повторного звернення зацікавленою стороною до суду з такою самою позовною заявою, після усунення умов, які послужили обставинами для закінчення заяви без розгляду.Відповідно до ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: - спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;- відсутній предмет спору;- є рішення господарського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; - позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;- сторони уклали угоду про передачу цього спору на вирішення третейського суду;- підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано;- сторони уклали мирову угоду, і вона затверджена господарським судом.У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути вирішені питання про стягнення штрафів, передбачених у п.п. 4 і 5 частини другої ст. 83 Господарського кодексу.Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено. 6.4. Рішення господарського суду При вирішенні господарського суду по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення викладається в письмовій формі та підписується всіма суддями, які брали участь у засіданні. У разі розгляду справи трьома суддями суддя, не згодний з рішенням, зобов’язаний викласти в письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи.Господарський суд, приймаючи рішення, має право:- визнати недійсним повністю чи в певній частині пов’язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству;- виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони;- зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання;- стягувати в дохід Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону;- відстрочити або розстрочити виконання рішення.Прийняте рішення оголошується суддею в судовому засіданні після закінчення розгляду справи. За згодою сторін суддя може оголосити тільки вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначається в протоколі судового засідання.Рішення господарського суду набуває чинності після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набуває чинності після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційною інстанцією.Рішення господарського суду складається зі вступної, описової, мотивуючої і резолютивної частини (ч. І ст. 84 ГПК) (додаток Q, R).У вступній частині зазначаються найменування господарського суду, номер справи, дата прийняття рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвище судді (суддів), представників сторін, прокурора та інших осіб. При розгляді справи на підприємстві про це також зазначається у вступній частині рішення.Описова частина має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників господарського процесу, опис дій, виконаних господарським судом.У мотивуючій частині зазначаються обставини справи, встановлені господарським судом, причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийняте рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.Резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково за кожною із заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення). Уявляється також, що результативна частина рішення не повинна викладатися альтернативною (наприклад, стягти у відповідача певну суму або в разі відсутності коштів на його рахунку – звернути стягнення на належне йому майно). Якщо такі альтернативні вимоги містяться в позовній заяві, господарський суд має визначити предмет позову і вирішити спір залежно від характеру зобов’язань відповідача.При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказується: найменування сторони, на користь якої вирішений спір, і сторони, з якої здійснене стягнення грошових сум або яка зобов’язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення; розмір сум, що підлягають стягненню, найменування рахунку, з якого підлягають стягненню грошові суми; точне найменування майна, його визначальні ознаки, вартість цього майна; місце його знаходження; строк виконання рішення, якщо воно накладається на сторони, або про видачу наказу про примусове виконання рішення (додаток S): найменування, номер і дата виконавчого або іншого документа про стягнення коштів у безспірному порядку, а також сума, що не підлягає стягненню[53]. 6.5. Ухвала суду та її зміст. Окрема ухвала У ст. 86 ГПК України зазначено, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.Ухвала господарського суду має містити:1) найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад);2) стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала;3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство;4) висновок із розглянутого питання;5) вказівку на дії, які повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом. Ст. 87 ГПК передбачено, що повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь у судовому процесі, але не були присутні на судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.Ст. 90 ГПК України передбачає винесення господарським судом окремої ухвали. У ній зазначено, якщо господарський суд виявить при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, він виносить окрему ухвалу.Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою ст. 119 Господарського кодексу.Окрему ухвалу може бути оскаржено в установленому кодексом порядку.Якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, визначеної в кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ або прокуратури.З метою однакового застосування ст. 90 ГПК України президія Вищого арбітражного суду України дала роз’яснення від 02.12.1992 р. № 01-6/1444 "Про практику застосування ст. 90 Арбітражного процесуального кодексу України", яким, зокрема, визначила зразок окремої ухвали.Окрема ухвала має бути обґрунтованою. Непереконлива, немотивована, поспішно винесена, вона підриває авторитет господарського суду, знижує попереджувальне і виховне значення прийнятого процесуального документа. Переконливість окремої ухвали обумовлюється чіткістю і послідовністю викладення, високою юридичною і загальною культурою документа. Конкретність окремої ухвали означає, що її описова частина має свідчити про негативні обставини, встановлені господарським судом, а резолютивна – містити конкретні рекомендації щодо їх усунення.Достовірність окремої ухвали полягає в тому, що викладені в ній факти повинні бути встановлені господарським судом в результаті всебічного, повного, об’єктивного дослідження в господарському процесі всіх обставин справи в їх сукупності.Підставою надсилання окремої ухвали є виявлення господарським судом порушень законодавства або недоліків у діяльності підприємств чи організацій[54].Як зазначено в рішенні президії Вищого арбітражного суду України від 07.09.1995 р., арбітражна практика виходить з неприпустимості випадків надсилання окремих ухвал щодо незначних, несуттєвих недоліків, а також недоліків, стосовно яких вживаються або вжиті відповідні заходи[55]. Відповідно до ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто на засіданні господарського суду, не прийнято рішення;2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.
Питання для самоконтролю
Поиск по сайту: