Поняття господарських зобов'язань та підстави їх виникнення

Зв'язок між суб'єктами та іншими учасниками господарських відносин здійснюється у формі господарських зобов'язань, яким присвячений цілий розділ (IV) Господарського кодексу з відповід­ною назвою - «Господарські зобов'язання».

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визна­ється зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на ко­ристь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку .^ь

Отже, сторонами зобов'язальних відносин є: зобов'язана сто­рона і управнена сторона. Змістом господарського зобов'язання є дії господарського чи управлінсько-господарського характеру, які на вимогу управненої сторони має виконати чи від вчинення яких має утриматись зобов'язана сторона. При цьому сторони можуть за вза­ємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встанов­лено інше.

Господарський характер дій зобов'язаної сторони полягає у ви­конанні робіт/послуг, переданні майна, сплаті грошей, наданні інформації тощо для задоволення господарських потреб управненої сторони чи утриманні від таких дій. Управлінсько-господарський характер дій може проявлятися, зокрема, у поданні визначеного законом комплекту документів для реєстрації суб'єкта господарю­вання, отримання ліцензій та інших дозволів, затвердження інвес­тиційного проекту будівництва, укладенні договору, його пролон­гації та ін.

Підстави виникнення господарських зобов'язань передбачені ст. 174 ГК України та ст. 11 ЦК України. Господарські зобов'я­зання можуть виникати:

• безпосередньо із акта законодавства (ГК, закону, підзаконних
нормативно-правових актів), що регулює господарську діяльність;

• з акта управління господарською діяльністю (в т. ч. прийняття
рішення про створення суб'єкта господарювання, його реєстрації чи
відмові в ній, виданні чи анулюванні ліцензій та ін.);

• з господарських договорів;

• інших договорів, передбачених законом, а також з договорів,
не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

• інших правочинів, що не суперечать законові;

• внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господа­
рювання;

• придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом гос­
подарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

• у результаті створення об'єктів інтелектуальної вларності та

інших дій суб'єктів;

?, внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання;

^ на підставі рішення суду (якщо, наприклад, суд зобов'язує вчинити певні дії, спрямовані на відновлення становища сторін зо­бов'язання, яке було до порушення зобов'язаною стороною свого обов'язку.

Поиск по сайту: