Критерії оцінювання видів навчальної роботи

Успішність навчання студентів оцінюється за чотирьохбальною шкалою:

«Відмінно» – якщо студент демонструє комплексний підхід до розв’язання кожного теоретичного завдання, знає нормативно-правові акти. Глибоко і у повному обсязі засвоїв весь програмний матеріал, грамотно і логічно його викладає, вміло пов’язує теорію з практикою, завданнями та діяльністю органів внутрішніх справ, не вагається із відповіддю при зміні питання, вільно справляється з додатковими питаннями, правильно аргументує висновки, виявляє уміння самостійно узагальнювати та висловлювати матеріал, не допускаючи помилок.

Із загального обсягу студент правильно виконує 91-100 % завдань.

«Добре» – студент твердо знає програмний матеріал, грамотно і по суті викладає його, не допускає суттєвих неточностей при виборі відповіді, тобто вибирає правильну, але не найкращу відповідь; правильно застосовує теоретичні положення при розв’язанні практичних завдань, володіє необхідними навичками і прийомами їх виконання, вміє розв’язувати ситуаційні завдання середньої важкості.Добре розрізняє різні психічні явища і факти, досить точно розкриває механізми психічного відображення, перетворення, регулювання, проектування, об’єктивації-розоб’єктивації, а також здатний на середньому і вище середнього рівнях аналізувати психічні явища й процеси, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між ними. Виявляє чинники розвитку психіки.

Із загального обсягу студент правильно виконує 72-90 % завдань.

«Задовільно» – студент знає тільки основний матеріал, але не засвоїв його деталей, припускається неточностей, обирає недостатньо чіткі формулювання, порушує послідовність у викладенні програмного матеріалу, але задовільно знає сутність і зміст психіки, особливості прояву та протікання психічних процесів, формування і прояв психічних властивостей людини, а також загальні принципи функціонування механізмів психічного відображення, перероблення енергії та інформації, проектування, регулювання, спонукання, об’єктивації-розоб’єктивації, соціалізації, психічного регулювання і психологічного захисту.

Студентспроможнийрозв’язати прості завдання. Із загального обсягу студент правильно виконав 53-71 % завдань.

«Незадовільно» – студент не знає значної частини програмного матеріалу, робить істотні помилки у розкритті психічних процесів, психічних властивостей і психічних станів, а також функціонуванні механізмів. Він не вміє встановити причинно-наслідкові зв’язки у виникненні й розвиткові психічних явищ.

Непідготовленість студента до семінарського заняття або відсутність його на занятті розцінюється як академічна заборгованість, яка повинна бути відпрацьована. Крім того, через академічну заборгованість студент може бути недопущений до складання модульних робіт з дисципліни «Господарський процес», а від так до складання заліку.

Усі результати поточного контролю заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять студентами та їх успішності. Загальна кількість балів за роботу протягом семестру на семінарських, практичних, лабораторних заняттях, виконання самостійної роботи та індивідуальних завдань визначається як середнє арифметичне всіх отриманих оцінок, що множиться на коефіцієнт вагомості – 8 (40:5=8), де 40 – це максимальна кількість балів, яка може бути набрана студентом на семінарських, практичних, лабораторних заняттях, у процесі виконання самостійної роботи та індивідуальних занять; 5 – це максимальна оцінка за національною шкалою оцінювання.

Звідси випливає, що якщо з практичних, семінарських, лабораторних занять студент має семестрову середню арифметичну оцінку:

- «відмінно», то він набрав 40 балів (5х8);

- «добре», то він набрав 32 бали (4х8);

- «задовільно», то він набрав 24 бали (3х8).

За один модульний контроль студент може набрати максимально 30 балів. Студент вважається таким, який склав модуль, якщо він набрав 16 і більше балів. Якщо студент набрав менше 16 балів, модуль вважається не складеним.

При встановленні саме такої мінімальної кількості балів, за якої модуль вважається складеним, враховувалося наступне.

При встановленні ж фактичної мінімальної кількості балів, необхідних для оцінки модуля як складеного на «задовільно» враховувалося, що зазвичай відповідь студента оцінюється як «задовільна» за умови, що він відповідає на 2,6 від оцінки «задовільно» і до 3,5 від оцінки «добре», як «добра» - за умови, що він відповідає на 3,6 від оцінки «добре» і до 4,5 від оцінки «відмінно» і як «відмінна» - за умови, що він відповідає на 4,6 від оцінки «відмінно» до 5. Відповідно до цього студент вважається таким, що склав модуль на «задовільно», якщо він набрав від 16 до 21 бала (2,6 від «задовільно» - це 16 балів, а 3, 5 від «добре» - це 21 бал), на «добре», якщо він набрав від 22 до 27 балів (3,6 від «добре» – це 22 бали, а 4,5 від «відмінно» - це 27 балів), а на «відмінно», якщо він набрав від 28 до 30 балів (4,6 від «відмінно» - це 28 балів, 5 – це 30 балів).

Усі результати модульного контролю заносяться викладачем окремою графою до журналів обліку відвідування занять студентами та їх успішності. Викладач виставляє за складений модуль ту кількість балів, яку студент набрав. У випадку не складення модуля, тобто набрання студентом менше 16 балів, у відомості успішності за цей і наступні модулі проставляється нуль балів.

До складання модульного контролю допускаються студенти, які не мають незадовільних оцінок і (чи) невідпрацьованих пропущених практичних, семінарських, лабораторних занять без поважних причин. Якщо модуль був прийнятий без фактично відпрацьованих незадовільних оцінок і пропущених практичних, семінарських, лабораторних занять та без захищеної курсової роботи або необґрунтовано був визнаний викладачем складеним, якщо результат модулю було зараховано помилково, результати його на підставі письмового висновку комісії відповідного факультету чи університетської комісії анулюються розпорядженням начальника (декана) відповідного факультету або відповідно першим проректором з навчальної та методичної роботи університету.

Пропущені практичні, семінарські, лабораторні заняття, а також отримані під час їх проведення незадовільні оцінки студент може у встановлені строки відпрацювати у формі, визначеній кафедрою, але не більше однієї теми впродовж одного робочого дня з даної навчальної дисципліни, з якої він має пропущені заняття або незадовільну (незадовільні) оцінку (оцінки). За відпрацювання студентом такого заняття науково-педагогічний працівник повинен виставити відповідну оцінку в журналі навчальної групи. Інші помітки в журналі не допускаються.

Семестрова середня арифметична оцінка з практичних (семінарських, лабораторних) занять обчислюється шляхом ділення суми кодів (5, 4, 3), отриманих на заняттях протягом семестру позитивних оцінок («відмінно», «добре», «задовільно»), на їх кількість. Так, якщо студент отримав з практичних (семінарських, лабораторних) занять протягом семестру оцінки «задовільно», «добре», «добре», «відмінно», «добре», «добре», то його семестрова середня арифметична оцінка з цих занять буде «добре»

3 + 4 + 4 + 5 + 4 + 4

6 =4

Якщо семестрова середня арифметична оцінка з практичних (семінарських, лабораторних) занять складає не ціле число, а дробове, то заокруглення до цілого числа відбувається за встановленими правилами. Так, якщо студент отримав з практичних (семінарських, лабораторних) занять протягом семестру оцінки «добре», «задовільно», «відмінно», «відмінно», «відмінно», «відмінно», «відмінно», то його семестрова середня арифметична оцінка з цих занять буде «відмінно»

4 + 3 + 5 + 5 + 5 + 5 + 5

7 ≈4, 57, що заокруглюється до 5)

Поиск по сайту: