АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Диктатура Тайра (1118-1192 рр.)

Читайте также:
  1. V. ГОСУДАРСТВО, СЕМЬЯ, ВОСПИТАНИЕ
  2. XVIII. ГРАЖДАНСКАЯ ВОЙНА
  3. Авторитарний політичний режим
  4. Авторитарний режим
  5. АКТОВІ, ДІЛОВОДНІ ТА СУДОВО-СЛІДЧІ ДОКУМЕНТИ
  6. Американские просветители и библиотечное дело США
  7. Берлин, Германия
  8. Большевики и меньшивики.
  9. Борьба между патрициями и плебеями
  10. Борьба основных политических партии и сил России за свои программы после февральской революции 1917г
  11. В ПОИСКАХ ЗОЛОТОЙ СЕРЕДИНЫ
  12. Вивчення нового матеріалу

Джерела

•Древние фудоки. Пер., предисл. и коммент. К.А. Попова. - М., 1969.

•Идзумо фудоки. Пер., предисл. и коммент. К.А. Попова. - М., 1966.

•Попов К.А. Законодательные акты средневековой Японии. Пер. с яп. Вступит, ст., коммент. - М., 1984.

•Свод законов «Тайхорё». Вступит, ст., пер. и коммент. К.А.Попова. 4.1-2. - М., 1985.

Література

•Искандеров А.А. Феодальный город Японии XVI столетия. – М., 1961.

•Кузнецов Ю.Д., Назлщкая Г.Б., Сырицын И.М. История Японии. - М., 1988.

•Спеваковский А.Б. Самураи — военное сословие Японии. - М., 1981.

•Эйдус Х.Т. История Японии с древнейших времён до наших дней. - М.,1968.

Епоха Ямато

У IV ст. в Японії посилилися об'єднавчі тенденції. Їх виразником стала держава Ямато. Археологи пов'язують її посилення з поширенням культури курганів кофун у центральній Японії.

Припускають, що Ямато була федерацією. Її очолював вождь окімі, який зосереджував у своїх руках усю релігійну і військову владу в державі. Наприкінці VI ст. японський уряд очолив член імператорської родини Японії, принц Умаядо, відоміший як легендарний принц Шьотоку.

В часи урядування принца Шьотоку статусу державної релігії набув буддизм. Однак рід Сога відсторонив імператора від влади й установив диктатуру в країні.

Тереворот Тайка.
Нарська монархія (645-887 рр.)

В Японії сформувалась таємна опозиція, яка прагнула скинути диктатуру і втілити в життя ідеал централізованої монархії. 10 липня 645 р. в Імператорському палаці змовники зарубали диктатора-сина і змусили диктатора-батька вчинити самогубство. У 710 р. новою столицею Японії стало місто Хейдзьо, у районі сучасної Нари. Епоху, протягом якої воно виконувало функцію політичного центру країни, називають періодом Нара.

Правління Фудзівара (період секкан) 887-1086 рр.

Посади Імператорських радників узурпували представники роду Фудзівара. З метою захисту своїх земель від ватаг грабіжників, місцева знать почала формувати збройні загони зі «служилих людей» — самураїв. Апогеєм Фудзівара вважається ХІ ст., доба головування Фудзівара но Йоріміті, час якої цей рід володів величезною кількістю приватних маєтків сьоен і займав усі провідні посади в уряді.

Правління інсей (1086-1118 рр.)

У середині ХІ ст. на трон зійшов Імператор Ґо-Сандзьо, який повів курс на відновлення абсолютної влади монарха. Реформи були підтримані наступним Імператором Сіракавою. Він обмежив вплив регентів і радників Фудзівара на монарха тим, що у 1086 р. достроково пішов у відставку, передав трон своєму синові, а сам став його опікуном і радником.

Таким чином було започатковане так зване «правління екс-Імператорів», інститут інсей, який був покликаний оберігати династію від надмірного втручання аристократів.

 

Диктатура Тайра (1118-1192 рр.)

1156 р. між Імператором Ґо-Сіракава й екс-Імператором Сутоку виникло гостре протистояння, що поділило рід Фудзівара на два ворогуючі табори. Розгорівся збройний конфлікт.

1159 р. спалахнула нова війна за лідерство у столиці між самурайськими родами Тайра та Мінамото, у якій Тайра но Кійоморі розбив сили Мінамото но Йосітомо.

Тайра процвітали і зневажали інших настільки, що виник навіть вислів: «Хто не з роду Тайра, той — не людина»

 

Камакурський сьогунат (1192-1333 рр.)

Отже, поява самураїв поклала початок боротьбі за перерозподіл влади, яка здавна належала аристократам. Першими самураїськими диктаторами стали представники роду Тайра, який 1185 р. було повалено зусиллями родини Мінамото. Останні, на чолі з Мінамото но Йорітомо заснували перший самурайський уряд — сьоґунат у місті Камакура.

у 1232 році Ходзьо Ясутокі встановив перший самурайський звід законів, «Список покарань», який став зразком для наслідування законодавцями пізніших епох.

“Реставрація Кемму”– нетривалий період повернення до прямого імператорського правління. На чолі країни віявився імператор Годайго. Однак уряд аристократів був неспроможний компетентно керувати країною.

Даймьо (великий землевласник) Асікага Такаудзі організував заколот проти імператора і захопив столицю.

Утворення сьогунату Муроматі (1338 р.)

Другим самурайським урядом був сьоґунат Муроматі, заснований 1338 року Асікаґою Такаудзі.

 

“Епоха двох династій”. Сьогунат Муроматі (1338 – 1573 рр.)

Нащадкам засновника сьогунату Муроматі не вдалося створити ефективний централізований апарат, що стало причиною поступового розпаду Японії на регіональні протодержавні утворення провінційних володарів. Після смерті сьогуна Йосіміцу, сьоґунат почав поступово втрачати контроль на регіонами.

Війна Онін (1467—1477) прискорила децентралізацію країни. Доба самурайських міжусобиць отримала назву період «воюючих країн».


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)