Калькуляція як один із видів вартісної оцінки засобів підприємства

Калькуляція – елемент методу бух.обліку, що полягає в обчисленні у грошовому виразі витрат підприємства на придбання, виробництво окремого виду матеріальних цінностей і витрат на реалізацію.

Мета калькуляції – отримання інформації для управлінської системи про формування собівартості продукції на всіх етапах виробничого циклу, а також за місцями виникнення витрат.

Завдання калькуляції:

1.визначається ціна на продукцію

2.дані про собівартість використовуються для прогнозування і управління виробництвом та витратами.

Предмет калькуляції – собівартість продукції(робіт, послуг) по підприємству та його структурних підрозділах.

Класифікація калькуляції:

1)за характером виробництва: - Масові,

- Індивідуальні, - Проміжні

2)за часом складання:

а.Директивні

- Стандартні

- Кошторисні

- Планові

Б.Звітні

3)за рівнем охоплення: - Галузеві, - Повні,

-Виробничі, - Внутрішньогосподарські

- Змінних витрат,- Технологічні

4)за властивостями калькуляційного обєкту:

-Загальні,-Параметричні, -За центрами витрат

Вартісна оцінка як елемент методу бухгалтерського обліку.

Особливістю бухгалтерського обліку, яка відрізняє його від інших видів обліку, є відображення господарських засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовому виразі, тобто у вартісному вимірюванні. Іншими словами, бухгалтерський облік відображає ті засоби, процеси та явища, які підлягають вартісному вимірюванню.

В економічній літературі калькуляцію часто вважають частиною оцінки, способом оцінки, пов'язують її рамки тільки з визначенням собівартості продукції. Тому необхідне чітке розмежування понять "вартісне вимірювання", "грошове вираження", "оцінка", "калькуляція".

Грошове вираження — це вимірювання господарських засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовій одиниці (гривнях та копійках). Аналогічне значення має і поняття вартісне вимірювання. У зв'язку з цим правильно характеризувати бухгалтерський облік як такий, якому обов'язково властиве вартісне вимірювання, що передбачає використання грошового вимірника.

Вимірюваність вважається необхідною передумовою визнання. Під вимірюванням, або оцінкою, слід розуміти привласнення числових значень об'єктам і подіям за визначеними параметрами. Оцінка включає три елементи:

1. об'єкт або подію;

2. належну до кількісної оцінки властивість (якість, ознаку, характеристику);

3. шкалу виміру або сукупність одиниць виразу властивості.

Будь-який об'єкт або подія мають декілька властивостей, які можна виміряти. Вибір властивості визначається метою оцінки.

Мета оцінки — формулювання основного завдання, яке слід вирішити в результаті оцінки. Формулювання мети оцінки передбачає:

а) повне і правильне найменування об'єкта оцінки;

б) вид активів, які оцінюються;

Білет № 28

Поиск по сайту: