Аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства. У процесі аналізу фінансового стану підприємства користуються таким важливим показником, як його платоспроможність та ліквідність

У процесі аналізу фінансового стану підприємства користуються таким важливим показником, як його платоспроможність та ліквідність, аналіз яких дає змогу зробити об’єктивні висновки і розробити конкретні заходи щодо її поліпшення. Важливим критерієм фінансової стійкості товариства є оцінка на підставі даних бухгалтерського балансу його ліквідності.

Характеризуючи поняття платоспроможності і ліквідності, є потреба дати їхнє визначення і встановити тотожність і відмінність між ними, оскільки в економічній літературі немає єдиної думки.

Отже, платоспроможність підприємства – це його фінансовий стан, що дає змогу своєчасно і повно оплатити наступні платежі. Під платоспроможністю розуміють ще реальну можливість виконати без затримки першочергові зобов’язання за рахунок наявних коштів та поточних надходжень від господарської діяльності. Підприємство вважається платоспроможним, якщо сума грошових коштів, запасів, дебіторської заборгованості та інших активів більші або рівні його зовнішньої заборгованості.

Аналіз платоспроможності проводиться на основі балансу розрахунком коефіцієнту платоспроможності – відношення платіжних засобів до першочергових зобов’язань.

До платіжних засобів підприємства належать активи, що легко реалізуються: грошові кошти в касі, на розрахунковому та інших рахунках банку; страхові платежі заготівельних організацій, інших покупців; товарна сільськогосподарська і промислова продукція; продукція допоміжних та інших виробництв, підготовлена до реалізації; реальна дебіторська заборгованість, тобто ті цінності, що перебувають у грошовій формі, або без затримки можуть перейти в гроші.

До зобов’язань з розрахунків належать короткострокові кредити та інші позикові кошти, розрахунки з кредиторами (постачальниками, бюджетом, органами соціального страхування, працівниками з оплати праці) та інші пасиви.

Ліквідність – це здатність підприємства погасити свої фінансові зобов’язання, тобто виконувати платіжні зобов’язання перед кредиторами, перетворювати матеріальні цінності і цінні папери у гроші. При аналізі ліквідності часто трапляються поняття ліквідні активи й ліквідні засоби.

Як бачимо, економічні категорій – платоспроможність і ліквідність, мають єдину суть і тому вимірюються за допомогою одних і тих самих показників (коефіцієнтів).

У фінансово-господарській діяльності показник платоспроможності і ліквідності кожного підприємства має велике практичне значення для банків, постачальників, інвесторів. Для визначення ліквідності господарства використовують інформацію бухгалтерського балансу, відображену за статтями поточні активи та короткотермінові позики і кредиторську заборгованість (короткотермінові зобов’язання).

Вимоги ринку - надавати найповнішу інформацію про фінансовий стан, фінансову стабільність підприємства. Цього досягають визначенням системи фінансових показників, головними з яких є показники ліквідності, розраховані на підставі даних балансу, таких як грошові кошти, короткотермінові фінансові вкладення, дебіторська заборгованість, запаси, короткотермінові зобов’язання, довгострокові пасиви. До коефіцієнтів ліквідності відносять:

1) коефіцієнт абсолютної ліквідності (коефіцієнт терміновості);

2) проміжний (уточнений, поточний) коефіцієнт ліквідності;

3) загальний коефіцієнт ліквідності (покриття).

Сукупність їх дає змогу оцінити фінансовий стан підприємства, його платоспроможність і ліквідність, зробити об’єктивні висновки і намітити конкретні заходи щодо поліпшення. Слід зауважити, що дані бухгалтерського балансу дають змогу провести аналіз тільки за відповідний звітний період, оскільки момент одержання інформації не співпадає із строками складання балансу.

Для розрахунку коефіцієнта абсолютної ліквідності використовують наймобільнішу частину оборотних засобів, дані яких розміщені у розділі ІІ активу балансу за статтями: грошові кошти та короткотермінові фінансові вкладення (придбані підприємством короткотермінові цінні папери та інші доходні активи), які при потребі швидко можна перевести у гроші. Дані про короткотермінові зобов’язання беруться із розділу ІV пасиву балансу.

Табл.1.1 - Аналітичні дані та розрахунок показників платоспроможності і ліквідності

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (терміновості) обчислюють як відношення грошових коштів і короткотермінових фінансових вкладень (цінних паперів), які швидко можна реалізувати до суми короткотермінових (поточних) зобов’язань:

. (1.10)

Теоретично достатнім для коефіцієнта є співвідношення (0,2-0,25): 1.

У процесі аналізу платоспроможності підприємства крім грошових коштів потрібно враховувати активи, розміщені у дебіторській заборгованості та інші. Перетворення у грошові кошти дебіторської заборгованості пов’язане з певними труднощами, особливо тепер, коли банки стримують платіжний документооборот, несвоєчасно оформлюють платіжні документи. Введення попередніх розрахунків за товароматеріальні цінності, що будуть відвантажені після отримання коштів на рахунок постачальника, несвоєчасне перерахування заготівельними організаціями і переробними підприємствами коштів на рахунки постачальників продукції призвело до погіршення фінансового стану підприємства. За цих умов доцільно користуватися при аналізі ліквідності коефіцієнтом швидкої ліквідності, або як його ще називають, проміжним (уточненим) коефіцієнтом покриття. Цей коефіцієнт визначають як відношення грошових коштів, цінних паперів.

(1.11)

Тому якщо додати до грошових коштів і цінних паперів також кошти у розрахунках ІІІ розділу активу балансу, одержимо коефіцієнт швидкої ліквідності (проміжний поточний коефіцієнт покриття). Водночас уточнений коефіцієнт ліквідності вносить корективи у розрахунки щодо того, яку частину поточних зобов’язань виконано за рахунок очікуваних надходжень від усіх дебіторів.

Аналізуючи ліквідність (платоспроможність) підприємств, користуються загальним коефіцієнтом ліквідності (загальним коефіцієнтом покриття). При його розрахунку використовують усі поточні активи, що легко реалізуються, оборотний капітал, розміщений у запасах, у грошових коштах і розрахунках (підсумок ІІІ розділу активу). Загальний коефіцієнт дорівнює частці від ділення поточних активів на суму короткотермінових зобов’язань. Він свідчить, яка частка поточних активів покриває короткотермінові зобов’язання

. (1.12)

Існує теоретичний рівень, встановлений для даної величини у розмірі 2 – 2,5.

У практиці для аналізу ліквідності підприємства користуються таким показником як оборотний (робочий) капітал (розраховується як різниця поточних активів і короткострокових зобов’язань). Якщо поточні активи перевищують короткотермінові зобов’язання, підприємство має достатній оборотний (робочій) капітал. Для того, щоб підтвердити даних по цьому показнику розраховують, яка частина власних джерел вкладена у найбільш маневрені активи. Для цього розраховують коефіцієнт маневреності, як відношення оборотного (робочого) капіталу до джерел власних засобів (статутного фонду).

При аналізі платоспроможності та ліквідності підприємства одержані значення коефіцієнтів слід розмістити в аналітичну таблицю, що дасть змогу оцінити стан платоспроможності.

Таблиця 1.2 - Аналіз платоспроможності підприємства

Поиск по сайту: