Прогнозування можливого банкрутства

Розрахуємо поточну неплатоспроможність на початок звітного періоду = 0,5 – 134,2 = - 133,7; на кінець звітного періоду = - 331,5. Негативний результат свідчить про поточну неплатоспроможність АТЗТ "Мукачівської лижної фабрики "ТИСА".

Коефіцієнт покриття на початок звітного періоду = 715,2/134,2 = 5,33, на кінець звітного періоду = 998,9/331,5 = 3,01. значення цього показника свідчить про здатність підприємства сплатити свої борги. Коефіцієнт забезпечення власними засобами на початок року = (4047,2-3562,2)/715,2 = 0,68; на кінець року = (3976,1-3388,7)/998,9 = 0,59. Підприємство має достатньо власних засобів, хоча на кінець періоду вони суттєво зменшилися. На підприємстві відсутні загрози банкрутства. Згідно цим показникам на даному підприємстві немає ознак надкритичної неплатоспроможності.

Завдання 1. Розрахувати вплив факторів (обсягу реалізації, собівартості та ціни) на прибуток від реалізації продукції, використовуючи методи елімінування. Зробити відповідні аналітичні висновки.

Прибуток від ралізації продукції описується наступною залежністю обсягу реалізованиї продукції, собівартості та ціни однієї тони продукції:

Pr = Q*(P – C), де

Q - обсяг реалізованої продукції (т);

P - ціна однієї тони продукції продукції (грн);

C - собівартість однієї тони продукції (грн).

Метод ланцюгових підстановок

Обрахуємо фактичне та планове значення прибутку від реалізації продукції та значення умовних величин.

Pr_п = 1600*(820 – 670) = 240000 (грн.)

1 ум. вел. = 1650*(820 – 670) = 247500 (грн.)

2 ум. вел. = 1650*(870 – 670) = 330000 (грн.)

Pr_ф = 1650*(870 – 690) = 297000 (грн.)

Визначимо вплив зазначених факторів на прибуток від реалізації продукції.

Обсяг реалізованої продукції:

ΔPr_Q = 1 ум. вел. – Pr₀ = 247500 – 240000 = 7500 (грн.)

Ціна 1 т. продукції:

ΔPr_р = 2 ум. вел. – 1 ум. вел.= 330000 – 247500 = 825000 (грн.)

Собівартість 1 т. продукції:

ΔPr_с = Pr_ф – 2 ум. вел. = 297000 – 330000 = -33000 (грн.)

Також для аналізу даної мультиплікативно-адитивної моделі можуть бути використані методи абсолютних та відносних різниць, проте схема розрахунку відрізнятиметься від такої для мультиплікативної моделі. Через відсутність інформації про неї задовольнимося наведеним аналізом.

Висновки:

За рахунок збільшення обсягів реалізації продукції прибуток зріс на 7500 грн., за рахунок зростання ціни прибуток зріс на 825000 грн., а за рахунок зростання собівартості – зменшився на 33000 грн., у підсумку, фактичний прибуток на 57000 грн. перевищив плановий. Загальний вплив факторів полягає у перевищені фактичного паказника над плановим на 57000 грн.

3авдання 2. Проаналізувати виконання плану за асортиментом способами найменшого числа, найменшого відсотка, співвідношення позицій. Розрахувати коефіцієнти оновлення асортименту, додержання планової структури та зробити відповідні аналітичні висновки.

Знайдемо фактичний обсяг випуску нового товару (у тис. грн) як різницю між загальним обсягом випуску та обсягами випуску кожного із наведених товарів А, Б, В, Г, Д, тобто 4800 – 356 – 1836 – 488 – 840 – 300 = 980.

Обрахуємо зараховані у виконання плану обсяги продукції (у тис. грн.) загалом та по кожному її виду. Для цього необхідно знайти мінімальне значення із планового та фактичного показника обсягів.

Виконання плану (у %) обрахуємо як часту фактичного та планового обсягів виконання плану (у тис. грн.).

Проаналізуємо виконання плану за асортиментом із застосуванням способів найменшого числа, найменшого відсотка та співвідношення позицій.

Спосіб найменшого числа

К_ас = Q зараховано у виконання плану / Q плановий випуск = 4764 / 5000 = 0,953

Спосіб найменшого відсотка

Коефіцієнт виконня плану за асориментом дорівнює найменшому відсотковому коефіцієнту зарахування плану.

К_ас = min (Виконання плану, %) = 84,2%

Спосіб співвідношення позицій

К_ас = Кількість виробів із повним виконанням плану / Кількість плонавих позицій = 2/6 = 33,3%

Розрахуємо плановий та фактичний коефіцієнти оновлення асортименту.

K_{оновлення (плановий)} = Q_{нов (план.)} / Q_{заг (план.)} = 1150/5000 = 0,23 або 23%

K_{оновлення (фактичний)} = Q_{нов (факт.)} / Q_{заг (факт.)} = 980/4800 = 0,204 або 20,4%

Обчислимо коефіцієнти додержання плану для кожного виду продукції за формулою:

K_{додержання плану} =

Висновки:

Виконання плану за сортністю на підприємстві є доволі непоганим і складає 95,3% (способом найменшого числа). Найбільш недовиконаним є план по Новому товару (84,2%). Також недовиконано план за товарами А, В та Г. Таким чином, виконання плану за асортиментністю складає 33,3%. Поряд із запланованими 23% фактично 20,4% продукції було введено у даному році. Коефіцієнт додержання планової структури перебуває у межах норми по всіх видах продукції, окрім А та Нової.

Завдання 3. Проаналізувати ритмічність випуску про­дукції. Розрахувати коефіцієнти ритмічності, аритмічності, варіації. За результатами аналізу зробити висновки.

(тис. грн.)

Коефіцієнт ритмічності = Сума фактичної частки випуску продукції за кожен період = (200 + 300 + 450)/1200 = 950/1200 = 0,79.

Коефіцієнт аритмічності = Сума додадних та відємних відхилень у випуску продукції від плану за певний період = |200/360 – 1| + |300/390 – 1| + |500/450 – 1| = 0,44 + 0, 23 + 0,11 = 0,78.

Знайдемо коефіцієнт варіації (відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання до середньодобового планового випуску продукції) за формулою:

= 1200/3 = 400 - середні планові обсяги випуску продукції.

Таким чином,

Коефіцієнт варіації = = 0,354

Висновки:

Випуск продукції на підприємстві здійснюється не надто ритмічно (коеф. ритмічності = 0,79). В той же час, дуже високе значення коефіцієнту аритмічності (0,78) свідчить про значні відхилення від планового виробництва, як у бік зменшення, так і збільшення. Значення коефіцієнта варіації (0,354) відображає доволі значні відхилення фактичного випуску продукції від середнього, передбаченого планом.

3авдання 4. Проаналізувати виконання плану підприємством за сортністю способами першосортних одиниць, порівняння середньозважених цін, порівняння відсотків виконання плану у вартісному та натуральному вираженні. За результатами аналізу зробити висновки.

Спосіб першосортних одиниць

Спосіб першосортних одиниця є найбільш універсальним методом аналізу виконання плану за сортністю, оскільки він практично виключає вплив зміни асортименту продукції.

K_{сортності} =

K_{сортності (план)} = = 1,017

K_{сортності (факт)} = = 0,984

Таким чином, 1,017 > 0,984, звідки K_{сортності (план)} > K_{сортності (факт)}, що свідчить про невиконання плану за сортністю підприємством.

Спосіб порівняння

середньозважених цін

Спосіб полягає у порівнянні планової та фактичної середньохважених цін.

Р_{середньозв. (план)} = = 20,336

Р_{середньозв. (факт)} = = 19,687

Таким чином, 20,336 > 19,687, тобто Р_{середньозв. (план)} > Р_{середньозв. (факт).}

Отож, підприємство не виконало план за сортністю.

Спосіб порівняння відсотків виконання плану

у вартісному та натуральному вираженні

Таким чином, K_натур. = 1,032, а K_варт. = 1,029.

Оскільки 1,032 > 1,029, маємо K_натур. > K_варт.

Отже, базуючись на вказаному вище способі розрахунку, можна стверджувати, що підприємство не виконало план за сортністю.

Висновки:

Підприємство не виконало план за сортністю за звітний період за всіма критеріями.

3авдання 5. Дати оцінку затрат матеріалів, роз­рахувати вплив факторів (ціни матеріалу та норми затрат матеріалу) на відхилення від плану та резерви зниження собівартості.

Для аналізу скористаємося методом ланцюгових підстановок.

Матеріал А:

S_{А (план)} = Q_{А (план)}*Р_{А (план)} = 150*25 = 3750

1 ум. вел. = Q_{А (факт)}*Р_{А (план)} = 140*25 = 3500

S_{А (факт)} = Q_{А (факт)}*Р_{А (факт)} = 140*30 = 4200

Вплив зміни норми затрат на відхилення від плану:

ΔS_{А (Q)} = 1 ум. вел. – S_{А (план)} = 3500 – 3750 = – 250

Вплив зміни ціни на відхилення від плану:

ΔS_{А (P)­} = S_{А (факт)} –1 ум. вел. = 4200 – 3500 = 700

Загальна зміна _А= ΔS_Q + ΔS_P = – 250 + 700 = 450

Аналогічно, загальна зміна _А = S_{А (факт)} – S_{А (план)} = 4200 – 3750 = 450

Матеріал Б:

S_{Б (план)} = Q_{Б (план)}*Р_{Б (план)} = 60*20 = 1200

1 ум. вел. = Q_{Б (факт)}*Р_{Б (план)} = 70*20 = 1400

S_{Б (факт)} = Q_{Б (факт)}*Р_{Б (факт)} = 70*18 = 1260

Вплив зміни норми затрат:

ΔS_{Б (Q)} = 1 ум. вел. – S_{Б (план)} = 1400 – 1200 = 200

Вплив зміни ціни на відхилення від плану:

ΔS _{Б (P)} = S_{Б (факт)} –1 ум. вел. = 1260 – 1400 = – 140

Загальна зміна _Б = ΔS_{Б (Q)} + ΔS _{Б (P)} = 200 – 140 = 60

Аналогічно, загальна зміна _Б = S_{Б (факт)} – S_{Б (план)} = 1260 – 1200 = 60

Висновки:

Через зменшення норм затрат для матеріалу А витрати зменшились на 250 грн., завдяки зростанню ціни – ззросли на 700 грн., у сумі зросли на 450 грн. Для матеріалу Б витрати зросли на 200 грн. завдяки зростанню норм затрат, але зменшились на 140 грн. через зниження цін. Сумарні витрати на матеріал Б зросли на 60 грн.

3авдання 6. Підрахувати резерви збільшення вало­вого прибутку на підставі таких даних:

Резерв збільшення валового прибутку =

= ((820 + 75 + 60 + 150)*64)/(100 + 64) = 431,21 (тис. грн.)

Висновки: резерв в зростання валового прибутку становить 431,21 тис. грн.

Завдання 7. Який валовий прибуток може бути у підприємства за наведеними даними? Визначте необхід­ну кількість продукції до продажу, яка забезпечить по­ліпшення фінансового результату на 400 тис. грн.

Загальні витрати (TC) підриємства складають:

TC = Q*АТС = 17*40 = 680 (тис. грн.)

FC = TC – VC = TC – Q*AVC = 680 – 17*20 = 340 (тис. грн.)

Валовий прибуток становить:

Pr = TR – TC = 629 – 680 = - 51 (тис. грн.)

Визначимо обсяги продажу (Q’), що дозволять поліпшити фінансовий стан на 400 тис. грн.

P = TR/Q = 629/17 = 37 (тис. грн.) – ціна однієї тони продукції.

Q’ = Q + Q”,

де Q” - додаткові обсяги продажу, що принесуть прибуток 400 тис. грн.

Для Q” постійні витрати (FC) дорівнюють 0, оскільки вони не залежать від обсягів виробництва і є вже врахованими для Q.

Таким чином, додатковий прибуток 400 тис. грн. може бути поданий у вигляді

Pr” = TR” – TC” = P*Q” – (FC” + VC”) = P*Q” – Q”*AVC = Q”(P – AVC);

Звідси, Q” = Pr”/(P – AVC) = 400/(37 – 20) = 23,53 (т.)

Q’ = Q + Q” = 17 +23,53 = 40,53 (т.)

Аналогічно, розрахунки можна було здійснити на основі вже виведеної формули:

Q’ = 17 + 400/(37-20) = 40,53 (т.)

Висновки:

Валовий збиток підприємства становить 51 тис. грн. Для того, щоб покращити фінансовий результат на 400 тис. грн. потрібно виробляти 40,53 т. продукції.

Завдання 8. Розрахувати критичну точку обсягу ви­робництва продукції, за якого забезпечується беззбит­ковість роботи підприємства.

Критичний обсяг виробництва (Qкрит) (обсяг, який забезпечує беззбитковість діяльності підприємства) досягається тоді, коли виручка від реалізації продукції дорівнює повній собівартості (TR = TC). Прибуток у цьому разі є нулевим (Pr = 0).

TR = TC

P*Q _крит. = FC + VC,

P*Q _крит. = FC + Q_крит.*AVC,

Звідси, Q _крит. = FC/(P - AVC) = 840 000/(80 – 72) = 105 (тис. од.)

Для розрахунку кількості виробленої продукції скористаємося її залежністю із постійними витратами та середніми постійними витратами:

FC = AFC*Q = (ATC – AVC)*Q,

Маємо, Q = FC/(ATC – AVC) = 840 000/(88 – 72) = 52,5 (тис. од.)

Наразі обсяги виробленої на підприємстві продукції є нижчими, ніж обсяг беззитковості. Таким чином, його діяльність є збитковою.

Розрахуємо обсяги прибутків підприємства:

PR = TR – TC = P*Q – ATC*Q = (P – ATC)*Q = (80 - 88)*52 500= - 420 (тис. грн.)

Висновки:

Критичний рівень обсягу виробницва продукції, за якого забезпечується беззбит­ковість роботи підприємства становить 105 тис. од. Обсяг виробленої продукції складає 52 500 тис. од. За такого рівня виробництва підприємство отримує збиток у розмірі 420 тис. грн.

Завдання 9. 3а наведеними даними проаналізуйте прибуток підприємства, вкажіть фактори, які змінили чистий прибуток, та оцініть їх вплив, використовуючи методи елімінування. Чи є резерви збільшення прибутку?

Валовий прибуток підприємства складає:

Pr_{вал.факт.} = Чистий доход (виручка) від реалізації продукції - Собівартість реалізованої продукції = 3 648 000 – 390*7600 = 681 (тис. грн.)

Аналогічно,

Pr_{вал.план.} = 4 000 000 – 400*8000 = 800 (тис. грн.)

Чистий прибуток підприємства:

Pr_{чист.факт.} = Pr_{вал.факт.} + Інші прибутки (збитки) = 681 000 – 480 000 = 201 (тис. грн.)

Pr_{чист.план.} = 800 000 – 500 000 = 300 (тис. грн.)

Ціни складають:

Р_факт. = 3 648 000/7600 = 480 (грн.)

Р_план. = 4 000 000/8000 = 500 (грн.)

Проведемо факторний аналіз чистого прибутку (Pr) методом ланцюгових підстановок.

До факторів, що впливають на чистий прибуток підприємства належать: обсяг реалізації (Q), ціна (P), собівартість тони продукції (C), інші прибутки (збитки) (Pri).

Pr = P*Q – C*Q + Pri = Q*(P – C) + Pri

Pr₀ = 8000*(500 – 400) + (-500 000) = 300 000 (грн.)

Зміна обсягів реалізації:

1 ум. вел. = 7600*(500 – 400) + (-500 000) = 260 000 (грн.)

Зміна ціни:

2 ум. вел. = 7600*(480 – 400) + (-500 000) = 108 000 (грн.)

Зміна собівартості:

3 ум. вел. = 7600*(480 – 390) + (-500 000) = 184 000 (грн.)

Зміна інших прибутків:

Pr₁ = 7600*(480 – 390) + (- 480 000) = 204 000 (грн.)

Визначимо вплив зазначених факторів на чистий прибуток підприємства:

Зміна обсягів реалізації:

ΔPr_Q = 260 000 – 300 000 = - 40 000 (грн.);

Зміна ціни продукції:

ΔPr_p = 108 000 – 260 000 = - 152 000 (грн.);

Зміна собівартості продукції:

ΔPr_C = 184 000 – 108 000 = 76 000 (грн.);

Зміна інших прибутків (збитків):

ΔPr_Pri = 204 000 – 184 000 = 20 000 (грн.).

Загальна зміна чистого прибутку підприємства склала:

Pr₁ – Pr₀ = 204 000 - 300 000 = - 96 000 (грн.), аналогічно

ΔPr_Q + ΔPr_p + ΔPr_C + ΔPr_Pri = - 40 000 - 152 000 + 76 000 +20 000 = - 96 000 (грн.).

Висновки:

Чистий прибуток підприємства зменшився за рахунок зниження обсягів продажу на 40 тис. грн. та за рахунок зниження ціни продукції на 152 тис. грн. Зростання чистого прибутку на 76 тис. грн. відбулося за рахунок зниження собівартості продукції та на 20 тис. грн. за рахунок зниження інших операційних збитків.

Резерв зростання чистого прибутку полягає у збільшенні обсягів реалізації продукції до планового рівня (40 тис. грн.) та зростанні ціни до рівня планової (152 тис. грн.). Сумарний резерв збільшення прибутку становить 192 тис. грн.

Завдання 10. 3а наведеними даними дайте оцінку ви­конання плану за прибутком. Які фактори вплинули на чистий прибуток, оцініть їх вплив. Чи є резерви зростання прибутку?

План виконано за усіма показниками, тобто обсягом реалізованої продукції, за валовим та чистим прибутками.

Обсяг реалізації зріс на 2%, а валовий прибуток лише на 1,03%, що свідчить про нижчий тепм зростання останнього. Причиною цьому може бути зростання відрахувань ПДВ, акцизного збору та інші вирахування з доходу (рядки 015-030 Ф №2) та (або) підвищення собівартості реалізованої продукції (рядок 040 Ф №2).

В той же час, чистий прибуток на підприємстві зріс на 1,67%. Можливими причинами цього є зниження рівня адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат (рядки 070-090 Ф №2) та (або) зростаня інших операційних доходів (рядок 060). Вищий темп зростання чистого прибутку порівняно із темпом зростання валового прибутку також може бути наслідком змін інших показників Звіту про фінансові результати підприємства, що йдуть у рядках після рядка 060. Наприклад, зростання прибутку від звичайної діяльності до оподаткування (170, 175 Ф №2), зростання надзвичайних доходів (200 Ф №2), або зниження надзвичайних витрат (205 Ф №2).

Відсутність конкретизованих даних унеможлвює проведення більш детального факторного аналізу, однак дає змогу відслідкувати основні тенденції взаємозв’язку показників.

Всі наведені показники прямопропорційно впливають на зміну чистого прибутку. Як видно із аналізу, фактичне значення кожного із них перевищило плановий рівень, тому в даному випадку резерву зростання чистого прибутку немає.

Завдання 11. Розрахуйте оборотність оборотних ак­тивів. Чи має місце вивільнення оборотних коштів з обороту внаслідок прискорення їх оборотності?

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів = Обсяг реалізації продукції (без ПДВ у звітному році)/Середні залишки оборотних коштів у звітному періоді =

= 11592/4600 = 2,52

Коефіцієнт завантаження коштів в оборот = 1/К_об = 1/2,52 = 0, 39.

Тривалість обороту оборотних коштів = Д/ К_об = 365/2,52 = 144,84 (днів), де Д – кількість днів у звітному періоді

Ефективність обороту оборотних коштів = (T_{зв. пер.} – T_{попер. пер.})*РП/Д,

де T – тривалість одного обороту оборотних коштів (днів),

РП – обсяг реалізованої продукції за звітний період (грн.).

Таким чином,

E_o= (200 – 210)*11592/360 = -322,

E_o < 0, тобто відбувається прискорення обороту (економія оборотних коштів) та, відповідно, вивільнення оборотних коштів.

Висновки: оборотність оборотних коштів у звітному періоді становила 2,52. Частка оборотних коштів в 1 грн. реалізованої продукції – 0,39. Тривалість обороту оборотних коштів складає 144,84 дні. Зменшення тривалості одного обороту із 210 до 200 призвело до економії оборотних коштів та вивільнення 322 тис. грн.

Завдання 12. 3а наведеними даними завершіть складання бухгалтерського балансу Проведіть аналіз фінансового стану підприємства, зробіть для цього:

1) порівняльний аналітичний баланс, використовуючи прийоми вертикального та горизонтального аналізу;

2) групування активів підприємства за ступенем їх ліквідності;

3) розрахуйте коефіцієнти ліквідності.

Поиск по сайту: