Методологічні принципи та методика визначення санітарних втрат серед постраждалого населення та прогнозування медико-санітарних наслідків землетрусів

Санітарні втрати під час землетрусів виникають раптово та одночасно, у багатьох випадках їх кількість перевищує можливості територіальних закладів охорони здоров’я з надання постраждалим медичної допомоги за оптимальний термін для порятунку та збереження життя й здоров’я.

Розміри безповоротних та санітарних втрат можуть коливатися в широкому діапазоні залежно від таких умов: інтенсивності та площі осередку землетрусу, відстані від епіцентру, щільності населення, пори року і часу доби, раптовості виникнення, характеру забудови, організації пошуково-рятувальних робіт, підготовленості населення та низки інших факторів.

Майже завжди санітарні втрати перевищують незворотні. За даними джерел наукової інформації та власними спостереженнями авторів можна відзначити, що співвідношення між безповоротними й санітарними втратами становить 1/3 та залишається постійним під час землетрусів різної інтенсивності. За іншими відомостями це співвідношення в різних осередках землетрусу коливається від 1/0,34 до 1/15,3.

Визнано, що санітарні втрати формуються внаслідок:

- безпосереднього та опосередкованого (через характер загальної обстановки в осередку землетрусу) впливу на людей руйнування будівель та споруд;

- виникнення вторинних природних причин (зсувів, лавин, селів, повеней, цунамі тощо);

- виникнення вторинних причин, пов’язаних з діяльністю людини (пожеж при пошкодженні нафтосховищ, газопроводів, електричних мереж, руйнувань підприємств, що мають запаси хімічних та радіоактивних речовин);

- захворювань.

Величина та структура втрат унаслідок наведених причин залежать головним чином від: інтенсивності землетрусів, ступеня руйнувань будівель та споруд, характеру розміщення населення в момент землетрусу (відкрито на місцевості, у будівлях різних типів). На структуру травматичних ушкоджень впливає також положення людей в момент отримання травми (лежачи, стоячи).

Механізм ушкодження в результаті безпосереднього та опосередкованого впливу факторів, причиною яких є підземні поштовхи (струси ґрунту), можуть бути різними.

Деякі автори вважають, що десь близько 45,0% травм виникає внаслідок руйнування конструкцій будівель, які падають, а 55,0% – є наслідком неправильної поведінки людей (паніка, невміння сховатися, падіння з висоти та інше) під час виникнення НС.

Таблиця 3.10

Величина санітарних втрат населення на момент землетрусу, % до загальної чисельності населення при находженні в будівлях 60,0% мешканців

До населених пунктів 1-го типу належать великі міста, до 2-го типу – середні міста, 3-го типу – невеликі міста та інші населені пункти.

Аналіз та статистична обробка аналогічних даних, які належать до умов розміщення у будівлях іншої кількості мешканців, дозволили обґрунтувати систему показників, з допомогою яких можна прогнозувати санітарні втрати відповідно до будь-якої кількості населення, яке знаходиться у будівлях.

Таблиця 3.11

Коефіцієнти зростання (зменшення) величини санітарних втрат за зміни на 10,0% чисельності населення, яке знаходиться в момент землетрусу в будівлях

** – означає, що перше число – у містах 1-го типу,

друге – у містах 2-го типу,

третє – у населених пунктах 3-го типу.

Ураховуючи, що в більшості випадків наслідки землетрусів оцінюються насамперед величиною загальних та безповоротних втрат серед населення, зупинимося спочатку на цьому питанні.

Тенденція зростання санітарних втрат населення при збільшенні інтенсивності землетрусу, питомої ваги мешканців, які знаходилися у будівлях населених пунктів, забудованих несейсмостійкими будівлями, загальновідома. Отримані дані дозволяють її конкретизувати. Передусім з’ясувалося, що немає прямої залежності між інтенсивністю землетрусу та величиною загальних санітарних втрат, а також кількістю людей, які загинули.

Таблиця 3.12

Поиск по сайту: