|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Порівняльний аналіз частоти тяжких травм у населення при землетрусах залежно від темпу рятувальних робіт у населених пунктах
Примітка. Число тяжких травм у момент землетрусу прийнято за 100.
З’ясувалося, що при 8-бальних землетрусах вони незначні і в оперативній роботі ними можна знехтувати, а при більш сильних стає наочнішим. Основним фактором, який визначає величину санітарних втрат та питому вагу різного ступеня тяжкості ушкоджень, є інтенсивність землетрусу. Разом з тим залежність структури санітарних втрат від типів населених пунктів (у тому числі особливостей їх забудови) та характеру розміщення населення на момент землетрусу відносно невелика. У наступній таблиці наведено структуру травматичних ушкоджень населення під час землетрусів з урахуванням як ізольованих, так й поєднаних пошкоджень. Таблиця 3.17 Структура травматичних ушкоджень у населення під час землетрусів, % до всіх санітарних втрат
Відомо, що в осіб, які постраждали внаслідок землетрусу, виникають різні психічні порушення. Обстановка катастрофи, гуркіт будівель, що руйнуються, хмари густого пилу, пожежі, велика кількість жертв, загибель рідних та близьких – увесь цей комплекс надзвичайно сильних психотравмуючих факторів зумовлює виникнення нервово-психічних порушень, здебільшого гострих реактивних станів переважно ступорозного характеру. Одні автори відмічають, що приблизно у 20,0% постраждалих гострі реактивні стани після землетрусу швидко минають, у 70,0% – тривають від кількох годин до 2-3 діб, а у 10,0% – спостерігаються серйозні психічні порушення, що вимагають спеціальної медичної допомоги та лікування. За іншими даними, «ситуаційні реакції» під час землетрусів виявляються у більшості постраждалих (у середньому в 70,0-82,0%), реактивні психози – відносно рідко (1,0-5,0%). Вищезазначене дозволило обґрунтувати нам єдині лікувально-евакуаційні показники постраждалих для визначеної інтенсивності землетрусу. Таблиця 3.18 Потреба постраждалих під час землетрусу в лікувально-евакуаційних заходах, % до санітарних втрат
З’ясувалося, що найбільша потреба у ЛЕЗ (в абсолютних показниках) спостерігається під час землетрусів інтенсивністю в 10 балів, при інтенсивності в 11 та 12 балів вона відповідно зменшується на 30,0 та 45,0%. Велике значення мають показники потреби потерпілих у стаціонарному лікуванні. Залежно від інтенсивності землетрусу таких постраждалих (без урахування легкоуражених) може бути від 9,0% (при 6-бальному) до 60,0% (при 12-бальному). Особливо значне зростання показників спостерігається під час землетрусів у 9-10 балів та більше. Потреба у стаціонарних ліжках виявляється дещо меншою (в абсолютних показниках) під час землетрусів інтенсивністю в 11 та 12 балів. Так, якщо в момент землетрусу силою в 9, 11 або 12 балів 60,0% мешканців знаходилися в будівлях, то під час проведення рятувальних робіт протягом 3 діб, на 100 тис. мешканців необхідно приблизно 6 тис. ліжок. Очевидно, що такий стан є результатом зменшення питомої ваги санітарних втрат під час землетрусів у 11-12 балів. Таблиця 3.19 Потреба та структура ліжкового фонду для постраждалих внаслідок землетрусу, % до санітарних втрат
У наведених показниках не враховано можливість госпіталізації частини легкоуражених. Досвід доводить, що у більшості випадків такі постраждалі не госпіталізуються, а отримують лише амбулаторну медичну допомогу. Дані, що стосуються землетрусів у Вірменії (1988р.) та на Сахаліні (1995р.), а також власні спостереження в центральноазійському регіоні, дозволяють вважати, що проблема госпіталізації легкоуражених буде актуальною під час землетрусів інтенсивністю 9 та більше балів, коли значну частину населеного пункту повністю зруйновано. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |