Надання допомоги постраждалим унаслідок землетрусів

Відповідно до наявної класифікації процесу надання медичної допомоги постраждалим унаслідок землетрусу визначається певна періодичність.

Перший період – період ізоляції. При руйнівних землетрусах характеризується одночасною появою значної кількості постраждалих, слабкою захищеністю населення, відсутністю надання організованої медичної допомоги. В цей період населення, яке потрапило до зони НС лишається без медичної допомоги. Саме тому особливу роль під час такої катастрофи, відіграє надання першої медичної допомоги (в основному це само- та взаємодопомога, від якості й своєчасності надання якої значною мірою залежить стан постраждалого при подальшому лікуванні).

Другий період – період рятування. Починається з прибуття до зони, постраждалої внаслідок землетрусу, сил та засобів, які призначені для розшуку й порятунку постраждалих, проведення медичного сортування та надання ЕМД. Збирається необхідна інформація про масштаби НС та проводиться медична розвідка.

Під час періоду рятування першу медичну допомогу повинні надавати особовий склад прибуваючих санітарних дружин спільно з рятувальними командами, долікарську та першу лікарську – лінійні бригади ШМД, персонал фельдшерсько-акушерських пунктів, медико-санітарних частин, штатні та позаштатні бригади постійної готовності першої черги, лікарсько-сестринські бригади зі складу медичних загонів або розташованих поблизу осередку ЛПЗ. Чисельність і різноманітність уражень змушують залучити до надання медичної допомоги формування охорони здоров’я, які не включені до складу ДСМК.

Досвід організації надання медичної допомоги постраждалим унаслідок НС природного характеру довів велике значення своєчасної та адекватної організації медичної розвідки. Вона проводиться з метою одержання об’єктивних даних про медико-санітарну ситуацію, має бути активною, безперервною та забезпечувати своєчасне, оперативне отримання необхідної інформації.

Медична розвідка, як правило, проводиться всіма медичними формуваннями й підрозділами, та, у разі землетрусу, коли наслідки НС набувають значних масштабів, розвідка здійснюється оперативними медичними групами координаційних центрів із проведення пошукових та рятувальних робіт.

Основним завданням медичної розвідки є збір даних про кількість та структуру потерпілих, умови пошуку, ряткування й винесення їх з осередку НС, визначення шляхів введення медичних формувань, уточнення наявних сил та засобів, які є в осередку землетрусу, а також шляхів проведення евакуації.

Дані медичної розвідки дозволяють визначити потреби в силах та засобах, можливість надання медичної допомоги постраждалим, необхідність залучення сил та засобів ДСМК загальнодержавного рівня.

Санітарно-епідеміологічна розвідка проводиться для збору даних про санітарно-гігієнічну та епідеміологічну обстановку в осередку землетрусу. Вона передбачає аналіз динаміки та структуру інфекційної захворюваності всіх категорій населення з урахуванням особливостей епідеміологічного процесу, уточнення епідемічної обстановки в осередку землетрусу та місцях розміщення потерпілого населення, проведення санітарно-гігієнічних та лабораторних обстежень навколишнього середовища, визначення санітарно та епідемічно небезпечних об’єктів.

Організація медичної та санітарно-епідеміологічної розвідок покладається на територіальні органи охорони здоров’я, а практичне проведення – на територіальні центри ЕМД та СЕС відповідної території.

У період рятування, на перший план висуваються принципи достатності медичної допомоги та своєчасність її надання постраждалим у тяжкому стані, правильне проведення медичного сортування та евакуації потерпілих.

Статистичні дані вказують на те, що значна частина постраждалих гине внаслідок несвоєчасного надання їм першої медичної та першої лікарської допомоги. Якщо медична допомога постраждалим унаслідок землетрусу надавалася через 1 годину, то гинуло близько 30,0% постраждалих, через 3 години – 60,0%, через 6 годин – до 90,0% з числа тих, у кого були шанси вижити.

Таблиця 3.8

Поиск по сайту: