Загальна характеристика та правова природа інституту виконання судових рішень

Виконання судових рішень - це самостійний, особливий інститут господарського процесуального права. Виконання рішення господарського суду є завершальною стадією господарського процесу та здійснюється в процесуальній формі. Згідно зі ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, передбаченому розділом XIV Господарського процесуального кодексу України та Законом України «Про виконавче провадження». Цей Закон визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.

Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими згідно з цим Законом та іншими законами, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Законом України «Про державну виконавчу службу» визначені основи організації та діяльності державної виконавчої служби і встановлене її головне завдання: повне й неупереджене примусове виконання рішень судів та інших органів.

Виконання судових рішень, постанов, ухвал одні автори розглядають як завершальну стадію господарського процесу, інші - цивільного процесу. Однак існує думка про належність виконавчого провадження до адміністративного процесу. Господарський про-цесуальний кодекс України взагалі обходить це питання, оскільки відповідний розділ називається «Виконання рішення, ухвали, постанови». Виконання судових рішень в окремих, прямо встановлених - законодавством випадках проводиться не лише спеціально створеними органами (державними виконавцями), але й органами банківських установ та ін.

Учасниками процесуальних правовідносин у виконавчому провадженні є: суд, судді, державний виконавець; сторони у справі (стягувач і боржник) та їх представники; інші особи, що беруть участь у справі; особи, у яких знаходиться майно або грошові суми боржника; особи, які сприяють виконанню рішень: поняті, охоронці майна, експерти, перекладачі, представники органів внутрішніх справ тощо.

Види виконавчого провадження щодо рішень господарського суду.

Виконавче провадження - вид державно-правового примусу, що спрямований на організацію процесу, з примусової реалізації рішень судів та інших органів (посадових осіб), у випадку невиконання їх фізичними та юридичними особами у добровільному порядку.

Аналізуючи законодавство України, що регулює правовідносини з примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб),очевидно, що виконавче провадження складається з трьох основних етапів:

1) Порушення виконавчого провадження;

2) Здійснення виконавчого провадження;

3) Завершення виконавчого провадження.

Кожний етап виконавчого провадження має свої послідовні стадії, мету, завдання, коло учасників, результат та процесуальне фіксування.

На першому етапі виконавчого провадження - порушення виконавчого провадження, може бути одна або дві стадії.

Будь-яке виконавче провадження починається із своєї першої стадії - пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання в державну виконавчу України.

В залежності від рішення, яке прийме державний виконавець після отримання документів про відкриття виконавчого провадження,рух виконавчого провадження як процесу може бути або зупинено або продовжено (виконавче провадження набуває свого розвитку).

Якщо державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження,процес його руху зупиняється, виконавчі дії не провадяться, у випадку ж коли державний виконавець прийняв рішення про відкриття виконавчого провадження, виконавче провадження, як процес набуває свого розвитку і вступає в свою другу стадію першого етапу - стадію відкриття виконавчого провадження.

Поиск по сайту: