АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 1. МАКРОЕКОНОМІКА ЯК НАУКА

Читайте также:
  1. Административное право как наука.
  2. Адміністративно-правова наука: поняття, предмет, зміст та система.
  3. Великолепная наука
  4. Глава 1. ДЕТСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ КАК НАУКА ОБ ОСОБЕННОСТЯХ ПСИХИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ РЕБЕНКА
  5. Глава 1. ЕСТЕСТВОЗН АН И Е КАК ЕДИНАЯ НАУКА О ПРИРОДЕ
  6. Глава 1. Наука о культуре 1 страница
  7. Глава 1. Наука о культуре 10 страница
  8. Глава 1. Наука о культуре 11 страница
  9. Глава 1. Наука о культуре 12 страница
  10. Глава 1. Наука о культуре 13 страница
  11. Глава 1. Наука о культуре 14 страница
  12. Глава 1. Наука о культуре 15 страница

Зміст

ПЕРЕДМОВА………………………………………………..…………2

Тема 1. МАКРОЕКОНОМІКА ЯК НАУКА……………………………...2

1.1. Об’єкт та предмет макроекономіки.

1.2. Суб’єкти макроекономіки та їх взаємодія.

1.3. Логічна модель макроекономіки.

Тема 2. МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ…5

2.1. Система національних рахунків, її основні методологічні принципи.

2.2. Методика обчислення ВВП за виробничим методом, витратами та за доходами.

2.3. Чистий внутрішній продукт і національний дохід.

2.4. Особистий дохід та дохід кінцевого використання.

Тема 3. РИНОК ПРАЦІ……………………………….……………....8

3.1. Ринок праці та механізм його функціонування.

3.2. Безробіття: сутність, види та соціально-економічні наслідки.

3.3. Державне регулювання зайнятості.

3.4. Економічна нерівність та політика соціального захисту населення.

Тема 4. ТОВАРНИЙ РИНОК………………………………………....12

4.1. Поняття і структура національного ринку.

4.2. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Фактори, що визначають сукупний попит.

4.3. Сукупна пропозиція. Цінові та нецінові фактори, що визначають сукупну пропозицію.

4.4. Сукупний попит – сукупна пропозиція як модель економічної рівноваги.

Тема 5. ГРОШОВИЙ РИНОК………………………………………...16

5.1. Грошовий ринок та його характеристика.

5.2. Банківська система та грошовий мультиплікатор.

5.3. Грошово-кредитне регулювання економіки.

5.4. Одночасна рівновага на товарному і грошовому ринках: модель IS-LM для закритої економіки.

Тема 6. ІНФЛЯЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ……………………………....23

6.1. Поняття інфляції та методи її виміру.

6.2. Основні типи інфляції, механізм її розвитку та соціально-економічні наслідки. Антиінфляційна політика в сучасних умовах.

Тема 7. СПОЖИВЧІ ВИТРАТИ ДОМАШНІХ ГОСПОДАРСТВ………………25

7.1. Споживання і заощадження, їх функції та графічне зображення.

7.2. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження.

7.3. Фактори споживання та заощадження, які не залежать від доходу.

Тема 8. ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ....………………………………...29

8.1. Інвестиції та їх типи. Роль інвестицій в економіці.

8.2. Фактори зміни сукупного попиту на інвестиції.

8.3. Фактори інвестиційного попиту, що не залежать від процентної ставки.

Тема 9. СУКУПНІ ВИТРАТИ І ВВП ……………………….……...30

9.1. Витратні моделі економічної рівноваги. Моделі “витрати-випуск” та “вилучення-ін’єкції”.

9.2. Мультиплікатор витрат.

9.3. Рівноважний валовий внутрішній продукт в умовах неповної та повної зайнятості.

Тема 10. ЕКОНОМІЧНА ДИНАМІКА……………………………35

10.1. Сутність, фактори і типи економічного зростання.

10.2. Модель економічного зростання Домара-Харрода.

10.3. Модель економічного зростання Р. Солоу.

Тема 11. ДЕРЖАВА В СИСТЕМІ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ………….38

11.1. Роль держави у ринковій економіці та її економічні функції.

11.2. Класична теорія макроекономічного регулювання.

11.3. Кейнсіанська теорія як теоретична основа державного регулювання економіки.

11.4. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання.

11.5. Роль фіскальної політики у регулюванні економіки.

Тема12.ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ…………….45

12.1. Платіжний баланс і валютний курс.

12.2. Вплив зовнішньої торгівлі на ВВП.

12.3. Основні елементи зовнішньоекономічної політики.

 

 

ПЕРЕДМОВА

Макроекономіка. Короткий курс має за мету допомогти студентам у самостійному вивченні навчальної дисципліни. Макроекономіка як наука про організацію суспільного виробництва займає одне з центральних місць у системі економічних наук. Вона відноситься до тих навчальних дисциплін, які забезпечують фундаментальну підготовку студентів. Макроекономіка спирається на ті знання, які отримали студенти при вивченні дисциплін: “Політична економія”, “Мікроекономіка”.

Предметом навчальної дисципліни є механізм функціонування національної економіки на основі поєднання ринкового саморегулювання та державного впливу на економічні процеси.

Мета навчальної дисципліни: формування системи знань про механізм функціонування національної економіки на підставі сучасних макроекономічних теорій, обґрунтованих світовою і вітчизняною наукою, та набуття студентами практичних навичок розв’язання макроекономічних завдань.

Завдання: вивчення теорії макроекономічної науки, розкриття її об'єкта, предмета і методу, висвітлення основних макроекономічних показників та індикаторів макроекономічного розвитку; розгляд базових моделей рівноваги; розкриття механізму складових макроекономічної політики: фіскальної, монетарної, зовнішньоекономічної, соціальної.

 

 

Тема 1. МАКРОЕКОНОМІКА ЯК НАУКА

1.4. Об’єкт та предмет макроекономіки.

1.5. Суб’єкти макроекономіки та їх взаємодія.

1.6. Логічна модель макроекономіки.

Макроекономіка вважається однією з наймолодших економічних наук. Її відокремлення від загальної економічної теорії пов’язують з іменем англійського економіста Джона Мейнарда Кейнса (1883 - 1946 рр.), який у своїх працях, насамперед у “Загальній теорії зайнятості, процента й грошей” (1936 р.), звернув увагу на особливості прояву взаємозв’язків економічних процесів на макрорівні та довів необхідність державного регулювання ринкової економіки. З іменем Дж. М. Кейнса пов’язують також початок проведення урядами країн активної антициклічної політики, підґрунтям якої стала макроекономічна теорія.

Проте макроекономічні проблеми розглядалися економічною теорією і раніше. Ще мислителі Стародавнього світу Платон (бл. 427 - 347 рр. до н. е.) і Арістотель (384 - 322 рр. до н. е.) розмірковували над тим, які заходи могли б сприяти процвітанню держави. Меркантилісти (XVI – XVII ст.), котрі ототожнювали багатство нації із золотом і вважали, що економічна політика має сприяти припливу до країни його більшої кількості, пропонували активні дії держави задля забезпечення зростання її багатства.

Основоположник французької школи фізіократів Франсуа Кене (1694 - 1774 рр.) розробив макроекономічну модель господарського кругообігу, так звану “Економічну таблицю” (1758 р.), яка давала уявлення про механізм функціонування економіки в цілому. Але Ф. Кене не розкрив механізму саморегулювання ринкової економіки.

На це запитання відповіли представники класичної теорії, згідно з якою здатність ринку до саморегулювання забезпечується з допомогою механізму ціноутворення. Найяскравішим представником цієї теорії був Адам Сміт (1723-1790 рр.), котрий довів, що ринок через ціновий механізм автоматично забезпечує досягнення макроекономічної рівноваги. Протилежний підхід до оцінки регулюючих можливостей ринку запропонувала марксистська теорія. Ця теорія передбачала, що ринкова економіка, або капіталізм, неминуче загине внаслідок зростання її внутрішніх суперечностей, а могильником капіталізму стане пролетаріат, який дедалі нещадніше експлуатуватимуть. Проте макроекономічні ідеї К. Маркса (1818 - 1883 рр.) не мали визнання за межами країн соціалізму. Макроекономіка стала розвиватися згідно з класичною теорією. Але світова економічна криза 1929-1933 рр. не підтвердила основного постулату класичної теорії про здатність ринкової економіки до саморегулювання. Виникла необхідність у новій макроекономічній теорії. Її засновником, як зазначалось, став Дж. Кейнс.

Представники кейнсіанської школи обґрунтовують необхідність активного втручання держави з допомогою інструментів фіскальної та монетарної політики у механізм ринкової економіки, який не здатний забезпечити повну зайнятість ресурсів.

В період нової світової економічної кризи 70-х років ХХ ст. виявилося, що державне втручання в економіку не завжди дає позитивний результат і що вплив держави на сукупний попит у період економічного спаду не забезпечує збільшення валового внутрішнього продукту, а лише породжує інфляцію. Виникло таке явище як стагфляція, яка характеризується стагнацією виробництва, зростанням цін та безробіття. Тому виникли альтернативні теорії макроекономічного регулювання.

Серед них особливого значення набув монетаризм, представники якого стверджують, що головна роль в регулюванні економіки належить монетарній (грошово-кредитній) політиці. Збільшуючи чи зменшуючи пропозицію грошей, держава може здійснювати регулюючий вплив на економіку.

Прихильники теорії економіки пропозиції вважають кейнсіанську теорію односторонньою, яка враховую лише попит і недооцінює необхідність регулювання пропозиції. Головна ідея прихильників даної теорії – стимулювати пропозицію капіталів і робочої сили; в довгостроковому періоді боротьба з безробіттям і інфляцією має орієнтуватися безпосередньо на стимулювання пропозиції.

Прихильники теорії раціональних очікувань виходять з того, що економічні суб’єкти настільки раціональні, що можуть у своїх прогнозах враховувати не лише минулий досвід, а й майбутні зміни в економічній кон’юнктурі, зокрема в економічній політиці держави.

Сучасна макроекономіка багата на значні теоретичні розробки. Здобутки економістів складають основу економічних доктрин держав. Такі вчені як М. Фрідмен, Ф. Модільяні, Р. Солоу, Дж. Тойнб, С. Кузнєц, В. Леонтьєв, Р.Лукас та багато інших, хто розглядав макроекономічні проблеми, стали Нобелівськими лауреатами. Макроекономіка сьогодні спирається на низку теорій, котрі взаємодоповнюють одна одну і дають практикам можливість вибору, тобто самим визначати ефективність кожної теорії залежно від власних суб’єктивних уявлень, а також з урахуванням індивідуальних умов, цілей і пріоритетів економічної політики певної країни.

 

...

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.)