|
|||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Балансовий звіт комерційних банків
Спроможність комерційних банків надавати кредити залежить від величини депозитних грошей та пропорцій їх розподілу. Їх величина формується за рахунок власного капіталу та залучених грошей і розподіляється на банківські резерви та кредитні гроші. Банківські резерви складаються із двох компонентів: 1) обов’язкових резервів, які регламентує центральний банк; 2) додаткових резервів, котрі банки створюють самостійно: БР = ДГ х Рн (5.12). Банківські резерви – частина депозитних грошей, які комерційні банки зберігають у формі безпроцентних вкладів у центральному банку та у формі готівки у власній касі. Депозитні гроші – грошові кошти, які залучаються банківською системою з метою їх використання для здійснення активних операцій. Якщо від загальної величини депозитів відняти величину обов’язкових резервів, можна одержати величину, яку комерційний банк може видати в кредит, тобто величину кредитних можливостей банку (К): К= ДГ- БР обов’язкові. БР фактичні = БР обов’язкові +БР надлишкові. Переважання депозитних грошей над банківськими резервамидає банкам змогу створювати кредитні гроші (КГ): КГ = ДГ – БР (5.13). Здатність банківської системи на базі залучення грошей на свої депозити створювати нові гроші, тобто збільшувати пропозицію грошей, вимірюється депозитним мультиплікатором (Мд). Депозитний мультиплікатор – коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць змінюється грошова маса за початкової зміни депозитних грошей на одиницю. (9.14); Мд = (5.15). Якщо резервна норма встановлена, то, спираючись на початковий приріст депозитних грошей, можна обчислити приріст грошової пропозиції: ΔГП = Δ ДГп х Мд (5.16). У дійсності до складу грошової пропозиції входять як депозитні, так і готівкові гроші: ГП = ДГ+ ГГ (5.17). Коефіцієнт готівки (Кг) – це відношення готівкових грошей до депозитних грошей: Кг = (5.18), звідки ГГ = Кг х ДГ (5.19). Грошова база (ГБ) – це сума готівкових грошей поза банківською системою та банківських резервів комерційних банків, що зберігаються в Центральному банку: ГБ = ГГ + БР (5.20). ГБ = Кг х ДГ+ ДГ х Рн = ДГ х (Кг + Рн) (5.21), де: ГБ – грошова база; Кг – коефіцієнт готівки; ДГ – депозитні гроші; Рн - норма банківських резервів; ДГ – депозитні гроші. ДГ = (5.22), де: ДГ – депозитні гроші; ГБ – грошова база; Кг – коефіцієнт готівки; Рн – норма банківських резервів. На підставі цього можна модифікувати формулу готівкових грошей: ГГ = Кг х ДГ = Кг х (5.23). Розгорнута формула грошової пропозиції може бути виражена наступним чином: ГП = ГГ+ДГ = Кг х + = ГБ (5.24). Формула грошової пропозиції приймає вигляд: ГП = ГБ . У цій формулі вираз - це грошовий мультиплікатор. Мг = (5.25). Грошовий мультиплікатор – коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць змінюється грошова маса (пропозиція грошей) при зміні грошової бази на одиницю. Коли вилучення грошей у вигляді готівки відсутні, тобто Кг = 0, то грошовий мультиплікатор дорівнює депозитному: Мг = = = Мд (5.26). ГП = ГБ х Мг (5.27), де: ГП – грошова пропозиція; ГБ – грошова база; Мг – грошовий мультиплікатор. ГБ = (5.28). ΔГБ = ΔГМп (5.29), де: ΔГБ – приріст грошової бази; ΔГМп – початковий приріст грошової маси. ΔГП = ΔГМп х Мг (5.30), де: ΔГП – збільшення грошової пропозиції; ΔГМп – початковий приріст грошової маси; Мг – грошовий мультиплікатор.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |