|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Класична теорія макроекономічного регулювання. Ринкова економіка здатна автоматично досягати та підтримувати станРинкова економіка здатна автоматично досягати та підтримувати стан повної зайнятості і повної завантаженості виробничих потужностей. Економічні цикли є тимчасовими відхиленнями від нормального стану повної зайнятості. Вони здійснюються під впливом зовнішніх факторів: війн, політичних подій, природних катаклізмів, біржових панік тощо. Будучи представленою самої собі, для того, щоб впоратися з цими потрясіннями, економіка автоматично повертається до свого нормального стану повної зайнятості. Фундаментальним для формування твердження про те, що економіка здатна підтримувати обсяг виробництва, який забезпечує повну зайнятість, є закон французького економіста Жана Батиста Сея (1767-1832): пропозиція створює попит. Якщо сукупний попит, який залежить від обсягу грошової маси і відносно стабільний, тимчасово буде недостатнім, економіка повинна продовжити виробництво для того, щоб підтримувати зайнятість. Його ідея полягає у тому, що сам факт виробництва товарів породжує такий самий обсяг доходу, необхідний для закупівлі всього виробленого продукту, і, таким чином, створює відповідний попит. Першим вбудованим механізмом економіки, завдяки якому вона здатна досягати і підтримувати стан повної зайнятості та повної завантаженості виробничих потужностей, є гнучкість процентної ставки. У випадках, коли частина доходу не використовується, саморегулюючий механізм процентних ставок на грошовому ринку зрівнює вилучення заощаджень з ін’єкціями інвестицій. Це автоматичне повернення заощаджень в економіку у вигляді інвестицій буде достатнім, щоб підтримувати обсяг витрат, необхідних для поглинання виробленого випуску. Якщо споживачі заощаджують більше, то процентна ставка зменшується і фірми збільшують свої інвестиції. Якщо заощадження зменшуються, процентна ставка збільшується і фірми менше інвестують. Тому механізм процентної ставки буде підтримувати рівновагу між заощадженнями та інвестиціями, дозволяючи обсягу витрат залишатися стабільним. Другим вбудованим механізмом економіки, завдяки якому вона здатна досягати і підтримувати стан повної зайнятості та повної завантаженості виробничих потужностей, є гнучкість заробітної плати і цін. Будь-яке зниження сукупного попиту супроводжується не скороченням пропозиції товарів, а падінням цін на них, не допускаючи незайнятості ресурсів; падіння цін, що знижує прибутковість, спонукає підприємців до зменшення цін на ресурси, у тому числі й заробітну плату, для підтримки рентабельності бізнесу. Це забезпечує повну зайнятість і відсутність вимушеного безробіття. Класична теорія найкращим чином відповідає поведінці економіки у довгостроковому періоді, коли економіка функціонує в умовах повної зайнятості. Крива сукупної пропозиції є вертикальною лінією, яка бере свій початок у точці потенційного ВВП. Зміни сукупного попиту, які обумовлені зовнішніми факторами, переміщують криву сукупного попиту уверх або униз по вертикальній кривій сукупної пропозиції. У кожному випадку повна зайнятість підтримується завдяки механізмам саморегулювання (процентна ставка та гнучкість заробітної плати і цін), вбудованим в економіку. Оскільки економіка сама може координувати себе і підтримувати рівень випуску, який забезпечує повну зайнятість, то відсутня необхідність державного втручання в економіку.
11.3. Кейнсіанська теорія як теоретична основа державного регулювання економіки 1. Ринкова економіка не здатна автоматично досягати та підтримувати стан повної зайнятості. Для стабілізації економіки необхідне активне втручання держави. Економіка може досягнути короткострокової рівноваги і за умов неповної зайнятості. Рівновага може бути у точці, яка є нижчою (рецесійний розрив) або вищою повної зайнятості (інфляційний розрив). Можна здійснювати “точну настройку” економіки шляхом маніпулювання податками та державними витратами. 2. Кейнсіанська теорія відповідає поведінці економіки в короткостроковому періоді, коли вона може опинитися в умовах кризи і неповної зайнятості. Крива сукупної пропозиції має складну форму та включає кейнсіанську, проміжні та класичну ділянки. Для умов неповної зайнятості ресурсів крива сукупної пропозиції майже горизонтальна (це пояснюється тим, що оскільки не всі ресурси зайняті, збільшення сукупного попиту призведе до зростання реального ВВП, а рівень цін не збільшиться), з наближенням до потенційного рівня ВВП позитивний кут нахилу збільшується, і на рівні потенційного ВВП крива сукупного попиту переходить у вертикальну. 3. Згідно кейнсіанській теорії попит створює свою власну пропозицію. Сукупні витрати - змінне явище. Кейнсіанці акцентують увагу на елементах сукупних витрат і досліджують їх фактори. СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ = ВВП 4.Заробітна плата і ціни є негнучкими у бік зниження; заощадження залежать від доходу; інвестиції залежать від очікуваного прибутку та процентних ставок. Заощадження та споживання більше залежать від доходу, ніж від процентних ставок. 5. Внаслідок того, що існує недосконала конкуренція, ринки не завжди повертаються до стану рівноваги при повній зайнятості. Держава може і повинна відігравати позитивну роль у стабілізації економіки. 6. Активна фіскальна і монетарна політика проводиться для того, щоб забезпечити стабільність цін, повну зайнятість та економічне зростання. Фіскальна політика: для збільшення ВВП необхідно знизити податки та збільшити державні витрати; для зниження темпу інфляції необхідно збільшити податки та зменшити державні витрати Монетарна політика: впливає на економіку через процентні ставки і інвестиції; більш придатна для приборкання інфляції ніж для подолання спаду. Фіскальна політика більш ефективна, ніж монетарна. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |