Фіскальна політика та державний бюджет. Концепції збалансування держ бюджету

Вплив фіскальної політики на економіку здійснюється через державний бюджет. Між фіскальною політикою і державним бюджетом існує пряма і зворотна залежність. З одного боку, державний бюджет визначає можливості фіскальної політики; з іншого-фіскальна політика впливає на стан державного бюджету. Роль державного бюджету у фіскальній політиці визначається не лише його величиною. Важливе значення має також його струк­тура та співвідношення між державними доходами і витра­тами (видатками).

Головною метою фіскальної політики є стабілізація економіки. Цій меті підпорядковується і державний бюд­жет.

Існує три джерела дефіцитного фінансування:

1. Внутрішні позички.

2. Зовнішні позички.

3. Грошово-кредитна емісія.

31. Модель грошового ринку. Кейнсіанська модель гр. ринку розглядається в рамках моделі IS-LM або моделі Хікса-Хансена, яка розкриває умови рівноваги товарного і грошового ринку

Лінія LM- це сук-ть різних комбінацій доходу У і ставки процента і, яка задовільняє вимогу грошового ринку. Умова рівноваги на гр. ринку така: (M/P)=L(У,i),

М -маса грошей

Р- заг рівень цін

L=kY-hi

k -коеф. ел-ті попиту на гроші за розміром реального продукту

h- коеф ел-ті попиту на гроші за величиною ставки процента

(M/P)= kY-hi

Звідси визначимо і та отримаємо рівняння кривої LM:

32. Комерцiйнi банки — головна ланка дворівневої банкiвської системи.

Ф-ції такі:

-управлiння грошовим обiгом;

-забезпечення платiжного механiзму;

-акумуляцiя заощаджень;

-надання кредиту;

-фiнансування зовнiшньої торгiвлi;

-довiрчi операцi

-зберiгання цiнностей;

-консультування i надання iнформацi

Величину 1/r наз-ють депозитним мультиплікатором m , який є величиною, оберненою до величини мінімальних резервних вимог, установлених Центробанком:

Депозитний мультиплікатор являє собою коеф-т, який показує у скільки разів може збільшитись к-ть нових кредитних грошей D, якщо надлишкові резерви зросли на величину ∆R:

D=∆R* m

33.Вплив монітарної політики на економіку: політика "дешевих" і "дорогих" грошей, антиінфляційна функція.

Задача стимулювання економічного зростання вирішується шляхом здіснення заходів кредитної експансії, які спрямовуються на розширення грошової маси і зниження відсоткової ставки та збільшення інвестицій у реальний сектор економіки. Для досягнення цієї мети Центральний банк проводить політику дешевих грошей, він купує на ринку державні облігації, розраховуючись із комерційними банками шляхом розширення їх банківських резервів. Крім цього, Центробанк може зменшити норму обов’язкових резервів і знизити облікову ставку. Якщо потрібно обмежити економічну активність (загальмувати бум і послабити інфляційну тенденцію), Центральний банк проводить політику дорогих грошей. Він продає комерційним банкам державні облігації зі своїх фондів, що зменшує їх надлишкові резерви, збільшує норму обов’язкових резервів і збільшує облікову ставку.

Політика дешевих грошей – монетарна політика, спрямована на зниження відсоткової ставки з метою стимулювання ділової активності.

Політика дорогих грошей -монетарна політика, спрямована на зменшення грошової маси з метою підвищення відсоткової ставки.

Поиск по сайту: