АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Порядок прийняття рішень Радою Європейського Союзу

Читайте также:
  1. I. Порядок медицинского отбора и направления на санаторно-курортное лечение взрослых больных (кроме больных туберкулезом)
  2. III Общий порядок перемещения товаров через таможенную границу Таможенного союза
  3. V. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ИНСПЕКТИРОВАНИЯ МЕСТ ПРИНУДИТЕЛЬНОГО СОДЕРЖАНИЯ
  4. А Порядок работы на станции при тахеометрической съемке. Вычислительная и графическая обработка результатов съемки.
  5. Административные взыскания и порядок их наложения
  6. Административный порядок предоставления земельных участков, находящихся в государственной собственности.
  7. Акционерное общество как юридическое лицо: порядок образования, правовое положение
  8. Аудит учета производственных запасов. Порядок проведения инвентаризации материальных ценностей
  9. Аукционный порядок распределения земельных участков.
  10. Блоки, изменяющие порядок прохождения блоков сообщениями
  11. Борьба развивающихся стран за новый международный экономический порядок
  12. Брак: понятие, порядок и условия заключения и прекращения.

 

Згідно з установчими договорами, голосуванняв Раді ЄС може відбу­ватися простою більшістю, кваліфікованою більшістю чи за правилом одностайності. Голосування простою більшістю голосів застосовують дуже рідко, при вирішенні деяких процедурних та технічних питань другорядного характеру.

Слід зазначити, що на противагу класичному в міжнародних відносинах принципу «одна держава - один голос», кожна держава-учасниця ЄС володіє певною кількістю голосіву залежності від її демографічної та економічної значимості.

Згідно з Ніццьким договором про розширення ЄС з 1 січня 2005 року запроваджено нову систему розподілу голосів держав-учасниць (27 держав), яка виглядає наступним чином:

- Німеччина, Франція, Італія, Великобританія - по 29 голосів;

- Іспанія, Польща - по 27 голосів;

- Румунія - 14 голосів;

- Нідерланди - 13 голосів;

- Греція, Чехія, Бельгія, Угорщина, Португалія - по 12 голосів;

- Швеція, Болгарія, Австрія - по 10 голосів;

- Словаччина, Данія, Фінляндія, Ірландія, Литва - по 7 голосів;

- Латвія, Словенія, Естонія, Кіпр, Люксембург - по 4 голоси;

- Мальта - 3 голоси;

- Разом 27 країн - 345 голосів.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього було подановідповідну кількість голосів «за»(258голосів - у Раді ЄС з 27 країн) та його підтримала більшістьдержав-членів ЄС. Крім того, на прохан­ня будь-якого члена Ради ЄС голосування кваліфікованою більшістю може переві­рятися на відповідність до демографічного критерію, а саме: країни-учасниці, що проголосували «за», повинні представляти щонайменше 62% всього населенняЄвропейського Союзу. Слід відмітити, що розмір кваліфікованої більшості голосів у про­цесі розширення ЄС буде уточнюватися у відповідних дого­ворах про приєднання.

Одностайне прийняття рішень передбачає, що кожна держава-учасниця наділяється лише одним голосом. При цьому, якщо в процесі голосування хоча б одна держава висловилася проти прийняття того чи іншого рішення, то дане рішення вважається неприйнятим. Як правило, одностайне прийняття рішень передбачається при вирішенні питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки. Проте, утримання при голосуванні членами Ради ЄС, які присут­ні на її засіданні, не заважає Раді ЄС приймати акти, які вима­гають одностайного рішення. Держава-учасниця, яка утрималася від голосування може не застосовувати прийняте рішення. Крім того, вона повинна не перешкоджати й іншим державам-учасницям при виконанні ними даного рішення.

Слід зазначити, що у випадку, коли кількість представників, які утрималися від голосування перевищує 1/3 всієї кількості представників, то рішення не може вважатися прийнятим одностайно.

Література:

1. Грицяк І.А. Право та інституції Європейського Союзу. – К.: „К.І.С.”, 2004.

  1. Европейское право / Энтин Л.М. (отв. ред.). - М.: Норма, 2004.
  2. Европейское право / Энтин Л.М. (отв. ред.). - М.: Норма, 2005.
  3. Опришко В.Ф., Омельченко А.В., Фастовець А.С. Право Європейського Союзу. - К., 2002.
  4. Право Европейского Союза: Учебник для вузов / Под ред. С.Ю. Кашкина. – М.: Юристъ, 2004.
  5. Введение вправо Европейского Союза. Учебное пособие / Под. ред. С.Ю. Кашкина. – М.: Изд-во Эксмо, - 2005.
  6. Топорнин Б.Н. Европейские сообщества: право и институты. - М., 1992.
  7. Хартли Т. К. Основы права Европейского Сообщества. - М., 1998.

Тема 7


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)