АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Організація діяльності та порядок прийняття рішень

Читайте также:
  1. I. Організація та проведення модульного і підсумкового контролю
  2. I. Порядок медицинского отбора и направления на санаторно-курортное лечение взрослых больных (кроме больных туберкулезом)
  3. III Общий порядок перемещения товаров через таможенную границу Таможенного союза
  4. IV. Організація. Контроль.
  5. IV. Результати інвестиційної, операційної та фінансової діяльності
  6. V. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ИНСПЕКТИРОВАНИЯ МЕСТ ПРИНУДИТЕЛЬНОГО СОДЕРЖАНИЯ
  7. А Порядок работы на станции при тахеометрической съемке. Вычислительная и графическая обработка результатов съемки.
  8. Административные взыскания и порядок их наложения
  9. Административный порядок предоставления земельных участков, находящихся в государственной собственности.
  10. Акционерное общество как юридическое лицо: порядок образования, правовое положение
  11. Аналіз фінансових результатів операційної діяльності
  12. Аудит учета производственных запасов. Порядок проведения инвентаризации материальных ценностей

Говорячи про організацію діяльності Європейської Комісії потрібно, насамперед, зазначити, що кожен член Єврокомісії діє у певній сфері в якій він є найбільш компетентним. Такий розподіл сфер діяльності між окремими членами Єврокомісії дає змогу провести паралель з відповідними міністрами в національних урядах країн-членів ЄС. Проте, повне ототожнення в даному випадку провести неможливо, бо Єврокомісія є специфічним органом, який діє в інтересах не якоїсь окремої країни, а в інтересах всього інтегративного утворення, яке характеризується як Європейський Союз.

Конкретний член Єврокомісії, який здійснює свою діяльність в тій чи іншій сфері, організовує свій кабінет до складу якого включає декілька своїх помічників. Серед помічників свого кабінету він обирає його керівника (голову) кабінету.

Окрім кабінетів, розгалужену структуру Комісії складають чисельні спеціалізовані підрозділи (департаменти), які здійснюють діяльність в різноманітних сферах та мають назву «генеральні директорати». Генеральні директорати складаються з простих директоратів (департаментів), які вирішують більш вузьке коло питань в тій чи іншій сфері.

Генеральні директорати очолюються генеральними директорами, які, в свою чергу, підпорядковуються відповідним членам Комісії до відання яких належить та чи інша сфера діяльності Комісії.

Європейська Комісія здійснює свою роботу у формі засідань. Засідання Комісії проводяться не рідше одного разу на тиждень, а також у випадку виникнення необхідності проведення засідання.

Засідання Комісії є закритими і проводяться конфіденційно.

Порядок денний засідання Комісії визначається її Головою відповідно до річної програми діяльності Комісії.

Комісія приймає свої рішення більшістю голосів її членів (11 голосів).

Одним із важливих органів Комісії є її Генеральний секретаріат, який складається з генерального секретаря, його заступника, адміністрації та шести спеціалізованих директоратів.

Генеральний секретар допомагає Голові Єврокомісії у підготовці та проведенні засідань Комісії, а також разом з ним підтверджує дійсність прийнятих Комісією документів. Генеральний секретар здійснює також посередницькі повноваження під час здійснення співпраці між Комісією, Європарламентом та Радою ЄС. Крім того, Генеральний секретар скликає засідання голів кабінетів Єврокомісії та здійснює головування на цьому засіданні.

 

Література:

  1. Введение вправо Европейского Союза. Учебное пособие / Под. ред. С.Ю. Кашкина. – М.: Изд-во Эксмо, - 2005.

2. Грицяк І.А. Право та інституції Європейського Союзу. – К.: „К.І.С.”, 2004.

  1. Европейское право / Энтин Л.М. (отв. ред.). - М.: Норма, 2004.
  2. Европейское право / Энтин Л.М. (отв. ред.). - М.: Норма, 2005.
  3. Опришко В.Ф., Омельченко А.В., Фастовець А.С. Право Європейського Союзу. - К., 2002.
  4. Право Европейского Союза: Учебник для вузов / Под ред. С.Ю. Кашкина. – М.: Юристъ, 2004.
  5. Топорнин Б.Н. Европейские сообщества: право и институты. - М., 1992.
  6. Хартли Т. К. Основы права Европейского Сообщества. - М., 1998.

 

 

ТЕМА 9


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)