Експериментальні дані

Генератор завантажують так, щоб струм асинхронного двигуна дорівнював 1,5 Ін, про що роблять перший запис. Далі двигун поступово розвантажують до його неробочого ходу.

У табл. 10.1 прийняті наступні позначення:

U₁ – лінійна напруга джерела живлення двигуна;

– середнє значення струму статора;

Р₁=к_Т.С.(Р_А+Р_С) – споживана двигуном потужність з мережі, де к_Т.С. – коефіцієнт трансформації трансформатора струму.

Швидкість обертання асинхронного двигуна вимірюється за допомогою вольтметра V₂ ввімкненого в коло тахогенератора TG (1 В = 17,3 об/хв).

При розрахунках приймаємо:

опір обмотки статора дорівнює r _ст = 1,63 Ом;

U_D/l=220/380 В; п_н=1300 об/хв;

І_D/l=11,7/6,9 А; п₀=1500 об/хв;

Р_1н=2,8 кВт; h = 74%; cosj = 0,85.

Щоб можна було накреслити робочі та механічні характеристики, необхідно виконати додаткові розрахунки, результати яких заносяться в таблицю 10.2.

У табл. 10.2 прийнято наступні позначення:

Р_м1 – втрати потужності в обмотці статора, які відповідають даному струмові, коли з’єднано зіркою Р_м1=3І₁²r_ст, а коли трикутником – Р_м1=І₁²r_ст;

Таблиця 10.2

Поиск по сайту: