Загальні відомості. Електромашинний підсилювач (ЕМП) належить до числа машин, в яких використовується поперечна реакція якоря

Електромашинний підсилювач (ЕМП) належить до числа машин, в яких використовується поперечна реакція якоря. ЕМП застосовується в різних системах автоматизованих приводів з безперервним керуванням. Такий підсилювач виконує роль автоматичного безперервно діючого регулятора однієї або, в загальному випадку декількох величин, які визначають роботу електроприводу – напруги, струму, частоти обертання тощо.

Принципова схема ЕМП показана на рис. 20.1. На колектор звичайного якоря машини постійного струму накладені дві пари щіток- щітка по повздовжній осі Я₁ - Я₂ і щітки по поперечній осі Я₃ – Я₄ замкнуті на коротко. На статорі розміщені:

а) дві або в загальному випадку декілька обмоток керування у, одна з яких служить для створення магнітного потоку збудження, а інші включаються в коло, звідки ми хочемо одержати сигнал, який впливає на роботу підсилювача, значить і електроприводу;

б) компенсаційна обмотка (КО), яка по можливості повинна компенсувати намагнічуючу силу (НС) якоря по повздовжній осі, створену струмом навантаження І₃;

в) обмотка додаткових полюсів по повздовжній осі (по поперечній осі додаткових полюсів як правило не ставлять);

г) в короткозамкнений контур часто включається послідовна обмотка ПО, вона діє під час перехідних процесів по поперечній осі.

Виходячи з конструктивних міркувань статор ЕМП виконують неявнополюсним.

Принцип роботи ЕМП наступний. Якщо до обмотки у₁, підвести невелику потужність Р=U₁·I₁ виникає магнітний потік Ф₁. Обертаючи якір в цьому магнітному полі, в колі короткозамкнених щіток Я₃ – Я₄ виникає невелика ерс, Е₂, яка створить й цьому колі значний струм І₂ тому, що опір цього кола незначний. При відповідних умовах струм І₂, створить відносно великий магнітний потік Ф₂, внаслідок цього в колі щіток Я₁ – Я₂ виникає значна ерс Е₃ та буде проходити по цьому контурі значний струм І₃ внаслідок того, що намагнічуюча сила (НС) реакції якоря від струму І₃ компенсується намагнічувальна сила. обмотки КО, результуючий магнітний потік дорівнює магнітному потоку Ф₁, це значить, що він майже не залежить від струму навантаження ЕМП І₃.

Рис. 20.1. Електромашинний підсилювач

Для найбільш ефективної роботи ЕМП, він повинен мати наступні якості:

а) високий коефіцієнт підсилення К_у;

б) малу постійну часу;

в) достатню стійкість роботи.

Пуск експериментальної установки за системою генератор-двигун з ЕМП виконується ввімкненням в мережу асинхронного двигуна М за допомогою автомату QF₁. Засувка вентилятора повинна бути закритою.

Струм збудження в обмотці збудження ОЗ генератора GN ЕМП поступово збільшують, що викликає збільшення частоти обертання двигуна DD. Напруга живлення двигуна від ЕМП повинна бути 130 В.

Після розгону двигуна DD до номінальної частоти обертання відкривають засувку вентилятора і таким способом завантажують двигун.

В таблицю 20.1 вписують дані дослідів, коли установка працює без зворотніх зв’язків ЕМП, а в таблицю 20.2 коли установка працює з зворотніми зв’язками ЕМП. Схема експериментальної установки показана на рис. 20.2.

Рис. 20.2. Схема експериментальної установки

Обмотка збудження досліджуваного двигуна ОЗ DD вмикається до мережі постійного струму напругою U= 110 В за допомогою автомата QF2. Величина струм в колі збудження контролюється амперметром А 4та регулюється реостатом R1.

Якір двигуна DD вмикається на якір ЕМП і одержує від нього напругу живлення. Напругу на якорі двигуна можна регулювати за допомогою реостату r3 в колі збудження ЕМП (ОЗ GN). Обмотка збудження ОЗ GN вмикається в мережу з напругою 110 В автоматом QF2,струм що протікає в ній контролюється амперметром А5.

Величини струму та напруги в якірному колі двигуна контролюється амперметром А1 і вольтметром V1 відповідно.

Обмотка керування ОК1 ввімкнена паралельно опору r2 який в свою чергу ввімкнений в коло якоря двигун-генераторa послідовно, таке ввімкнення обмотки і опору виконує жорсткий зворотній додатній зв’язок за струмом.

Обмотка керування ОК2 ввімкнена паралельно опорові r4, який в свою чергу ввімкнений в коло якоря двигун-генераторa паралельно, таке ввімкнення обмотки і опору виконує жорсткий зворотний від’ємний зв’язок за напругою.

Величини струмів в обмотках керування ОК1 і ОК2 контролюються амперметрами А3 і А2 відповідно.

Навантажувальний момент на валу досліджуваного двигуна DD створюється вентилятором В. Продуктивність вентилятора змінюється засувкою.

Асинхронний двигун, який приводить в рух ЕМП, находиться в одному корпусі з ЕМП.

Частота обертання досліджуваного двигуна вимірюється за допомогою тахогенератора TG і вольтметра V2.

Поиск по сайту: