Словник термінів та понять теми

Агіографія (житійна література) – жанр християнської літератури, в якому описується життя святих та аскетів, а також наукова дисципліна, що вивчає історію написання житій.

Берестяні грамоти – давні тексти, розміщені на бересті (корі берези) шляхом видавлювання чи видряпування спеціальною паличкою_писалом. За змістом – це короткі листи світського характеру, доручення, боргові зобов’язання, чолобитні, любовні послання, учнівські вправи.

Билини – народні епічні пісні періоду Київської Русі. Перші записи билин датовані початком XVII ст.

Глаголиця – одна із стародавніх слов’янських систем письма. Напевне, передує кирилиці.

Графіті – стародавні написи й малюнки, зроблені гострими предметами на ремісничих виробах, стінах споруд.

Детинець – укріплена центральна частина стародавнього міста на Русі. З XIV ст. почала називатися Кремль.

Золоті ворота – головна урочиста брама давнього Києва, видатна пам’ятка архітектури часів Київської Русі. Споруджена в 1037 р. за Ярослава Мудрого. Назва походить від позолоченого купола надбрамної церкви. Реставровані у 1982 р. до 1500-річчя Києва.

Ізборники – хрестоматії, книги, в яких списувалися матеріали, виїмки, витримки з інших, іноді й більших, творів.

Києво-Печерська лавра – православний чоловічий монастир, заснований у Києві 1051 р. Відіграла значну роль у розвитку української культури, була центром літописання, іконопису, книгодрукування. Друкарня лаврська функціонувала по 1922 рік.

Києво-Печерський патерик (від гр. «патер» – батько) – збірка творів про історію Києво_Печерського монастиря та його перших подвижників, яка була складена в першій третині XIII ст. (1215–1230).

Лавра (від гр. – вулиця) – назва великих православних чоловічих монастирів, підпорядкованих безпосередньо верховній церковній владі.

Літописання, літопис – хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником.

Оранта – один із іконографічних образів Богоматері, який склався у середні віки. Богородицю зображали на повний зріст з піднятими руками і повернутими від себе долонями. Оранта набула поширення в іконографії та живописі Візантії і Київської Русі.

Плінфа (від гр. «плінфос» – цеглина) – широка і тонка випалена цегла великого формату, яку застосовували в будівництві у Візантії та у Х–ХIII ст. в Київській Русі.

Різи – стародавнє словенське письмо, яке, за свідченнями письмових джерел, існувало ще в дохристиянську епоху.

«Руська правда» – перше писемне зведення законів Київської Русі ХІ–ХII ст.

Скоморохи – мандруючі актори, співці, музиканти, іноді виступали і як акробати й дресирувальники.

«Слова» – твори церковно_повчального характеру часів Київської Русі. Сюжетом для їх написання могла служити історична подія, злободенна суспільна проблема, постановка моральної теми.

Станкове мистецтво – термін, яким визначають твори образотворчого мистецтва, що мають самостійний характер; у живопису – картина, в скульптурі – статуя, погруддя. У добу Київської Русі – це ікони.

Стилос (по_давньоруськи – писало) – спеціальний інструмент, за допомогою якого на берестяних грамотах видавлювали тексти.

Фреска (від італ. «фреско» – свіжий, сирий) – художнє зображення, що зроблене водяними фарбами на вогкій штукатурці.

Храмова архітектура – споруди, пов’язані з релігією, з богослужінням, з церквою; та, що належить церкві.

Завдання для перевірки знань студентів

4. Правильно розташуйте дати:

а) заснування Києво_Печерського монастиря;

б) побудова Софії Київської;

в) написання «Слова о полку Ігоревім»;

г) побудова Успенського собору Києво_Печерської лаври;

д) написання «Повісті минулих літ»;

е) побудова Троїцької надбрамної церкви Києво_Печерської лаври;

є) заснування міста Житомира;

ж) побудова церкви Василя в Овручі;

з) зруйнування Десятинної церкви;

и) запровадження на Русі християнства.

Поиск по сайту: