Умови міжнародного бізнесу

Менеджери, які беруть участь у міжнародному бізнесі, повинні також бути обізнані з трьома головними сферами: регулюванням міжнародного бізнесу, існуванням економічних інтеграційних об'єднань та культурними особливостями різних країн.

Регулювання міжнародної торгівлі. У деяких випадках уряд країни може вирішити, що іноземна конкуренція завдає збитків внутрішній торгівлі. Для захисту вітчизняного бізнесу такі уряди запроваджують різні бар'єри, зокрема, мито. Мито - це податок, який справляють з товарів, що перетинають національні кордони. Мита можуть стягати країни, що експортують, країни, через які товари проходять транзитом, а також країни, що імпортують. Імпортні мита, які використовують найчастіше, накладають для захисту вітчизняних компаній, оскільки цс зумовлює підвищення ціни на іноземну продукцію. Японія накладає мито на американські цигарки, щоб утримувати на них вищий рівень цін, ніж на цигарки японські. Мита накладають також країни, що розвиваються, з фіскальною метою - акумулювати надходження в уряд.

Найпоширенішою формою торговельних обмежень є квоти - обмеження на обсяг або вартість товарів, якими можна торгувати. Розмір квоти визначають так, щоб забезпечити вітчизняним товаровиробникам утримання певного ринкового сегмента. Компанії Honda дозволено імпортувати 425 000 автомобілів у США щорічно. Ця квота є однією з причин, чому Honda запустила тут свої виробничі потужності. Квота стосується автомобілів, які імпортують до США, компанія може виробляти стільки додаткових автомобілів на її території, скільки захоче, бо вони не є імпортом. Обмеження на експорт уводять для того, щоб змусити інші країни добровільно обмежити обсяги або вартість товарів, які експортують у певну країну. Вони, по суті, є експортними квотами. Японські виробники сталі добровільно обмежують обсяг сталі, яку щороку продають до США.

Законодавство, яке сприяє захисту вітчизняного виробника (під гаслом "купуй вітчизняне", надає переваги національному виробництву за допомогою цінових та інших обмежень. Такий тип законодавства мають кілька країн. У Бразилії уряд стежить, щоб бразильські компанії купували лише комп'ютери вітчизняного виробництва. У Сполучених Штатах Міністерство оборони зобов'язане купувати військову форму, виготовлену у США, хоча ціна форми, пошитої за кордоном, удвічі менша. У Мексиці 50% запчастин до автомобілів, які продають у країні, повинні бути вітчизняного виробництва.

Економічні інтеграційні об'єднання. Як урядова політика може збільшувати або зменшувати політичний ризик, з яким стикаються менеджери міжнародного бізнесу, так і торговельні відносини між країнами можуть сприяти або стримувати міжнародний бізнес. Відносини, у яких переважають квоти, мита тощо, можуть зашкодити міжнародній торгівлі. У сучасних умовах підприємці докладають значних зусиль, щоб знизити рівень цих бар'єрів. Найчіткіше це виявляється у міжнародних економічних інтеграційних об'єднаннях.

Міжнародне економічне інтеграційне об'єднання - це група країн, які погоджуються суттєво знизити або обмежити торговельні бар'єри взаємній торгівлі. Перше і в багатьох випадках усе ще найважливіше інтеграційне об'єднання - Європейський Союз (ЄС). На карті (рис. 2.4) позначено країни-учасниці ЄС. Підписання Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (NAFTA) також є першим кроком у напрямі формування економічного інтеграційного об'єднання, яке охоплює країни Північної Америки.

Національна культура. Ще одна проблема для менеджера міжнародного бізнесу - культурне середовище і його вплив на бізнес. Культурні чинники не створюють проблем для менеджерів за умови, що культура обох країн подібна. Однак труднощі виникають, коли національна культура країни, з якої походить менеджер, і культура країни, де провадять бізнес, різні. Наприклад, більшість менеджерів США вважають свою культуру і традиції Великобританії подібними. Люди обох країн розмовляють однією мовою та мають спільні історичні корені, а також спільну історію комерції. Однак коли менеджери США започатковують виробництво у Японії або Китайській Народній Республіці, то вони змушені зважати на особливості місцевої культури.

Рис. 2.4. Країни-учасниці ЄС.

Культурні відмінності між країнами можуть прямо впливати на практику бізнесу. Наприклад, ісламська релігія вчить, що люди не повинні наживатися на нещасті інших і що аморально отримувати відсоток на вкладені кошти. Тому у Саудівській Аравії декілька підприємств надають послуги із буксирування зіпсованих машин до гаражу безоплатно, а в Судані банки не можуть брати або сплачувати відсотки. Зважаючи на ці обмеження, буксирування автомобілів та банківництво не є привабливими для менеджерів міжнародного бізнесу у цих країнах.

Деякі культурні відмінності між країнами можуть бути значно глибшими і також впливати на ділову активність. Наприклад, у США більшість менеджерів цінують час. Багато з них складає дуже чіткий графік справ і дотримується його. В інших культурах такого значення часові не надають. Зокрема, на Близькому Сході менеджери не люблять призначати точний час зустрічі. Менеджери США, які ведуть справи з менеджерами із Близького Сходу, можуть неправильно розцінити запізнення потенційного ділового партнера, тоді як це просто результат різного ставлення до часу.

Мова теж може бути важливим чинником. Крім очевидних незручностей для людей, які розмовляють різними мовами, також важливу роль може відіграти різниця у значенні однакових слів. Наприклад, Imperial Oil of Canada продає бензин, використовуючи торговельний знак Esso. Коли ж фірма намагалася продати свій бензин у Японії, вона виявила, що Esso японською означає "автомобіль, що застряг". Керівництво General Motors не могло зрозуміти, чому Chevrolet Nova погано продається у Латинській Америці, аж поки не довідалося, що іспанською новa означає "не їде". У мусульманських країнах дуже часто використовують зелений колір, проте в інших культурах він означає смерть. Колір, який у США асоціюється із фемінізмом — рожевий, а в багатьох інших країнах - жовтий.

Поиск по сайту: