Завдання до експериментальної частини і порядок виконання роботи. 1. Зібрати схему вимірювальної установки (рис.5.5), що складається з генератора НВЧ діапазону 1, до якого через перехід від коаксіального кабелю до

1. Зібрати схему вимірювальної установки (рис.5.5), що складається з генератора НВЧ діапазону 1, до якого через перехід від коаксіального кабелю до прямокутного хвилеводу 2 і вентиль 3 підключена вимірювальна лінія 4 з індикаторним приладом 6 до другого плеча, яке підключає досліджуване турнікетне з’єднання 5.

2. Настроїти генератор на частоту, зазначену викладачем, за допомогою вимірювальної лінії, навантаження якої – короткозамкнена пластина, вимірити довжину хвилі у хвилеводі , за допомогою детекторної секції 8 вимірити рівень потужності падаючої хвилі Р₁.

Рис. 5.5. Схема установки для вимірювання перехідних характеристик

3. Підключити до вимірювальної лінії одне з прямокутних плечей турнікетного з’єднання, навантаживши всі інші плечі погодженими навантаженнями 7, вимірити КСХН у цьому плечі (для визначеності плече 1).

4. Заміняючи одну з погоджених навантажень детекторною секцією, вимірити рівень потужності хвиль, що виходять із плечей 2, 3, 5, 6 турнікетного з’єднання. За результатами вимірювань визначити перехідні характеристики

, , , [дБ]

і розв’язку , [дБ], де Р _i – потужність у i-м плечі.

5. Підключити до виходу вимірювальної лінії через перехід від прямокутного до круглого хвилеводу 9 круглий хвилевід так, щоб у круглому хвилеводі поширювалася хвиля з поляризацією, що збігається з напрямком плеча 5 турнікетного з’єднання, в інші плечі підключити узгоджені навантаження (рис.5.6). Вимірити КСХН у плечі 5 круглого хвилеводу. Потім, повернувши площину поляризації круглого хвилеводу, вимірити КСХН у плечі 6.

6. Створити в круглому хвилеводі хвилю, поляризовану за бісектрисою між осями хвилеводів 1–3 і 2–4. За допомогою детекторної секції вимірити вихідну потужність у плечах 1 і 2. За результатами вимірювань визначити перехідну характеристику і коефіцієнт розподілу.

Рис.5.6. Схема установки для вимірювання характеристик плечей 5 і 6

7. Підключити до генератора плече 1 турнікетного з’єднання, а круглий хвилевід закоротити короткозамкненим (КЗ) поршнем на відстані (n = 1,2,…) (рис.5.7). Вимірити КСХН у плечі 1 і потужності в плечах 2 і 3. Розрахувати коефіцієнт розподілу.

Рис.5.7. Схема установки для визначення коефіцієнта розподілу

8. До плечей 2 і 4 турнікетного з’єднання підключити КЗ поршні, однакові за довжиною (рис.5.8). Вимірити розв’язку круглого хвилеводу.

9. Одержати в круглому хвилеводі за допомогою KЗ поршнів у плечах 2 і 4 лінійно поляризовану хвилю. Для цього довжини короткозамкнених плечей повинні задовольняти умови Z ₂= k L/4, Z ₄= Z ₂+L/4. Зняти залежність вихідної потужності в круглому хвилеводі від кута поляризації. Вимірити КСХН у плечі 1 у цьому випадку.

10. Одержати в круглому хвилеводі хвилю з круговою поляризацією. Для цього довжини короткозамкнених плечей Z ₂ і Z ₄ повинні задовольняти умови Z ₂= k L/2± k L/4 Z ₄= Z ₂+L/4. Вимірити залежність вихідної потужності круглого хвилеводу від кута поляризації хвилі.

11. Результати вимірювань подати у вигляді таблиць.

Рис.5.8. Схема установки для дослідження поляризаційних властивостей

Контрольні запитання

1. Яка конструкція турнікетного з’єднання?

2. В який спосіб нумерують плечі турнікетного з’єднання?

3. Яким чином досягається узгодження в плечах турнікетного з’єднання?

4. Як виглядає канонічна форма матриці розсіювання турнікетного з’єднання і її фізичний зміст?

5. В який спосіб нумерують плечі турнікетного з’єднання при короткозамкнених плечах 2, 4?

6. Як виглядає канонічна форма матриці розсіювання турнікетного з’єднання при короткозамкнених плечах 2, 4 і її фізичний зміст?

7. Яке призначення турнікетного з’єднання та основні схеми його застосування?

Поиск по сайту: