Завдання до експериментальної частини і порядок виконання роботи. 1. Ознайомитися з апаратурою, що має відношення до роботи

1. Ознайомитися з апаратурою, що має відношення до роботи. Підготувати прилади відповідно до інструкцій і включити їх.

2. Провести градуювання атенюатора, який досліджується, на трьох частотах, заданих викладачем. Градуювання атенюатора виконується в такий спосіб. Повністю виводять атенюатор, який треба проградуювати (стрілку на його шкалі встановлюють на 0 – поглинання немає.) Встановлюють максимально можливе згасання еталонного атенюатора, але таке, яке допускає ще впевнену індикацію потужності індикаторним приладом. Показання індикаторного приладу записують і в процесі подальшої роботи цей рівень підтримують постійним.

Після цього вводять на кілька поділок атенюатор 4, а еталонний виводять, відновлюючи первісні показання індикаторного приладу. Це означає, що збільшення згасання одного атенюатора компенсоване зменшенням згасання іншого і загальне згасання в тракті не змінилося. Якщо еталонний атенюатор при виведеному градуйованому показував дБ, а після введення останнього – дБ, то згасання атенюатора 4 дорівнює

, [дБ].

Після цього атенюатор 4 вводять ще на кілька поділок шкали, еталонний виводять і обчислюють друге значення згасання

, [дБ].

Цю процедуру повторюють доти, поки атенюатор 4 не виявиться введеним цілком, чи еталонний атенюатор 3 цілком виведеним. Вимірювання треба проводити таким чином, щоб одержати 8 – 10 експериментальних точок, за якими потім будується графік залежності згасання в децибелах від поділок шкали атенюатора.

3. Виміряти КСХН градуйованого атенюатора залежно від положення поглинальної пластини. Це проводиться за допомогою вимірювальної лінії. Вимірюється напруженість електричного поля в максимумі й мінімумі стоячої хвилі й KCХН розраховується за формулою .

Детектор вимірювальної лінії має квадратичну характеристику. Показання індикаторного приладу пропорційні потужності Р, а не напруженості НВЧ поля. Межа квадратичності характеристики детектора відповідає приблизно рівню потужності 50 мкВт, при цьому струм не може перевищувати 80 мкА (для гарантії значення має бути меншим за 20 мкА). Обчислення КСХН проводять за такою формулою:

де і – максимальне і мінімальне показання індикаторного приладу при переміщенні зонда вздовж вимірювальної лінії.

Контрольні запитання

1. Який пристрій НВЧ називають атенюатором?

2. Який вигляд має матриця розсіювання ідеального атенюатора?

3. Які параметри характеризують властивості атенюатора?

4. Навіщо потрібно забезпечити узгодження атенюатора?

5. Які основні застосування атенюаторів?

6. Які принципи покладені в конструкції атенюаторів?

7. Який принцип роботи граничного атенюатора?

8. Які типові значення параметрів граничного атенюатора?

9. Який принцип роботи поглинального атенюатора?

10. Які існують конструкції поглинальних атенюаторів?

11. Які типові значення параметрів поглинального атенюатора?

12. Яка залежність від частоти згасання, внесеного поляризаційним атенюатором?

13. Які типові значення параметрів поляризаційного атенюатора?

14. Чи змінюється фаза електромагнітної хвилі при проходженні через поглинальний атенюатор?

15. Які основні етапи методики градуювання атенюаторів?

16. Які межі квадратичності характеристики детектора?

Поиск по сайту: