Завдання до експериментальної частини і порядок виконання роботи. 1. Зібрати установку, зображену на рис

1. Зібрати установку, зображену на рис. 6.10.

2. Увімкнути НВЧ генератор у мережу і дати йому прогрітися протягом 10–15 хв.

3. Проградуювати фазообертач за допомогою вимірювальної лінії, для чого:

а) фазообертач 4 цілком вивести (поставити покажчик положення пластини у хвилеводі на 0);

б) знайти довжину хвилі у хвилеводі на заданій частоті. Для цього необхідно за допомогою вимірювальної лінії вимірити відстань між двома будь-якими сусідніми мінімумами, що дорівнює ;

в) установити зонд вимірювальної лінії в який-небудь мінімум стоячої хвилі (бажано ближче до генератора) і записати його положення (l ₀);

г) ввести пластину фазообертача на одну поділку за його шкалою;

д) знайти нове положення того ж мінімуму, що змістився в бік КЗ поршня. Обчислити зсув мінімуму ;

е) відповідно до формули (6.7) визначити фазовий зсув , що відповідає заданому положенню пластини у хвилеводі;

ж) ввести пластину фазообертача ще на одну поділку за його шкалою і знайти нове положення мінімуму та фазовий зсув ;

з) повторюючи пункт ж), побудувати графік . Для точки зсув мінімуму обчислюється за формулою .

4. Використовуючи фазообертач, який був проградуйований попереднім методом як еталонний, проградуювати наступний фазообертач методом заміщення. Для цього:

а) зібрати установку, зображену на рис.6.12.

б) пластину еталонного фазообертача встановити в положення, що відповідає максимальному фазовому зсуву (φ ₀), а пластину того, що треба проградуювати – в положення, що відповідає мінімальному фазовому зсуву;

в) увімкнути НВЧ генератор і прогріти його;

г) установити зонд лінії в довільний мінімум стоячої хвилі;

д) ввести пластину фазообертача 4 на одну поділку шкали. Мінімум при цьому зміститься в бік КЗ поршня;

е) плавно виводячи еталонний фазообертач, повернути мінімум стоячої хвилі на колишнє місце. Визначити нове значення фазового зсуву еталонного фазообертача φ ₁;

ж) визначити зміну фазового зсуву, внесену еталонним фазообертачем ();

з) повторюючи пункти д) – ж), побудувати графік для фазообертача 4.

5. Провести вимірювання КСХНдля обох фазообертачів при всіх положеннях діелектричної пластини.

6. Провести аналогічні вимірювання для фазообертача відбивного типу.

Контрольні запитання

1. Який пристрій НВЧ називається фазообертачем?

2. Який вигляд має матриця розсіювання ідеального й реального фазообертача?

3. Для чого і в яких пристроях використовують фазообертачі?

4. Якими параметрами можна охарактеризувати реальні фазообертачі, їх типові значення?

5. Які фізичні принципи покладені в основу конструкцій фазообертачів?

6. Чим відрізняються взаємні й невзаємні фазообертачі?

7. Чим відрізняються фазообертачі прохідного і відбивного типів та які в них типові конструкції?

8. Які недоліки і переваги фазообертачів відбивного типу?

9. Який принцип роботи фазообертача на прямокутному хвилеводі з діелектричною пластиною?

10. Який принцип роботи взаємних феритових фазообертачів?

11. В яких випадках спостерігається ефект Фарадея, які способи його усунення?

12. Яка конструкція постійного фазообертача з чвертьхвильовою пластиною?

13. З яких етапів складається інтерференційний метод градуювання фазообертачів? Яке допоміжне обладнання потрібне?

14. З яких етапів складається компенсаційний метод градуювання фазообертачів? Яке допоміжне обладнання потрібне?

Поиск по сайту: