АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Достатня ознака монотонності функції

Читайте также:
  1. III. Соціальна політика, її сутність і функції.
  2. А. Ознака успадковується «за вертикаллю», у хворої дитини, як правило, хворий один із батьків.
  3. АБСТРАКТНІ КЛАСИ І ЧИСТІ ВІРТУАЛЬНІ ФУНКЦІЇ_________________________________________
  4. Автоматизоване робоче місце бухгалтера (АРМБ): призначення, функції та його рівні.
  5. Автоматизоване робоче місце бухгалтера (АРМБ): призначення, функції та його рівні.
  6. Алгоритм дослідження функції на парність та непарність
  7. Алгоритм знаходження функції, оберненої до даної.
  8. Асимптоти графіка функції
  9. Асимптоти графіка функції
  10. Асимптоти функції.
  11. Банківська система. Банки, їх види та функції
  12. Банківська система. Банки, їх види та функції

Монотонність та екстремуми функції

Означення. Функцію називають зростаючою (спадною) в проміжку (а, в), якщо більшому значенню аргументу в цьому проміжку відповідає більше (менше) значення функції, тобто якщо із нерівності х2 > х1 випливає нерівність , то функція - зростаюча, а якщо , то функція - спадна.

Функцію називають монотонною в проміжку (а, в), якщо вона в цьому проміжку зростаюча або спадна. Проміжки, в яких функція монотонна називають проміжками монотонності цієї функції.

Достатня ознака монотонності функції

Якщо похідна диференційовної функції додатна всередині деякого проміжку, то функція зростає в цьому проміжку. Якщо похідна диференційованої функції від’ємна всередині деякого проміжку, то функція спадає в цьому проміжку.

Для знаходження інтервалів монотонності заданої функції доцільно дотримуватись такого порядку дій:

1. знайти область визначення та похідну ;

2. знайти корені рівняння ;

3. поділити область визначення функції знайденими коренями рівняння на інтервали знакової постійності ;

4. визначити знак похідної в кожному інтервалі і зробити висновок, в якому інтервалі функція зростає, а в якому спадає.

Знайти інтервали зростання і спадання функції

.

● Маємо

,

звідки

Похідна (x) неперервна для х Î(– ¥; + ¥) і перетворюється на нуль лише в точках х = 0, х = 1, х =3, тому вона в інтервалах (– ¥; 0), (0; 1), (1; 3) і (3; + ¥) зберігає знак. Оскільки (– 1) > 0, , (2) < 0,
(5) > 0, (х) > 0, якщо х Î(– ¥; 0), (х) > 0, х Î(0; 1), (х) < 0, х Î(1; 3), (х) > 0, х Î(3; + ¥).

Тому функція f (x) зростає на інтервалах (– ¥; 0); (0; 1); (3; + ¥) і спадає на інтервалі (1; 3).

 

Означення. Функція має при х=х0 максимум (мінімум), якщо існує такий окіл точки х0, для усіх точок х якого виконується нерівність: для максимуму,

для мінімуму.

Екстремум функції - це узагальнений термін понять максимуму та мінімуму. Значення аргументу х = х0, при якому функція має екстремум (максимум або мінімум) називають точкою екстремуму функції (максимуму або мінімуму, відповідно).

Означення. Критичними точками першого роду функції називають точки, в яких не існує або дорівнює нулю.

Рівність називають необхідною умовою існування екстремуму функції . Щоб визначити, в яких з критичних точок функція має екстремум і який саме, використовують достатні умови існування екстремуму.

 

Достатні умови існування екстремуму функції

Якщо функція диференційовна в околі критичної точки першого роду х = х0 і її похідна :

1. при х < х0 - додатна, а при х > х0 - від’ємна, то в точці х0 функція має максимум;

2. при х < х0 - від’ємна, а при х > х0 - додатна, то в точці х0 функція має мінімум;

3. зліва та справа від точки х0 має однаковий знак, то в точці х0 функція не має екстремуму.

Порядок дій при дослідженні функції на екстремум:

1. знаходять похідну заданої функції;

2. знаходять критичні точки першого роду (значення х, при яких не існує або дорівнює нулю);

3. визначають знак зліва та справа в околі кожної критичної точки;

4. роблять висновок, чи має функція екстремум і який саме у знайдених критичних точках;

5. обчислюють екстремальні значення функції в точках екстремуму.

Дослідження функції на екстремум доцільно виконувати з використанням таблиці по аналогії з наведеним нижче прикладом.

 

Знайти екстремуми функції

у = 2 х 3 – 9 х 2 + 12 х + 5.

Розв’язання. Знаходимо похідну: = 6 х 2 – 18 х + 12 = 6(х – 1) (х – 2)

Знаходимо критичні точки першого роду: із рівності

6(х – 1)(х – 2) = 0 х 1 = 1, х 2 = 2.

Інших точок не має, тому що визначена при всіх .

Критичні точки х 1 та х 2 поділяють область визначення функції на інтервали постійного знаку похідної (критичні точки та відповідні інтервали записуємо у перший рядок таблиці 1).

Визначаємо знак в кожному інтервалі (записуємо ці знаки у другий рядок таблиці 1).

Згідно з достатніми умовами існування екстремуму функції робимо висновок відносно кожної критичної точки (характер поведінки функції вказуємо у третьому рядку таблиці 1).

x   (1, 2)  
 

+     +
  max   min  

Обчислимо максимальне та мінімальне значення функції:

;

.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)