|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Сільськогосподарські та Меліоративні машини1. Мета роботи: вивчити будову, процес роботи та регулювання коренезбиральної машини КС-6Б. Ознайомитись з особливостями конструкції самохідної коренезбиральної машини РКС-6 (МКК-6). Ознайомитись з підготовкою машин до роботи. 2. Тривалість заняття – 2 академічні години. 3. Обладнання робочого місця: коренезбиральна машина КС-6, плакати, стенд з робочими органами. 4. Місце проведення заняття: лабораторія №2 грунтообробних, посівних та збиральних машин кафедри с.-г. машин. 5. Загальні відомості Для збирання коренеплодів цукрових і кормових буряків використовують чотири- і шестирядні самохідні коренезбиральні машини і бункерні комбайни, а також причіпні та навісні копачі-валкоутворювачі і підбирачі валків. Базовими вітчизняними моделями цих машин є самохідні машини КС-6Б(В), МКК-6, РКМ-6, а також комплекс причіпних машин КВЦБ-1,2 (копач-валкоутворювач) і КНБ-6 (підбирач валків) концерну «Борекс». Коренезбиральна машина МКК-6-02 (рис. 29.1) призначена для збирання коренеплодів цукрових буряків, що посіяні з шириною міжрядь 45 см і складається з основної рами 1, на якій змонтовано коренезбиральну частину та встановлено трактор 13 МТЗ-80/80Л із демонтованими ведучими колесами, мостом керованих коліс, механізмом задньої начіпки. Робочі органи коренезбиральної частини приводяться в рух від ВВП трактора. Коренезбиральна частина має основну раму 1, яка опирається на мости ведучих 12 і керованих 3 коліс, дві секції вилчастих викопувальних пристроїв 4, приймальний лопатевий конвеєр-очисник 9, шнековий очисник вороху 10, поздовжній 11 і поперечний 16 конвеєри, вивантажувальний елеватор 14, механізм рульового керування, трансмісію, електричну і гідравлічну системи, автомат керування машини по осі рядків, систему контролю та сигналізації УСАК-6В. Викопувальний пристрій, або копач (див. рис. 29.2), призначений для викопування коренеплодів цукрових буряків, попереднього очищення вороху від домішок і його транспортування на шнековий очисник. Копач має ліву і праву секції, кожна з яких складається із рами 2, на якій змонтовано три пари активних вилок 6, три пари коренезабірників 1, металевий бітер-виштовхувач 3 і приймальний лопатевий конвеєр-очисник, виконаний у вигляді послідовно розміщених прогумованих бітерних валів. Секції копача шарнірно з’єднані з основною рамою машини і в роботі опираються на кронштейни рамки копіювальних коліс, завдяки чому відбувається незалежне копіювання рельєфу ґрунту кожною рамкою.
Активна вилка (див. рис. 29.2, б) призначена для викопування коренеплодів із ґрунту. Вона складається з двох конусів 7, які обертаються в протилежні боки і змонтовані на хвостовиках валів 13 і шестерень 12. Конусні вилки встановлені на кронштейні 14, який закріплений на рамі викопувального пристрою. Діаметр циліндра вилки 72 мм, довжина активної частини 332 мм. Частота обертання конусів 7 становить 423 об/хв, глибина ходу вилок – 5...12 см. Коренезабірник 1 призначений для захоплювання коренів і передачі їх на приймальний лопатевий конвеєр-очисник. Він складається із зварного корпусу, верхнього ведучого вала, ведучої і веденої зірочок, маточини з поздовжнім пазом, маточин і півосей із сухарями. На півосях закріплені диски, які розміщені під кутом один до одного. Верхній ведучий вал коренезабірника приводиться в рух від вала контрприводу через з’єднувальний валик. Ланцюгова передача коренезабірника передає обертання з верхнього вала на нижню зірочку і далі через сухарі і півосі на диски з прутковими лапами. Діаметр дисків 700 мм, частота обертання 99 об/хв. Приймальний лопатевий конвеєр-очисник призначений для очищення вороху від землі та рослинних домішок і подальшого подавання його на шнековий конвеєр. Він складається з трьох бітерних валів, які виконані у вигляді радіально розміщених гумових лопатей. Перші два вали мають по чотири лопаті, а третій – шість. Частота обертання двох чотирилопатевих бітерів становить 188 об/хв, а шестилопатевого – 289 об/хв. Шнековий очисник (рис. 29.3) машини МКК-6-02 призна-чений для часткового подальшого очищення вороху цукрових буряків від землі та рослинних домішок і зміщення й подавання його з приймальних конвеєрів двох секцій викопуваль-ного робочого органу на центральний поздовжній конвеєр. Він складається з правої та лівої секцій, кожна з яких має вигляд двох довгих 1 і двох коротких 3, 4 вальців, які закріплені в сферичних підшипникових опорах на основній рамі машини. На деякій визначеній довжині нижні вальці кожної секції мають спіральне навивання 2 із стрічки, а короткий валець 3 – із круга для зміщення вороху на поздовжній конвеєр. Валець 3 на кінці має зворотний виток, який обрізує рослинні залишки, що захоплюються шнековим конвеєром. Верхній валець 4 виконаний гладеньким. Вальці мають однаковий напрямок обертання. Частота обертання спіральних вальців становить 289 об/хв, гладенького – 377 об/хв. Поздовжній і поперечний конвеєри призначені відповідно для забирання вороху від шнекового очисника і подавання його на поперечний конвеєр та від нього до вивантажувального. Поздовжній конвеєр закріплений на основній рамі машини і складається з ведучого вала із запобіжною муфтою, полотна, ведених і підтримувальних роликів. На полотні конвеєра влаштовані скребки і клапан для очищення внутрішнього простору полотна. Полотно натягується автоматично за допомогою натяжних пристроїв. Поперечний конвеєр є дном бункера-нагромаджувача. Він складається із полотна, ведених і підтримувальних роликів і ведучого вала, клапана очищення внутрішнього простору. Полотно конвеєрів має два втулково-роликових ланцюги, з’єднані між собою прутками з кроком 38,1 мм. На прутках з кроком 304,8 мм закріплені скребки 50 мм заввишки. Швидкість руху полотна конвеєра 1,22 м/с. Вивантажувальний елеватор призначений для завантаження коренеплодів у кузов транспортного засобу, який рухається поряд із коренезбиральною машиною. На рамі конвеєра встановлені гребінка і козирок-зменшувач швидкості падіння коренеплодів, який запобігає їх пошкодженню і втратам. Ведучий вал, полотно із скребками, ведені і підтримувальні ролики виконані аналогічно поздовжньому конвеєру. Крок скребків 457,2 мм, висота – 142 мм. Для заміни транспортних засобів без зупинення машини під час роботи передбачена можливість короткострокового вимкнення поперечного конвеєра і вивантажувального елеватора. У цей час коренеплоди нагромаджуються в перехідному бункері-нагромаджувачі 15, дном якого є поперечний конвеєр 16. Після заміни транспортних засобів вмикають привід конвеєрів і коренеплоди знову надходять у новий транспортний засіб. Технологічні регулювання. Глибину ходу активних вилок регулюють за допомогою перестановки штирів і втулок у кронштейнах копіювальних коліс викопувального пристрою. Копіри автомата водіння машини по рядках буряків регулюють залежно від розміру коренів. Відстань між пластинами суміжних копірів має бути на 2...3 см більшою за середній діаметр коренів і встановлюється зміщенням копіювальних пластин у горизонтальній площині. Паралельне положення пластин копірів відносно поверхні ґрунту для копірів-розпушувачів досягається поворотом у вертикальній площині пластин копірів у затискачах, для полозкових копірів – зміною довжини тяги паралелограмної підвіски копірів. Коренезбиральна самохідна машина РКМ-6 призначена для викопування коренеплодів цукрових буряків, посіяних з міжряддями 45 см. Машина РКМ-6 (рис. 29.4) складається із самохідного шасі, на рамі якого встановлено двигун 13 СМД-24-02 потужністю 118 кВт, міст ведучих коліс 9 з гідростатичним приводом ходової частини, міст керованих коліс 2, кабіну з органами керування 14, автомат керування машини по рядках 1 і коренезбиральну частину. Основними робочими органами коренезбиральної частини є двосекційні викопувальні органи 5, встановлені у передній частині двох рухомих рам і шарнірно з’єднані з основною рамою, ліві і праві секції приймального лопатевого бітерного 6 і шнекового 7 очисників, які виконані у вигляді послідовно розміщених лопатевих і спіральних вальців, поздовжнього пруткового конвеєра 8, лопатевого бітерного доочисника вороху коренеплодів 10, поперечного конвеєра 11 і вивантажувального елеватора 12. Залежно від комплектації змінного викопувального робочого органа розрізняють такі модифікації коренезбиральної машини: РКМ-6-02 комплектується ротаційно-вилчастими копачами, РКМ-6-03 – пасивними сферичнодисковими копачами (для збирання кормових буряків), РКМ-6-05 – дисковими копачами, будова і технологічний процес роботи яких відповідно аналогічні машинам МКК-6-02, МКК-6, КС-6Б(В). Приймальний бітерний лопатевий очисник 6, шнековий очисник 7, поздовжній 8 і поперечний 11 конвеєри та вивантажувальний елеватор 12, бітерний лопатевий доочисник 10 за своєю будовою і технологічним процесом роботи аналогічні відповідним робочим органам коренезбиральної машини МКК-6-02. Коренезбиральна машина КС-6Б призначена для збирання коренеплодів цукрових буряків, що посіяні з шириною міжрядь 45 см. Вона комплектується самохідним шасі та коренезбиральною частиною. У передній частині самохідного шасі влаштований автомат водіння для спрямування робочих органів по осі рядків коренеплодів.
Рис. 29.4. Загальний вигляд (а) та конструктивно-технологічна схема (б) коренезбиральної машини РКМ-6: 1 – автомат керування; 2 – міст керованих коліс; 3 – копіювальне колесо; 4 – коренезабірник; 5 – активна викопувальна вилка; 6 – бітерний лопатевий очисник; 7 – шнековий очисник; 8 – поздовжній конвеєр; 9 – міст ведучих коліс; 10 – бітерний лопатевий доочисник; 11 – поперечний конвеєр; 12 – вивантажувальний елеватор; 13 – двигун; 14 – кабіна.
Коренезбиральна частина машини КС-6Б (рис. 29.5) складається із шести пар дискових копачів 3, лопатевого бітера-виштовхувача 4, шнекового очисного пристрою, виконаного у вигляді послідовно розташованих двох пар спіральних вальців 5 і розміщеного між ними та за другою парою вальців 5
Рис. 29.5. Загальний вигляд (а) та конструктивно-технологічна схема (б) коренезбиральної машини КС-6Б: 1 – копір-водій; 2 – передній міст керованих коліс; 3 – дисковий копач; 4 – лопатевий бітер-виштовхувач; 5 – пари спіральних вальців; 6 і 7 – перекидні вальці; 8 – проміжний бітер; 9 – поздовжній конвеєр; 10 – поперечний стрічковий конвеєр; 11 – конвеєр-грудкоподрібнювач; 12 – вивантажувальний елеватор; 13 – основна рама.
відповідно гладеньких перекидних вальців 6 і 7, проміжного бітера 8, поздовжнього конвеєра 9, бункерного поперечного стрічкового конвеєра 10, конвеєра-грудкоподрібнювача 11 та вивантажувального елеватора 12. Копачі 3 та шнековий очисник змонтовані окремо на рамі викопувального пристрою, яка спирається на передній міст 2 керованих коліс і з’єднані з основною рамою 14 машини кульовим шарніром. Автомат водіння корене-збиральної машини по рядках (рис. 29.6) має три копіри 1 по-лозкоподібного типу або у виг-ляді стрілчастих лап, шарнірну підвіску копірів, дві поперечні тяги, поздовжню тягу, гідро-розподільник, гідроциліндри керування, коригування та гідроціліндр для переведення копірів із робочого положення і навпаки. Під час роботи датчики переміщаються по міжряддях коренеплодів, що підлягають викопуванню та копіюють їх відхилення, що примушує датчики зміщуватися в поперечному напрямі. Відхилення датчиків від нейтрального положення служить вхідним сигналом для автомата водіння. Гідравлічне управління автомата водіння (рис. 29.7) включає наступні основні вузли: резервуар 32, золотник 28, спарені гідроциліндри 24, 27, насос (НШ-10-Л) 31, насос-дозатор 7, оливопроводи 1, 3 – 5, 19, 20, 30 і запобіжний клапан 2. Спарені гідроциліндри (вони управляють передніми колесами 21) жорстко сполучені між собою торцями. Шток гідроциліндра 27 приєднаний до важеля 29 повороту керованих коліс, шток гідроциліндра 24 управління – до кронштейна балки моста 23.
Рис. 29.7. Гідрокінематична схема автомата водіння машини КС-6Б.
Гідроциліндр 27 маслопроводами 4, 5 сполучений з насосом-дозатором 7, а гідроциліндр 24 управління рукавами 19, 20 – із золотником 28. У гідроциліндрі 24 встановлена втулка 25, що обмежує хід його корпуса в межах ± 25 мм. (При роботі машини виникають великі відхилення датчиків 15 із-за зіткнення з каменем або іншим чужорідним тілом. У цій ситуації втулка запобігає різким поворотам керованих коліс). Планетарний насос-дозатор 7 забезпечує ручне управління машиною в транспортному положенні, а також при роботі без відключення автомата водіння. Він має корпус, в осьовому каналі якого встановлені рухомі розподільна втулка і золотник. Золотник приводиться в рух від нижньої частини рульового валу. У корпусі насоса розташовані перепускні і зворотні клапани. Золотник 28 гідрокерування розподіляє потоки робочої рідини, що поступають від насоса, на злив (по оливопроводу 30 при нейтральному положенні плунжера золотника) і в одну з порожнин гідроциліндра 24 управління по маслопроводах 19, 20 з одночасним перепусканням масла з іншої порожнини гідроциліндра (якщо на плунжер поступив вхідний сигнал від датчиків 15 копіювального пристрою). Працює гідравлічне керування в такій послідовності. Якщо водій не діє на рульове колесо 6, то золотник насоса-дозатора знаходиться в нейтральному положенні. При цьому масло, що нагнітається шестеренчастим насосом 31, через насос 7 і оливопроводи потрапляє в золотник 28 і далі по оливопроводу 30 зливається в резервуар. Коли водій виконує поворот рульового колеса, то переводить золотник в робоче положення. В результаті олива, що поступає від шестеренчастого насоса, проходить через насос-дозатор і по одному з оливопроводів в гідроциліндр 27. З іншої порожнини цього циліндра олива видавлюється рухомим поршнем і через насос-дозатор 7, золотник 28 і далі по оливопроводу 30 зливається в резервуар. В результаті шток гідроциліндра 27 через важіль 29 викликає поворот керованих коліс. В процесі роботи машини в автоматичному режимі датчики 15 під дією коріння в рядках можуть зміститися вліво або управо. Тоді важелі 11, 18 і тяга 16, 17 передавального механізму змістять плунжер золотника з нейтрального в робоче положення. Олива по одному з оливопроводів 19, 20 поступатиме в гідроциліндр 24 і зливатиметься з нього. Відбудеться поперечне переміщення корпусу гідроциліндра керування, яке через гідроциліндр 27 і важіль 29 передасться на керовані колеса. В процесі роботи машини можлива ситуація одночасної дії автомата водіння і рульового керування (наприклад, запобігання наїзду на перешкода, що несподівано з'явилася). В цьому випадку водій повертає рульове колесо в потрібну сторону, тим самим включає насос-дозатор, який направляє масло в відповідну порожнину гідроциліндра 27. Оскільки кут повороту рульового колеса не має межі, а відхилення датчиків обмежене вилками 13, то поршень гідроциліндра 27 може зміститися на достатню величину і відповідно повернути керовані колеса. При непрацюючому двигуні (під час буксирування машини), відсутності подачі оливи із-за несправності гідросистеми можна керувати машиною вручну, перекачуючи оливу насосом-дозатором з однієї порожнини гідроциліндра 27 в іншу. Проте управління машиною утруднюється, оскільки зусилля обертання рульового колеса зростає більш ніж в 10 раз (100...200 Н). Дисковий копач (рис. 29.8) при-значений для викопування коренеплодів із ґрунту. Він складається з активного 1 і пасивного 2 штампованих дисків, уста-новлених під кутом до вертикалі і напрямку руху машини та змонтованих на рамі 3. Активний диск 1 приводиться в обертальний рух через редуктор 4. Часто-та обертання диска 92 об/хв. Діаметр дисків 680 мм. Шнековий очисник призначений для попереднього очищення вороху коренеплодів від ґрунту і рослинних домішок та подавання коренеплодів на поздовжній конвеєр 9 (див. рис. 29.5). Кожний шнековий очисник складається відповідно із двох пар спіральних вальців 5 і перекидних вальців 6 і 7. Передні спіральні вальці 5 переміщують коренеплоди на периферію, а задні – у центральну частину до поздовжнього конвеєра 9. Поздовжній конвеєр 9 складається із верхньої та нижньої частин, з’єднаних між собою шарнірно, верхня частина також шарнірно прикріплена до основної рами 13. Конвеєр-грудкоподрібнювач 11 розміщений під бункерним стрічковим конвеєром 10 і призначений для сепарації вороху від великорозмірних ґрунтових грудок та подавання коренеплодів до робочої гілки вивантажувального елеватора 12. Він складається з трьох послідовно розміщених тригранних кулачкових валів та одного вала з круглими дисками. Очисні вали обертаються в одному напрямку та з однаковою кутовою швидкістю. Бункер призначений для нагромадження в ньому коренеплодів під час зміни технологічного транспорту. Він має каркасну будову. В бункері встановлені поперечний стрічковий конвеєр 10 і конвеєр-грудкоподрібнювач 11. Задня стінка бункера має прогумований фартух для пом’якшення ударної дії коренеплодів об стінку бункера. Під час регулювання робочих органів коренезбиральної машин КС-6Б спочатку добиваються високої якості викопування коренеплодів, потім регулюють очисні пристрої. У автомата водіння відстань В між подовжніми осями датчиків 3(див. рис. 29.6) повинна бути 450 мм. Досягається це зміною довжини поперечної тяги 5. Глибину ходу розпушувача змінюють переміщенням його в утримувачі; заглиблення допускається не більше 30 мм. Перевіряють положення лез розпушувачів і добиваються, щоб вони були паралельні поверхні грунту. Для цього змінюють довжину верхньої тяги паралелограмного механізму кожного датчика. Зазор між дисками копачів регулюють з урахуванням врожайності і розмірів коренеплодів. Якщо врожайність до 30 т/га і переважають дрібні коренеплоди, то встановлюють зазор 30...35 мм, при врожайності понад 30 т/га – зазор 40...50 мм. Перед регулюванням слід підняти копачів в транспортне положення закріпити фіксатором і під раму коренезабірника встановити підставки. Потім зняти диски і переставити регулювальні шайби. Щоб збільшити зазор, шайби встановлюють з внутрішньої сторони, зменшити – з зовнішньою. Регулювання глибини ходу копачів слід починати з перевірки тиску повітря в шинах направляючих коліс (воно повинне бути 0,35 МПа). Потім під направляючі колеса потрібно встановити підставки завтовшки відповідній заданій глибині ходу копачів. Одночасно під диски копачів помістити рейку завтовшки 25 мм, що відповідає зануренню коліс при роботі в польових умовах. Після цього диски опустити на рейку і вставити штирі (пальці) у отвори кронштейна балки, що співпали. Глибина ходу дисків-копачів (8...10 см) впливає на чистоту і повноту викопування коренеплодів. При недостатній глибині можливі обриви хвостової частини коріння, при надмірній – зростає забрудненість бурякового оберемка грунтом. Під час регулювання необхідно використовувати дані табл. 29.1. Таблиця 29.1 Параметри встановлення автомата і викопувача коренеплодів машини КС-6Б
Лопатки бітерів повинні знаходитися в середині між дисками копачів. За необхідності слід ослабити стяжні болти і пересунути лопатки вздовж валу в потрібному напрямі. Довжину лопаток бітерів регулюють переставлянням накладок. Для кращого очищення копачів від вологого грунту довжину лопаток збільшують. На грунтах нормальної вологості, щоб не пошкодити коренеплоди, довжину лопаток зменшують. У шнекового очищувача регулюють зазори між першим вальцем і другим шнеком, між другим вальцем і четвертим шнеком і між другим вальцем і передавальним бітером. Зазори між вальцями і шнеками змінюють перестановкою корпусів їх підшипників, а також прокладками різної товщини під ці корпуси. Зазори 50...60 мм встановлюють при врожайності буряків до 20 т/га і 60...80 мм – понад 20 т/га. Зазор між останнім вальцем і передавальними бітером (25...30 мм) регулюють зміною довжини тяги. Грудкоподрібнювач працює на режимах I, II, III і IV, які встановлюють поворотом валів. Напрямок руху стрічкового конвеєра змінюють перестановкою ланцюга на верхню або нижню зірочки механізму приводу. Режим роботи грудкоподрібнювача (I, II, III – «подрібнення грудок» та I, II, III – «транспортування») встановлюють поворотом зірочок з позначками при роз’єднаному ланцюгу механізму приводу – для транспортувального режиму 90°, а для подрібнення грудок 45°. Установлюючи кут між прямолінійними гранями суміжних грудкоподрібнювальних валів, користуються спеціальним шаблоном. Коренезбиральна бункерна машина КБ-6 призначена для двофазного збирання цукрових буряків, посіяних з шириною міжрядь 45 см, з яких попередньо зібрана гичка. Ширина захвату 2,7 м, робоча швидкість руху машини 5,0...9,0 км/год, продуктивність 1,3...2,4 га/год, місткість бункера 8 м3. Машина КБ-6 (рис. 29.9) складається із самохідного шасі і коренезбиральної бункерної системи. На рамі 1 самохідного шасі встановлено кабіну 2 з органами керування; силову установку 3 з двигуном потужністю 173 кВт; бункер 4, який має рухоме дно, виконане у вигляді горизонтального конвеєра 5, і встановлені у верхній частині бункера 4 розрівнювальний шнековий конвеєр 6 і вивантажувальний елеватор 7; похилий жолоб 9; завантажувальний контурний конвеєр 10, який змонтовано по периферії бункера 4; поздовжній конвеєр 12; міст ведучих коліс 13; шнековий очисник 16; викопувальні диски 17 і міст керованих коліс 18.
Рис. 29.9. Загальний вигляд (а)та конструктивно-технологічна схема (б) коренезбиральної машини КБ-6.
Технологічний процес роботи на етапах викопування коренеплодів дисками 17 і первинної сепарації вороху шнековим очисником 16 коренезбиральної бункерної машини КБ-6 такий самий, як і базової машини КС-6Б. Після сепарації вороху шнеками очисника 16 коренеплоди з рослинними рештками і землею подаються на поздовжній конвеєр 12, з якого вони падають на завантажувальний контурний конвеєр 10. Скребки 11 конвеєра 10 транспортують коренеплоди у верхню частину бункера 4, де вони похилим жолобом 9 скочуються на нерухомий конвеєр 5, який є дном бункера 4. Під час заповнення бункера 4 коренеплодами розрівнювальний шнековий конвеєр рівномірно розподіляє коренеплоди відповідно до заповнення ними бункера 4. Розвантажують бункер 4 за допомогою горизонтального конвеєра 5, яким коренеплоди переміщуються на вивантажувальний елеватор 7 і далі в транспортні засоби, що рухаються поряд із збиральною машиною. Бурякозбиральний бункерний комбайн КСБ-6 «Збруч» призначений для однофазного збирання коренеплодів цукрових буряків, ширина міжрядь яких становить 45 см. Ширина захвату 2,7 м, робоча швидкість руху машини 5,0...9,0 км/год, продуктивність 1,3...2,4 га/год, місткість бункера 8 м3. Комбайн комплектується змінними дисковими, ротаційно-вилчастими викопувальними пристроями і вібраційними копачами. Гичкозбиральний пристрій складається з основної рами, яка спирається на передні та задні копіювальні колеса і на якій фронтально встановлено ротаційний зрізувальний вал із секційними шарнірними молотковими ножами, шнекового конвеєра для транспортування гички та доочисника головок коренеплодів – горизонтального вала з очисними елементами (будова цих робочих органів аналогічна будові відповідних робочих органів гичкозбиральної машини МБП-6). Для збирання цукрових буряків у зарубіжних країнах використовується переважно однофазна технологія із застосуванням самохідних шестирядних потужних коренезбиральних комбайнів бункерного типу, наприклад SF-10 (фірма «Kleine» Німеччина, Vervaet 625 (об’єм бункера 25 т), ervaet 617 (17 т) Голландія) та десятирядних Vervaet 925 (25 т). Гичкозбиральний пристрій вказаних комбайнів – це активний ротор (0-1400 об/хв.) з пасивним доочисним пристроєм (рис. 29.10), що складається з горизонтально розміщеного, регульованого за висотою ножа 1 і, закріпле-ними над ним, притискачами гички 2. Робочими органами переважної біль-шості зарубіжних бурякозбиральних комбайнів є підкопувальні активні лемеші (рис. 29.10, а), роторні транспортери-очисники (рис. 29.10, б) та осьові роликові доріжки (рис. 29.10, в).
Активні підкопувальні лемеші – це два незалежних коливних робочих органів, кожний з яких має незалежний привід. Переважне використання робочих органів такого типу знайшов на досить твердих і сухих (вологістю до 15%) грунтах. Роторні транспортери-очисники – це послідовно встановлені турбіни з вертикальною віссю обертання. Робочими органами їх є підпружинені, зігнуті пальці та горизонтальний пальцевий корпус. Осьові роликові доріжки – це послідовно встановлені вальці з витками на поверхні. Під час їх обертання відбувається дія витків на коренеплоди, що знаходяться на поверхні вальців, і таким чином відбувається очищення коренеплодів. Осьові роликові доріжки можуть встановлюватися замість роторних транспортерів-очисників. 6. Опис установки і методика експерименту Визначення конструкції коренезбиральної машини КС-6, основні її технологічні регулювання, гідро-, електросистему проводиться на її натурному зразку безпосередньо на робочому місці. Звертають увагу на систему приводів робочих органів та механізмів. Ознайомлення з конструкцією автомата водіння коренезбиральної машини та гідромеханічною схемою його управління проводиться безпосередньо на робочому місці. Призначення та будову робочих органів коренезбиральної машини РКС-6 (РКМ-6) вивчають біля стенда, користуючись комплектами плакатів. 7. Послідовність виконання лабораторної роботи 7.1. Вивчити конструкцію коренезбиральної машини КС-6 безпосередньо на робочому місці. Засвоїти послідовність підготовки її до роботи. 7.2. Вивчити конструкцію автомата водіння коренезбиральної машини КС-6 по рядках безпосередньо на робочому місці. Засвоїти послідовність підготовки її до роботи. 7.3. Ознайомитись з конструкцією робочих органів коренезбиральної машини РКС-6 безпосередньо на робочому місці. Проаналізувати особливість приводу підкопувальних робочих органів. 7.4. Засвоїти послідовність регулювань робочих органів коренезбиральної машини та її автомата водіння 7.5. Користуючись слюсарним інструментом провести відповідні регулювання автомата водіння та підкопувальних робочих органів коренезбиральної машини. 7.6. Запустити двигун машин КС-6 і прослідкувати технологічний процес її роботи та автомата водіння машини по рядках. 7.8. Ознайомитись з гідравлічною системою коренезбиральної машини, особливістю приводу та режимами роботи конвеєра-грудкоподрібню-вача. 7.7. За результатами лабораторної роботи заповнити табл. 29.2 і зробити висновок. Таблиця 29.2 Результати лабораторних досліджень коренезбиральних машин
8. Зміст звіту 8.1. Накреслити схему коренезбиральної машини КС-6Б. 8.2. За наслідками лабораторних досліджень заповнити табл. 29.2 та зробити висновок по роботі. 9. Питання для самоконтролю. 9.1. Агротехнічні вимоги до збирання цукрових буряків. 9.2. Класифікація коренезбиральних машин, особливості конструкції. 9.3. Способи збирання цукрових буряків. 9.4. Типи підкопувальних робочих органів та їх характеристики. 9.5. Будова коренезбиральної машини КС-6. 9.6. Будова та принцип роботи автомата водіння машини по рядках. 9.7. Технологічний процес роботи коренезбиральної машини КС-6. 9.8. Регулювання копачів машини КС-6. 9.9. Особливості конструкції самохідної коренезбиральної машини РКС-6. 9.10. Підкопувальні робочі органи коренезбиральних машин і комбайнів та умови їх застосування. 9.11. Особливості конструкції бункерних коренезбиральних машин (комбайнів) КБ-6 та КСБ-6 «Збруч».
Бібліографічний список 1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. –С. 339-367. 2. Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник / Д.Г. Войтюк, В.О. Дубровін, Т.Д. Іщенко та ін.; За ред. Д.Г. Войтюка – К.: Вища освіта, 2004. – С. 412-423. 3. Карпенко А.Н., Халанский В.М.Сельскохозяйственные машины. –М.: Агропромиздат, 1989. –С.363-368. 4. Листопад Г.Е., Демидов Г.К., Зонов Б.Д. и др. Сельскохозяйственные и мелиоративные машины. –М.: Агропромиздат, 1986.– С. 314-319. 5. Практикум з технологічної наладки та усунення несправностей сільськогосподарських машин / Г.Р. Гаврилюк, Г.І. Живолуп, П.С. Короткевич та ін. –К.: Урожай, 1995. – С.207-220.
Ціна 2 00 грн.
Підписано до друку 14.07.2010 р. Формат 60×84/16. Ум. друк. арк. 2,35. Обл.-вид. арк. 2.04. Папір офс. Друк офс. Тираж 100 прим. Зам. ________. Видавничий центр Львівського національного аграрного університету 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м.Дубляни, вул. Студентська, 2 Свідоцтво ДК №1380 від 3.06.2003 р.
Сільськогосподарські та Меліоративні машини (розділ 5 Машини для заготівлі кормів) Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.026 сек.) |