Біологія – наука про живу природу

У житлових будинках масового будівництва застосовують переважно дерев'яні стандартні конструкції віконних блоків зі світлопрозорим заповненням із силікатного скла. Віконний блок збирають із віконної коробки й плетінь, що вставляються в неї. Для запобігання від гниття коробці антісептирують.

Двері бувають однопільні, двопільні й полуторні - із двома полотнами нерівної ширини. Заповнення дверного прорізу складається із дверної коробки й дверного полотна. Дверні полотна можуть бути фільончастими, щитовими, можуть бути глухими або заскленими.

Типи та габаритні розміри дерев’яних вікон, балконних дверей, зовнішніх та внутрішніх дверей наведені на рис 2.4а, 2.4б, 2.4в.

Рисунок 2.4а Типи і габаритні розміри дерев’яних внутрішніх дверей для житлових та громадських будинків

Рисунок 2.4б Габаритні розміри вікон та балконних дверей типів С та Р житлових будинків

Рисунок 2.4в Типи і габаритні розміри дерев’яних зовнішніх дверей для житлових та громадських будинків

3 РОЗРОБКА І ОФОРМЛЕННЯ АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНИХ КРЕСЛЕНЬ

Перш ніж приступитися до розробки креслень проекту, необхідно уважно вивчити будинок на курсовий проект і вихідні дані для проектування. По заданих об'ємно-планувальних параметрах по відповідній довідково-нормативній літературі підібрати основні конструктивні елементи проектованого будинку, зробити їхні ескізи із вказівкою всіх необхідних розмірів і маркування конструкцій.

Роботу над проектом рекомендується почати з розробки ескізів плану, фасаду й поперечного розрізу житлового будинку, а також ескізів монтажних планів. Призначення ескізів - уточнення об'ємно-планувального й конструктивного рішення будинку і його окремих частин до креслення проекту начисто. Варто підкреслити, що досить докладне й ретельне пророблення ескізів, затвердження їх у керівника проектуванням до переносу на аркуш, дозволить уникнути переробок і виправлень у кінцевих кресленнях проекту.

Для того, щоб домогтися високої якості проекту, необхідно звернути саму серйозну увагу на його графічне оформлення: розташування зображень на аркушах, виконання написів, розмірів і т.п. Використання в кресленнях ліній різної товщини (основні S = 0,6-0,8мм - лінії видимих контурів на планах, розрізах і деталях; осьові, розмірні, пунктирні - S = 0,2-0,3мм) також підвищує виразність і якості креслень.

Масштаби на кресленнях не вказують.

Над проекціями креслень виконують надписи, висота літер 5мм.

Умовні позначки для виконання проекцій проекту подані на рис. додатку А

Розташування креслень на аркушах може бути різним і залежить від розмірів проектованого будинку й прийнятих масштабів.

У рамках учбового проектування проекції можна виконувати по дві через вісь симетрії:

- архітектурний план першого поверху лівої торцевої секції та монтажний або кладочко-монтажний план типового поверху правої торцевої секції4

- план фундаментів лівої торцевої секції та монтажний план перекриття типового поверху правої торцевої секції;

- монтажний план покриття або план крокв (для скатної покрівлі) лівої торцевої секції та план покрівлі правої торцевої секції;

- головний або дворовий фасад лівої торцевої секції та схему розташування збірних залізобетонних або бетонних конструкцій на головному або дворовому фасаді.

Проекцію розрізу виконують по сходовій клітці.

На вільних містах аркушу розміщують конструктивні вузли.

Формати аркушів та зразок оформлення штампу наведений на рис. А1 Додатка А.

Далі приводяться основні положення по розробці, оформленню й змісту креслень.

3.1 Методика розробки та склад проекцій архітектурного плану першого поверху лівої торцевої секції

Архітектурний план виконують у вигляді горизонтальної проекції на рівні, що знаходиться в межах віконних та дверних прорізей.

Креслення плану починають з нанесення координаційних осей, які організують геометричну основу плану будинку та характеризують основні розміри будинку, місцеположення несучіх конструкцій.

Маркування координаційних осей по довгій стороні будинку виконується зліва направо арабськими цифрами, а по короткій стороні будинку виконується знизу вверх великими літерами українського алфавіту, крім літер З, І, Ї, О, Ч, Х, Ь. Пропускання цифр або літер не дозволяється. Позначення координаційних осей проставляється у кружках (діаметром 7-8мм)

Координаційні осі на планах будинків показують по лівій та нижній сторонах, а при незбіжності осей протилежних сторін плану в місцях розходження осей забезпечення останніх проводять додатково по правій та верхній сторонах плану.

Потім на координаційні осі наносять розмірні лінії. Першу розмірну лінію креслять на відстані 12-16мм від контуру плану, на неї виносять розміри віконних, дверних прорізів. Розміри простінків. Наступні лінії наносять на відстані 6-8мм одна від одної. На другу розмірну лінію виносять розміри між сусідніми координаційними осями і на третю – габаритні розміри між крайніми координаційними осями.

На плані необхідно показати:

- координаційні осі;

- зовнішніх та внутрішні повздовжніх та поперечних несучіх та самонесучіх стіни з вказівкою їх товщини і прив’язки до координаційних осей. Правила прив’язки показані на рис. 2.1, 2.2, 2.3;

- стіни, перегородки з вказівкою їх товщини і прив’язки;

- віконні та дверні прорізи з заповненням і їх маркуванням;

- сходові клітки, лоджії, балкони;

- вентиляційні канали санвузлів та кухонь, санітарне і технічне обладнання (ванни, вмивальники, унітази, кухонні плити, мийки для посуду);

- площу приміщень (у метрах квадратних з двома десятковими знаками та підкреслюють). Житлову і загальну площу та кількість кімнат квартири. Наприклад , де житлова в чисельнику, загальна в знаменнику;

- місця, де виконують поперечний розріз, напрямок стрілки вбік, в який дивляться при виконанні розрізу.

Приклади виконання планів будинку приведені на рис. В1, В2, В3 додаток В.

3.2 Методика розробки та склад проекцій кладочно-монтажного або монтажного плану типового поверху правої торцевої секції

Кладочно-монтажний план виконують для будинків зі стінами з цегляної кладки, а монтажний для будинків зі стінами з крупних стінових блоків або панелей.

Розробляють проекцію аналогічно архітектурному плану першого поверху.

На монтажному або кладочно-монтажному плані необхідно показати:

- - координаційні осі;

- зовнішніх та внутрішні повздовжніх та поперечних несучіх та самонесучіх стіни, перегородки з вказівкою їх розмірів товщини і прив’язки до координаційних осей;

- віконні та дверні прорізи. На кладочно-монтажному плані необхідно показати прив’язки до координаційних осей;

- стики між стіновими блоками або стіновими панелями (на монтажному плані);

- маркування стінових блоками або стіновими панелей;

- сходові клітки, лоджії, балкони.

Приклади виконання кладочно-монтажного або монтажного плану будинку приведені на рис. В4, В5, В6 додаток В.

3.3 Методика розробки та склад проекцій розрізу

Розріз виконується по сходовій клітці у відповідності з лінією, зазначеною на плані. Розріз позначається арабськими цифрами.

На розрізах конструктивне рішення будинку та його елементів повинне бути виявлено як можна більш повно. Тому, положення мнимої вертикальної січної площини вибирають з таким розрахунком, щоб у зображення попадали прорізи вікон і дверей

На проекціях розрізів показують тільки ті елементи, які знаходяться в розрізі або безпосередньо в площині розрізу: фундаменти, стіни, перекриття, дах, вікна, двері, перегородки, сходи.

На розрізах наносять:

- координаційні осі будинку та відстані між ними і крайніми осями;

- усередині об’єму будинку: відмітки поверхів, стелі, поверхових та міжповерхових площадок, внутрішніх дверей;

- зовні об’єму будинку: відмітки низу підошви фундаментів, рівня землі, цоколя, низу та верху прорізів, верху парапету, козирків над входом, гребеня даху;

- посилання на вузли у кружечках з нумерацією.

Конструкції, що попали у розріз, а також ґрунт штрихують умовними позначками, щоб показати матеріал з якого вони зроблені. Умовні позначки наведені у додатку

Конструкції характерних перекриттів, покриттів, даху, підлог указують на виносному надпису у вигляді прапорця, як багатошарові конструкції.

Відмітки на розрізах вказують в метрах з трьома цифрами після коми. За умовну нульову («0,000») відмітку приймають відмітку чистої підлоги першого поверху. Відмітки вище нульової вказують зі знаком плюс, відмітки нижче нульової вказують зі знаком мінус.

Приклади виконання розрізу будинку приведені на рис. В7, В8, В9 додаток В.

3.4 Методика розробки та склад проекцій фасаду

Креслення фасадів виконують на основі плану та розрізу будинку. З планів беруть усі горизонтальні розміри, а з розрізів – вертикальні.

Для будинків зі стінами з крупних стінових блоків або панелей фасад розробляється тільки для лівої торцевої секції а для будинку з цегляними стінами лівої та правої секцій (рис. В10 додаток В),.

На фасаді показують:

- балкони, лоджії з елементами огороджень, елементи входів, вимощення, приміщення виходу на покрівлю, вентиляційні труби, слухові вікна;

- віконні та дверні прорізі викреслюють з віконними та дверними блоками;

- координаційні осі, які проходять в характерних місцях фасадів (крайні, у місцях уступів на плані та перепадів висот будинку);

- відмітки: рівня землі, цоколя, низу та верху прорізів, характерних елементів фасадів, верху парапету, низу козирків, верху гребеня даху, низу балконів і лоджій, вентиляційних труб, слухових вікон.

У найменуванні фасаду вказують крайні координаційні осі зображеного на кресленнях ділянки. Наприклад «Фасад 1 - 5».

Приклади виконання фасадів будинку приведені на рис. В10, В11, В12 додаток В.

3.5 Методика розробки та склад схеми розташування збірних залізобетонних елементів на головному або дворовому фасаді правої торцевої секції

Схеми розташування збірних залізобетонних елементів виконується для будинків зі стінами з крупних стінових блоків або панелей.

Креслення схеми розташування збірних залізобетонних елементів виконують на основі монтажного плану та розрізу будинку. З планів беруть усі горизонтальні розміри, а з розрізів – вертикальні.

На схемі показують:

- координаційні осі;

- контури блоків або панелей (показують розрізку стіни). Усередині кожного контуру проставляють марку блоку або панелей;

- балкони, лоджії (елементами огороджень не показують);

- - відмітки: рівня землі, цоколя, низу та верху крупних стінових блоків або панелей, верху парапету, низу козирків, низу плит балконів і лоджій.

Приклади виконання схем розташування збірних залізобетонних елементів будинку на фасаді приведені на рис. В13, В14, додаток В.

3.6 Методика розробки та склад проекцій фундаменту лівої торцевої секції

План стрічкового фундаменту зображують у вигляді горизонтального розрізу будинку січною площиною на рівні обріза фундаменту і рівні ростверку для пальових фундаментів.

На планах фундаментів показують:

- координаційні осі будинку та відстані між ними і крайніми осями;

- до координаційних осей прив’язують товщину стін підвалу, або ширину фундаментних стінових блоків, ширину підошви фундаменту або фундаментних плит (з шириною проміжків між плитами), для пальових фундаментів ширину ростверку;

- висотні відмітки закладення підошви фундаменту для стрічкових фундаментів та ростверку пальових фундаментів;

- маркування фундаментних плит;

- на проекції пальових фундаментів наносять палі.

Приклади виконання планів фундаментів приведені на рис. В15, В16, В17 додаток В.

3.7 Методика розробки та склад проекцій монтажного плану перекриття правої торцевої секції

Монтажний план перекриття зображують у вигляді горизонтального розрізу будинку січною площиною, розташованої на рівні верху основної конструкції (плити, панелі) даного перекриття. При цьому підлогу не зображують.

На плані перекриття наносять:

- координаційні осі будинку та відстані між ними і крайніми осями;

- стіни будинку (тонкою лінією)з прив’язкою до координаційних осей;

- елементи перекриття – плити, сходові площадки, плити лоджій, балконів, монолітні ділянки та їх маркування;

- контури вентиляційних каналів, контури отворів та їх прив’язки до координаційних осей і розміри;

- елементи, що забезпечують жорсткість – металеві деталі, що з’єднують, анкера.

Приклади виконання планів перекриття правої торцевої секції приведені на рис. В18, В19, В20 додаток В.

3.8 Методика розробки та склад проекцій монтажного плану покриття або крокв лівої торцевої секції

Монтажний план покриття розробляють у відповідності з монтажним планом перекриття.

Приклади виконання планів покриття лівої торцевої секції приведені на рис. В21 додаток В.

Монтажний план крокв виконують для будинку зі скатною покрівлею.

На плані крокв наносять:

- координаційні осі будинку та відстані між ними і крайніми осями;

- стіни будинку (тонкою лінією)з прив’язкою до координаційних осей, контури вентиляційних каналів;

- дерев’яні елементи кроквяної системи – маурлати (підкроквяний брус), лежні, стійки, прогони, кроквяні ноги, кобилки, підкоси, схватки;

- відстань між осями крокв.

Приклади виконання планів крокв лівої торцевої секції приведені на рис. В22, В23 додаток В.

3.9 Склад проекцій плану покрівлі

правої торцевої секції

На проекції плану покрівлі показують:

- крайні координаційні осі та відстань між ними, координаційні осі, що проходять біля деформаційних швів, у місцях уступів на плані та перепадів висот будинку біля водостічних лійок;

- розжолобки, зовнішні водостічні лійки, парапети, парапетні плити та їх маркування, металеве огородження, внутрішні водостічні лійки, приміщення виходу на покрівлю, вентиляційні труби.

- величину ухилів схилів покрівлі.

Приклади виконання плану покрівлі правої торцевої секції приведені на рис. В24, В25, В26 додаток В.

3.10 Методика розробки та склад проекцій

архітектурно-конструктивних деталей

Архітектурно-конструктивні деталі вибирають на планах та розрізах у найбільш характерних місцях будинку.

Усі розташування на аркушах креслень повинні бути орієнтовані так, як і на планах та розрізах, на яких вони замаркіровані. Деталі повинні бути прив’язані до координаційних осей та висотних відміток, і повинні мати конкретні надписи усіх складових елементів.

Рекомендується показувати на кресленнях такі деталі:

Розташування архітектурно-конструктивних деталей відмічають на планах та розрізах замкнутою суцільною тонкою лінією (окружність або еліпс) з виноскою порядкового номера деталі в чисельнику. Якщо деталь розташована на другому аркуші креслень, то під полкою виноски в знаменнику вказують номер аркуша на якому розташована деталь.

Зверху зображення архітектурно-конструктивної деталі в окружності показують в чисельнику номер деталі, а в знаменнику номер аркуша де він відмічений на плані чи розрізі.

Приклади виконання деталей приведені на рис. В27а, б, в, г, д, е додаток В.

4 ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Пояснювальна записка є складовою частиною проекту і робота над нею повинна вироблятися по мірі виконання курсового проекту.

Записка повинна містити обґрунтування і опис конкретних об’ємно-планувальних і конструктивних рішень, прийнятих для розробляє мого у проекті будинку.

Пояснювальна записка повинна бути написана чорнилами чорного кліру або набирається на комп’ютері на одній стороні стандартних аркушів писального паперу, зброшурована і оформлена титульним аркушем, сторінки необхідно пронумерувати. Після титульного аркуша в пояснювальній записці приводиться «Зміст», утримуючий перечень основних розділів пояснювальної записки.

4.1 Склад пояснювальної записки

Пояснювальна записка складатися з таких підрозділів:

1 Вихідні дані.

2 Об’ємно-планувальне рішення будинку.

3 Архітектурно-конструктивне рішення будинку.

4 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни

5 Розрахунок звукоізоляції міжкімнатної стіни.

6 Список використаної літератури.

4.1.1 Підрозділ «Вихідні дані»

У цьому підрозділі слід описати основні вихідні данні (у відповідності до завдання), необхідні для будівництва будинку, що проектується.

1 Данні, що характеризують район будівництва:

а) місто будівництва;

б) клімат міста будівництва

- кліматичний район та підрайон будівництва;

- температурна зона України;

- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної доби забезпеченням 0,92 по СНиП 2.01.01-82 [4.7];

- глибина промерзання ґрунтів;

- нормативне значення опору теплопередач зовнішніх стін, вікон, горищних перекриттів або покриттів відповідно до ДБН В.2.6-31:2006 [4.5].

2 Данні для проектування:

а) кількість секцій;

б) кількість секцій;

в) наявність технічного підпілля та горища;

г) підбір конструкцій.

4.1.2 Підрозділ «Об’ємно-планувальне рішення будинку»

У цьому підрозділі необхідно вказати його геометричну форму в плані, довжину та ширину будинку, кількість поверхів, висоту поверхів, кількість та розташування сходових кліток, систему водовідводу, характеристику профілю покрівлі, наявність підвалу та горища.

Потрібно вказати кількість й типи секцій, кількість й типи квартир, площі квартир, обладнання кухонь та санвузлів.

В кінці необхідно привести основні техніко-економічні показники об’ємно-планувальних рішень будинку:

1 Площа забудови – П_з - площа горизонтального перерізу по зовнішньому обводу будинку на рівні цоколя, м².

2. Поверховість.

3 Умовна висота будинку – висота від відмітки автодороги для під’їзду пожежних машин до відмітки підлоги останнього поверху будинку (п.2.18 [4.2]), м.

4 Кількість квартир у будинку, у тому числі:

- однокімнатних;

- двокімнатних і більше;

5 Житлова площа – П_ж - сума площ житлових кімнат без урахування вбудованих шаф, м².

6 Підсобна площа – П_п – сума площ приміщень обслуговуючого характеру (кухня, коридор, санвузли), м².

7 Площа літніх приміщень – П_л – сума площ балконів з коефіцієнтом - 0,3, для лоджій - 0,5, м².

8 Загальна площа – П_зп = П_ж + П_п + П_л

9 Загальний будівельний об'єм усього будинку, у тому числі:

- вище позначки 0,000 (від чистої підлоги першого поверху до верхньої обмежуючої поверхні покрівлі), м³;

- нижче позначки 0,000 (від чистої підлоги першого поверху до низу бетонної підготовки тех. підпілля), м³.

10.

11.

4.1.3 Підрозділ «Архітектурно-конструктивне

рішення будинку»

У цьому підрозділі слід описати: конструктивну систему будинку, будівельну систему будинку, конструктивну схему будинку, ступінь вогнестійкості будинку, клас відповідальності будинку, чим забезпечується стійкість будинку та його поздовжня і поперечна жорсткість.

Далі треба описати архітектурно-конструктивні елементи будинку: основи, фундаменти, стіни, перекриття, сходи, несучі елементи покриттів, покриття, дахи, перегородки, вікна, двері, підлоги, вимощення, та інше.

Далі треба описати зовнішнє та внутрішнє оздоблення: облицювання, штукатурки, фарбування. Вказуючи види оздоблення треба відмітити матеріали оздоблення та колір.

Далі треба скорочено описати внутрішні сантехнічні, електротехнічні системи будинку.

4.2 Методика виконання та зразок

теплотехнічного розрахунку зовнішньої стіни

Знання основ будівельної теплотехніки необхідно для обґрунтованого раціонального проектування конструкцій, що обгороджують.

Від теплотехнічних якостей зовнішніх конструкцій, будинків, що обгороджують, залежать:

а) сталість температури й вологості повітря в приміщенні в холодну пору року й попередження зниження температури нижче необхідної по санітарно-гігієнічних умовах;

б) температура внутрішньої поверхні огородження, що впливає на утворення на цій поверхні небажаного конденсату;

в) режим вологості зовнішніх огороджень, що впливає на їх теплозахисні якості й довговічність будинку в цілому;

г) кількість тепловтрат будинку в холодні періоди року, від яких залежить витрата енергоресурсів на його опалення.

Зовнішні конструкції, що обгороджують, у різних географічних пунктах піддаються різним фізико-кліматичним впливам, від яких залежать процеси теплопередачі й зміни вологісного стану конструкцій. Тому при визначенні опору теплопередачі конструкції в розрахунках ураховують негативні температури, характерні для даного кліматичного району, а ціль теплотехнічних розрахунків - забезпечення необхідних тепловологозахисних якостей конструкцій.

Однієї з основних теплофізичних характеристик матеріалу є теплопровідність – здатність матеріалу проводити тепло через свою масу. Для будівельних матеріалів вона залежить, в основному, від хімічного складу, структури, щільності, вологісного й температурного стану. Ступінь теплопровідності матеріалу характеризується його коефіцієнтом теплопровідності, тобто кількістю тепла, що проходить за одна година через 1м² однорідного огородження товщиною 1 м при різниці температур на його поверхнях, рівної 1 ⁰С.

В основу теплотехнічного розрахунку зовнішніх конструкцій, що обгороджують, покладений принцип, при якому їхній опір теплопередачі повинне бути не менш необхідного опору теплопередачі по санітарно-гігієнічних умовах.

Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни здійснюється відповідно до вимог ДБН В.2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель».

Задамося конструкцією зовнішньої стіни (рис. 4.1) та виберемо вихідні дані до розрахунку.

Рисунок 4.1 Конструкція зовнішньої стіни

Вихідні дані.

Район будівництва: м. Харків.

Температурна зона - I

Режим вологості приміщення: нормальний – Б

d₁ – зовнішня штукатурка – цементно-пісчаний розчин g=1800 кг/м³, товщиною 0,02 м, l=0,76 Вт/м.

d₂- утеплювач – жорсткі мінераловатні плити на синтетичних сполуках g=80 кг/м³, l=0,045 Вт/м.°С.

d₃- кладка з силікатної цегли на цементно-пісчаний розчині, товщиною 0,38 м g=1800 кг/м³, l=0,87 Вт/м.°С.

l - коефіцієнт теплопровідності за додатком Л [4.5]

Місто Харків згідно з ДБН В.2.6-31:2006 відноситься до першої кліматичної зони з кількістю градусо-діб опалювального періоду більше ніж 3501. Мінімально допустиме значення опору теплопередачі зовнішньої стіни для I температурної зони R_{q min}= 2,8 м²·К/Вт.

Для опалювальних будинків обов'язково виконання умов

де R_Σпр – сумарний опір теплопередачі непрозорої конструкції, що обгороджує, м²·К/Вт розраховується по формулі:

де: a_в – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні зовнішньої стіни, приймаємо рівний 8,7 Вт/м²∙°С за додатком Е [4.5];

a_н – коефіцієнт тепловіддачі для зимових умов поверхні зовнішньої стіни приймаємо рівним 23,0 Вт/м²∙°С за додатком Е [4.5];

l - коефіцієнт теплопровідності за додатком Л [4.5];

d - товщина шару, м.

м²×⁰С/Вт,

звідки d₃ = 0,098 м.

Отже, для забезпечення нормативних параметрів мікроклімату приміщень товщина утеплювача із жорстких мінераловатних плит повинна бути не меншою ніж 0,09 м. Приймаємо – 0,1 м.

4.3 Методика виконання та зразок

теплотехнічного розрахунку горищного перекриття

Розрахунок виконується аналогічно розрахунку зовнішньої стіни

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі горищного перекриття для I температурної зони R_{q min}= 3,3 м²·К/Вт.

Задамося конструкцією горищного перекриття (рис. 4.2) та виберемо вихідні дані до розрахунку.

Рисунок 4.2 Конструкція горищного перекриття

d₁ – плита збірна залізобетонна багатопустотна g=2500 кг/м³, товщиною 0,22 м, l=2,04 Вт/м.

d₂- утеплювач – жорсткі мінераловатні плити на синтетичних сполуках g=110 кг/м³, l=0,047 Вт/м.°С.

d₃- стяжка з цементно-пісчаного розчину, товщиною 0,03 м g=1600 кг/м³, l=0,81 Вт/м.°С.

м²×⁰С/Вт,

звідки d₃ = 0,14 м.

Отже, для забезпечення нормативних параметрів мікроклімату приміщень товщина утеплювача із жорстких мінераловатних плит повинна бути не меншою ніж 0,14 м. Приймаємо – 0,15 м.

4.3 Методика виконання та зразок

розрахунку звукоізоляції стіни

Оцінка звукоізолюючих вертикальних огороджувальних конструкцій будівель (стін та перегородок) виконується на основі СНиП II-12-77 [4.4].

Основна розрахункова формула відповідно до СНиП II-12-77 [4.4]

I_в=50+Dв≥[I_в]^н,

де I_в - індекс ізоляції повітряного шуму в дБ міжкімнатної стіни;

Dв – поправка, яка визначається за методикою викладеною в додатку 1 [4.4].

[I_в]^н – нормативний індекс ізоляції повітряного шуму в дБ міжкімнатної стіни, який дорівнює для житлових будинків [I_в]^н= 41 дБ, відповідно до таблиці 7 [4.4].

Значення поправки Dв визначається шляхом порівняння частотної характеристики ізоляції повітряного шуму огороджувальної конструкції з нормативною частотною характеристикою ізоляції повітряного шуму відповідно до рис. 6 [4.4] (стор. 9), або рис. 4.3 даних методичних вказівок.

Частотну характеристику ізоляції повітряного шуму одношарової плоскої огороджувальної конструкції з поверхневою щільністю від 100 до 1000 кг/м² із бетону, залізобетону, цегли, керамічних блоків та тому подібних матеріалів слід визначати графічним способом, виконуючи її у вигляді ламаної лінії, аналогічній ламаної лінії ADCD на рис. 8 [4.4] (стор. 13), або рис. 4.4 даних методичних вказівок.

Координати точки В (ƒ_в та R_в) частотної характеристики слід визначати за графіками на рис. 9 [4.4] (стор. 13), або на рис. 5 цих методичних вказівок, ƒ_в – у залежності від товщини h у м огороджувальної конструкції рис. 4.4^”а” та R_в - у залежності від поверхневої щільності m у кг/м² огороджувальної конструкції рис. 4.4^”б”.

Питома вага γ у кг/м³: γ≥1800 кг/м³;

γ=1600 кг/м³;

γ=1400 кг/м³;

γ≤1200 кг/м³.

Рисунок 4.3 Нормативна частотна характеристика ізоляції повітряного шуму огороджувальної конструкції

Побудова ламаної лінії ABCD, яка характеризує частотну характеристику ізоляції повітряного шуму, виконується наступним чином: із точки В ліворуч проводиться горизонтальний відрізок АВ, з точки В праворуч проводиться відрізок BC з ухилом 7,5 дБ на октаву до точки С з ординатою R_c=60 дБ, а з точки С праворуч проводиться горизонтальний відрізок CD.

Для визначення поправки Dв необхідно на графік нормативної частотної характеристики ізоляції повітряного шуму огороджувальної конструкції (рис. 3) нанести частотну характеристику ізоляції повітряного шуму однашаровими плоскими огородженнями (рис. 4.5) та визначити середні несприятливі відхилення нанесеної частотної характеристики від нормативної частотної характеристики.

Рисунок 4.4 Частотна характеристика ізоляції повітряного шуму однашаровими плоскими огородженнями

Несприятливими відхиленнями слід вважати відхилення вниз від нормативної частотної характеристики. Середнє несприятливе відхилення слід приймати рівним підсумку несприятливих відхилень.

Якщо середнє несприятливе відхилення наближається, але не перевищує 2 дБ, а максимальне несприятливе відхилення не перевищує 8 дБ, то поправка Dв=0.

Якщо середнє несприятливе відхилення перевищує 2 дБ, або максимальне несприятливе відхилення перевищує 8 дБ, то нормативна частотна характеристика зміщується вниз (на ціле число децибел) так, щоб середнє і максимальне несприятливе відхилення від зміщеної нормативної частотної характеристики не перевищувало вказаної величини. В цьому випадку поправка Dв від’ємна і дорівнює величині зміщення нормативної частотної характеристики.

Якщо середнє несприятливе відхилення значно менше 2 дБ, несприятливе відхилення відсутнє, нормативна частотна характеристика зміщується вгору (на ціле число децибел) так, щоб середнє несприятливе відхилення від зміщеної нормативної частотної характеристики наближалось, але не перевищувало 2 дБ, а максимальне несприятливе відхилення не перевищувало 8 дБ. У цьому випадку поправка Dв позитивна та дорівнює величіні зміщення нормативної частотної характеристики.

Нормативні індекси ізоляції повітряного шуму огороджувальними конструкціями [I_в]^н приймаються за таблицею 7 [4.4] стор. 10, 11, 12, або за таблицею 4.3 цих методичних вказівок.

а)

б)

Рисунок 4.5 Графік для визначення координат точки В

Таблиця 4.3 - Нормативні індекси повітряного шуму

4.3.1 Приклад розрахунку міжкімнатної стіни

Визначити звукоізолюючу здатність повітряного шуму міжкімнатної стіни великопанельного житлового будинку із залізобетону питомою вагою γ₀=2500 кг/м³, товщиною h = 160 мм = 0,16 м.

Розрахунок ведемо за [4.4].

Основна розрахункова формула: I_в = 50 + Dв ≥ [I_в]^н

За таблицею 3 даних методичних вказівок [I_в]^н= 41дБ.

Визначаємо поверхневу щільність міжкімнатної стіни:

m=2500 · 0,16=400 кг/м²

За рисунком 5^”а” даних методичних вказівок при γ₀=2500 кг/м³ та при h=0,16 м визначаємо ƒ_в=260 Гц.

За рисунком 5^”б” даних методичних вказівок при m=400 кг/м² визначаємо R_в=39 дБ.

Розглянемо рис. 3 даних методичних вказівок та відкладемо значення абсциси ƒ_в=260 Гц та значення ординати, яка дорівнює R_в = 39 дБ. На їх перетині отримаємо точку В. Місце розташування точок А, С та D отримаємо за методикою, описаною вище. Отримаємо рисунок 6.

Записуємо в розрахункову таблицю 4 для кожної частоти в октавних смуг в межах 100 – 5000 Гц розрахункові та нормативні значення звукоізоляції в дБ. Після цього визначаємо несприятливі відхилення 9 (у таблиці вони з від’ємним знаком) нижче за нормативну частотну характеристику.

Рисунок 4.6 Нормативна, фактична та зміщена нормативна частотна

характеристики ізоляції повітряного шуму огороджувальної конструкції

Підсумок несприятливих відхилень[-∑]=[-38]. Тоді середнє несприятливе відхилення дорівнює: >[-2].

Якщо середнє несприятливе відхилення перевищує 2 дБ, отримане в нашому розрахунку, то нормативну частотну характеристику зміщуємо вниз (на ціле число децибелів) так, щоб середнє та максимальне несприятливе відхилення від зміщеної нормативної частотної характеристики не перевищувало вказаної величини.

Зміщуємо нормативну частотну характеристику вниз на 2 дБ.

Після цього середнє несприятливе відхилення дорівнюватиме: <[-2], максимальне відхилення складає: [-5]<[-8], а Dв=2 дБ.

Тоді, підсумуємо отримані дані в основну розрахункову формулу:

I_в=(50-2)=48 дБ >[I_в]^н=41 дБ.

Нерівність виконана.

Висновок: міжкімнатна стіна товщиною 160 мм у житловому будинку з великорозмірних панелей забезпечує ізоляцію від повітряного шуму.

Таблиця 4.4 - Розрахункова таблиця

Підсумок несприятливих відхилень[-∑]=[-38]. Тоді середнє несприятливе відхилення дорівнює: >[-2].

Якщо середнє несприятливе відхилення перевищує 2 дБ, отримане в нашому розрахунку, то нормативну частотну характеристику зміщуємо вниз (на ціле число децибелів) так, щоб середнє та максимальне несприятливе відхилення від зміщеної нормативної частотної характеристики не перевищувало вказаної величини.

Зміщуємо нормативну частотну характеристику вниз вниз на 2 дБ.

Після цього середнє несприятливе відхилення дорівнюватиме: <[-2], максимальне відхилення складає: [-5]<[-8], а Dв=2 дБ.

Тоді, підсумуємо отримані дані в основну розрахункову формулу:

I_в=(50-2)=48 дБ >[I_в]^н=41 дБ.

Нерівність виконана.

Висновок: міжкімнатна стіна товщиною 160 мм у житловому будинку з великорозмірних панелей забезпечує ізоляцію від повітряного шуму.

Додаток А

Приклад аркуша креслень та титульного аркушу пояснювальної записки

1 - Позначення документа – Архітектурно-конструктивний курсовий проект № 1.

2 - Район будівництва.

3 – Найменування будинку – Двохсекційний 3х поверховий квартирний житловий будинок.

4 – Найменування зображень, поміщених на даному аркуші, у точный відповідності з найменуванням, зазначеним над зображенням на полі креслення.

5- Умовне зображення стадії проектування – П - проект.

6 – Порядковий номер аркуша.

7 – Загальна кількість аркушів.

8- Найменування організації – ХДТУБА група.

Рисунок А1 Приклад заповнення штампу на кресленнях

Рисунок А2 Приклад титульного аркуша пояснювальної записки

*У темі проекту необхідно вказати: кількість квартир, поверхів, секцій, район будівництва. Наприклад: «18-ти квартирний 3-х поверховий 2-х секційний житловий будинок в м. Харкові»

Додаток Б

Матеріали для проектування громадянських будинків

Таблиця Б1 Графічні позначки матеріалів у перетинах

Таблиця Б2 Умовні зображення елементів будівель

Продовження таблиці Б2

Додаток В

Приклади виконання окремих креслень студентами в рамках проектування

Рисунок В1 План на відмітці 0,000 в осях 1-4 для житлового будинку зі стінами з цегляної кладки

Рисунок В2 План на відмітці 0,000 в осях 1-4

для житлового будинку зі стінами з крупних стінових блоків

Рисунок В3 План на відмітці 0,000 в осях 1-8

для житлового будинку зі стінами з крупних стінових панелей

Рисунок В4 Кладочно - монтажний план типового поверху в осях 4-7 для житлового будинку зі стінами з цегляної кладки

Рисунок В5 Монтажний план типового поверху в осях 4-7 для житлового будинку зі стінами з крупних стінових блоків

Рисунок В6 Монтажний план типового поверху в осях 8-15 для житлового будинку зі стінами з крупних стінових панелей

Рисунок В7 Розріз 1-1 житлового будинку зі стінами з цегляної кладки

Рисунок В8 Розріз 1-1 для житлового будинку зі стінами з крупних стінових блоків

Рисунок В9 Розріз 1-1 для житлового будинку зі стінами з крупних стінових панелей

Рисунок В10 Фасад 1-8 житлового будинку зі стінами з цегляної кладки

Рисунок В11 фасад 1-4 для житлового будинку зі стінами з крупних стінових блоків

Рисунок В12 Фасад 1-8 для житлового будинку зі стінами з крупних стінових панелей

Рисунок В13 Схема розташування збірних залізобетонних

елементів на фасаді 4-7

для житлового будинку зі стінами з крупних стінових блоків

Рисунок В14 Схема розташування збірних залізобетонних

елементів на фасаді 8-15

для житлового будинку зі стінами з крупних стінових панелей

Рисунок В15 План збірних залізобетонних фундаментів в осях 1-4

Рисунок В16 План монолітних фундаментів в осях 1-4

Рисунок В17 План пальових фундаментів в осях 1-8

Рисунок В18 Монтажний план перекриття над другим поверхом в осях 4-7 житлового будинку зі стінами з цегляної кладки

Рисунок В19 Монтажний план перекриття над другим поверхом

в осях 4-7 житлового будинку зі стінами з крупних стінових блоків

Рисунок В20 Монтажний план перекриття над другим поверхом

в осях 8-15 житлового будинку зі стінами з крупних стінових панелей

Рисунок В21 План крокв в осях 1-4 для житлового будинку з горищем з дерев’яних кроквяних нахильних систем

Рисунок В22 Монтажний план покриття

в осях 1-4 житлового будинку зі стінами з крупних стінових блоків

Рисунок В23 Монтажний план покриття

в осях 1-8 житлового будинку зі стінами з крупних стінових панелей

Рисунок В24 План покрівлі в осях 4-7 житлового будинку з горищем з дерев’яних кроквяних нахильних систем

Рисунок В25 План покрівлі в осях 4-7 житлового будинку

зі стінами з крупних стінових блоків

Рисунок В26 План покрівлі в осях 8-15 житлового будинку

зі стінами з крупних стінових панелей

Рисунок В27а Деталі

Рисунок В27б Деталі

Рисунок В27в Деталі

Рисунок В27г Деталі

Рисунок В27д Деталі

Рисунок В27е Деталі

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1 Підручники

1.1 Архитектура гражданских и промышленных зданий. Том ІІІ. Жилые здания. – М.: Стройиздат, 1983. – 239 с.

1.2 Конструкции гражданских зданий. / Под ред. М.С. Туполева. - М.: Стройиздат, 1968.- 240с.

1.3 Маклакова Т.Г. и др. Конструкции гражданских зданий. - М.: Стройиздат, 1986.- 135с.

1.4 КСербинович П.П. Гражданские здания массового строительства - М.: Стройиздат, 1986.- с.

2 Навчальні посібники

2.1 Шерешевский И.А. Конструирование гражданских зданий. – Л.: Стройиздат, 1981. – 176 с.

2.2 Шерешевский И.А. Жилые здания. Конструктивные системы и элементы для индустриального строительства – М.: «Архитектура-С», 2005. – 124 с.

2.3 Архитектурное проектирование жилых зданий. Под ред. Лисицына М.В., Пронина Е.С. – М.: Стройиздат, 1980. – 488 с.

3 Довідкова література

3.1 Справочник по инженерно-строительному черчению (Рускевич и др.). – К.: Будівельник, 1987. – 264 с.

4 Нормативна література

4.1 ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки.

4.2 ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва.

4.3 ДБН В.1.2-10-2008 Захист від шуму.

4.4 СНиП II-12-77 Защита от шума.

4.5 ДБН В.2.6-31:2006 Теплова ізоляція будівель.

4.6 ДБН В.2.5-28:2006 Штучне та природнє освітлення.

4.7 СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика.

4.8 СНиП 2.02.01-83. Основания зданий и сооружений.

4.9 СНиП ІІ-23-81*. Стальные конструкции.

4.10 СНиП 2.03.01-84*. Бетонные и железобетонные конструкции.

4.11 СНиП ІІ-25-80. Деревянные конструкции.

4.12 СНиП ІІ-22-81. Каменные и армокаменные конструкции.

4.13 ДБН В.2.6-14-97. Покриття будівель і споруд. Том 1.

4.14 СНиП 2.03.13-88. Полы.

5 Стандарти

5.1 ДСТУ БА.2.4-7-95. Правила виконання архітектурно-будівельних креслень.

5.2 ГОСТ 28984-91 Модульная координация размеров в строительстве

5.3 ГОСТ 13580-85. Плиты железобетонные ленточных фундаментов.

5.4 ГОСТ 13579-78. Блоки бетонные для стен подвалов.

5.5 ГОСТ 19804-91. Сваи железобетонные.

5.6 ДСТУБ.В.2.7-61-97. Цегла та камені керамічні.

5.7 ДСТУБ.В.2.7-81-98. Цегла та камені силікатні.

5.8 ГОСТ 24594-81. Панели и блоки стеновые из кирпича и керамических камней.

5.9 ГОСТ 11024-84. Панели стеновые наружные бетонные и железобетонные для жилых и общественных зданий.

5.10 ГОСТ 19010-82. Блоки стеновые бетонные и железобетонные для зданий.

5.11. ДСТУ БВ.2.7-111-2001. Плити гіпсові для перегородок та внутрішнього облицювання стін.

5.12 ГОСТ 12504-80. Панели стеновые внутренние бетонные и железобетонные для жилых и общественных зданий.

5.13 ГОСТ 25098-87. Панели перегородок железобетонные.

5.14 ГОСТ 948-84. Перемички железобетонные для зданий с кирпичными стенами.

5.15 ГОСТ 9561-91. Плиты перекрытий железобетонные многопустотные для зданий и сооружений.

5.16 ГОСТ 12767-80. Плиты железобетонные сплошные для перекрытий жилых и общественных зданий.

5.17 ГОСТ 21506-87. Плиты перекрытий железобетонные ребристые высотой 300 мм для зданий и сооружений.

5.18 ГОСТ 17079-88. Блоки вентиляционные железобетонные.

5.19 ГОСТ 18048-80. Кабины санитарно-технические железобетонные.

5.20 ГОСТ 9818-85. Марши и площадки лестниц железобетонные.

5.21 ГОСТ 25772-83. Ограждения лестниц, балконов и крыш стальные.

5.22 ГОСТ 25697-83. Плиты балконов и лоджий железобетонные.

5.23 ГОСТ 11214-86. Окна и балконные двери деревянные с двойным остеклением для жилых и общественных зданий.

5.24 ГОСТ 12506-81. Окна деревянные для производственных зданий.

5.25 ГОСТ 24698-81. Двери деревянные наружные для жилых и общественных зданий.

5.26 ГОСТ 16289-86. Окна и балконные двери деревянные с тройным остеклением для жилых и общественных зданий.

5.27 ГОСТ 6629-88. Двери деревянные внутренние для жилых и общественных зданий.

Навчальне видання

Методичні вказівки та завдання до виконання курсового архітектурно-конструктивного проекту квартирного житлового будинку середньої поверховості для студентів спеціальності 6.060101

Укладачі: Янтовська Олена Леонідівна

Поляк Надія Едуардівна

Маліков Костянтин Харисович

Дементьєв Володимир Васильович

Відповідальний за випуск В. В. Калюжний

Редактор О. О. Тіліженко

План 2009, поз. 58 Формат 60х84 1/16 Папір друк. №2

Підп. до друку Обл.-вид. арк. 2,0

Надруковано на ризографі. Умови. друк. арк. 1,80

Тираж 100 прим. Зам. № 1357 Безкоштовно.

_________________________________________________________________

ХДТУБА, 61002, Харків, вул. Сумська,40

Підготовлено та надруковано РВВ Харківського державного технічного

університету будівництва та архітектури

ВСТУП

Біологія – наука про живу природу

Біологія – (“біос’’- життя, “логос’’- вчення) – сукупність наук про живі істоти, їхню будову, процеси життєдіяльності, взємозв’язки між собою та з умовами навколишнього середовища, закономірності поширення по Земній кулі, походження, історичний розвиток, різноманітність тощо.

Біологія (“біос” – життя, “логос” – наука, вчення) – наука про життя в усіх його проявах.

Основним завданням біології є розв'язання однієї з найважливіших проблем сучасності – раціонального використання біологічних ресурсів та підвищення продуктивності рослинного і тваринного світу.

Досягнення біологічної науки широко застосовують у багатьох галу­зях народного господарства, наприклад, у промисловій мікробіології, хар­човій промисловості, сільському господарстві тощо.

Все живе на нашій планеті вчені поділяють на чотири царства: Рослини; Тварини; Гриби і Дроб'янки.

У клітинах рослин, тварин та грибів є чітко оформлене ядро, тому їх об’єднують у надцарство Еукаріоти. Дроб'янки (бактерії та синьо-зелені водорості) не мають оформленого ядра, тому їх об'єднують у надцарство Прокаріоти:

Окрему групу живих істот становлять віруси. Віруси являють собою неклітинну форму життя і здатні проявляти ознаки життєдіяльності тільки в клітинах організму хазяїна. Деякі вчені виділяють їх в окреме царство Віра.

Поиск по сайту: