|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Органічні речовини клітиниЛіпіди – низькомолекулярні, нерозчинні у воді сполуки, складаються з жирних кислот, спиртів, альдегідів, нітрогенвмісних основ та амінокислот; жири (тваринні та рослинні жири (олії) складаються з гліцерину та вищих жирних кислот; функції ліпідів: енергетична, будівельна, захисна, видільна. Вуглеводи – речовини з загальною формулою (СН2О)n: моносахариди (рибоза, дезоксирибоза, глюкоза, фруктоза, галактоза), дисахариди (сахароза, галактоза, лактоза, мальтоза та інші), полісахариди (крохмаль, глікоген, целюлоза), функції: будівельна, енергетична, запасаюча. Білки – полімери, мономерами яких є 20 амінокислот; серед амінокислот, що входять до складу білків є 9 незамінних амінокислот, тобто таких, що не синтезуються в організмах людини та тварин: аргінін, валін, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, треонін, триптофан, фенілаланін; між амінокислотними залишками у молекулі білка утворюється пептидний зв’язок; білки бувають прості і складні; за кількістю амінокислотних залишків розрізняють пептиди, поліпептиди та білки; структура білків: первинна (визначається порядком чергування амінокислот у пептидному ланцюзі, які з’єднуються пептидними зв’язками), вторинна (спірально закручений ланцюг з амінокислотних залишків, який утримується водневими зв’язками між СО– та NH– групами, розташованими на сусідніх витках спіралі); третинна (просторова конфігурація білкової молекули, що нагадує глобулу, підтримується іонними, водневими та дисульфідними зв’язками (S=S)); четвертинна (формується при взаємодії декількох глобул білка, які утримуються електростатичними взаємодіями та водневими зв’язками); функції білків: будівельна, транспортна, рухова, захисна, каталітична, сигнальна, регуляторна, запасаюча, енергетична; властивості білків: денатурація (втрата молекулою білка своєї структури під впливом підвищення температури, зміни рН, зневоднення, опромінення та ін), ренатурація (відновлення структури білка після відновлення нормальних умов, ренатурація можлива тільки у тому випадку, якщо не була порушена первинна структура білка). Нуклеїнові кислоти – речовини білого кольору, волокнистої структури, погано розчинні у воді; для нуклеїнових кислот характерні процеси денатурації та ренатурації; для ДНК характерний процес реплікації (самоподвоєння); ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) утворена двома ланцюгами, які утворені нуклеотидами (нуклеотид складається з нітратної основи (А (аденін), Г (гуанін), Ц (цитозин), Т (тимін)), дезоксирибози та залишка фосфатної кислоти, нітратні основи сусідніх ланцюгів подвійної спіралі з’єднуються водневими зв’язками відповідно до принципу компліментарності А=Т; Ц=Г; функція ДНК – збереження і передача спадкової інформації; РНК (рибонуклеїнова кислота) складається з одного ланцюга, який утворений нуклеотидами (нуклеотид складається з нітратної основи (А (аденін), Г (гуанін), Ц (цитозин), У (урацил)), рибози та залишку фосфатної кислоти, функції РНК – участь у синтезі білка, транспорт амінокислот; РНК буває: інформаційна або матрична (і-РНК або м-РНК) – переносить інформацію про послідовність амінокислот з ДНК на білок; рибосомальна (р-РНК) – входить до складу рибосом; транспортна (т-РНК) – транспортує амінокислоти до рибосом. АТФ – універсальна макроергічна сполука, складається із залишка нітратної основи – аденіну, рибози та трьох залишків фосфатної кислоти, містить два макроергічні зв’язки, є універсальним переносником енергії від місць фосфорилювання (окислювального фосфорилювання чи фотофосфорилювання) до органел клітини, де енергія потрібна (наприклад, до рибосом для синтезу білків), АТФ ↔ АДФ ↔ АМФ, при перетворенні АТФ на АДФ виділяється 40 кДж енергії та відщеплюється молекула фосфатної кислоти, а при утворенні АТФ з АДФ та молекули фосфатної кислоти затрачається 40 кДж енергії, аналогічні процеси відбуваються при перетворенні АДФ у АМФ. Вітаміни – біологічно активні низькомолекулярні органічні речовини різноманітної будови (відомо понад 50), потрібні для життєдіяльності всіх живих організмів, беруть участь у обміні речовин та перетворенні енергії переважно як компоненти ферментів. Ферменти – біологічні каталізатори біохімічних процесів, понижують енергію активації біохімічних реакцій, специфічні (каталізують певні реакції). Гормони – біологічно активні речовини, що виробляються залозами внутрішньої та змішаної секреції, а також, скупченнями спеціалізованих клітин організму та мають цілеспрямовану дію на інші органи і тканини.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |