 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Перетворення енергії в організмі
Обмін речовин – загальна властивість всіх живих організмів, суть якої полягає в тому, що живі організми вилучають з навколишнього середовища різні органічні і неорганічні речовини, використовують їх і виділяють у зовнішнє середовище кінцеві продукти обміну.
Обмін речовин та енергії (метаболізм):
| Пластичний обмін (асиміляція або анаболізм) – сукупність всіх реакцій біосинтезу | Енергетичний обмін (дисиміляція або катаболізм) – сукупність всіх реакцій розпаду речовин |
| Особливості: із простих органічних речовин синтезуються складні, що є будівельним матеріалом для клітини, відбувається з поглинанням енергії | Особливості: складні хімічні сполуки розпадаються до простих з виділенням енергії, яка забезпечує потреби клітини (біосинтез, поділ клітини, активний транспорт, осмос, механічна робота) |
АТФ (аденозинтрифосфорна кислота) – універсальний акумулятор енергії, необхідна в метаболізмі клітини. АТФ складається з аденозину та трьох залишків фосфатної кислоти, кожний з яких приєднаний макроергічним (висоенергетичним) зв’язком. Після відщеплення від АТФ одного залишку фосфатної кислоти утворюється АДФ (аденозиндифосфорна кислота) та виділяється 40 кДж енергії і, навпаки, для приєднання до АДФ одного залишку фосфатної кислоти необхідно затратити 40 кДж енергії:
АТФ ↔ АДФ + Ф + 42 кДж
Етапи енергетичного обміну:
| 1 етап | Підготовчий – відбувається поза клітиною в травній системі, де складні органічні речовини розщеплюються на більш прості: білки – на амінокислоти, полісахариди – на моносахариди, жири – на гліцерин і жирні кислоти |
| 2 етап | Безкисневий – відбувається в клітині на внут-рішньоклітинних мембранах з участю ферментів. Безкисневе розщеплення глюкози – гліколіз, при якому з однієї молекули глюкози утворюється дві молекули молочної кислоти та дві молекули води, а енергія, що при цьому вивільняється, акумулюється двома молекулами АТФ: С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 → 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О, а частина цієї енергії розсіюється у вигляді тепла |
| 3 етап | Кисневе розщеплення (дихання) – це ряд ферментативних процесів, які відбуваються на мембранах мітохондрій. Кінцевий продукт гліколізу – молочна кислота проникає в мітохондрії і там руйнується під впливом ферментів: 2С3Н6О3 + 6О2 + 36Н3РО4 + 36АДФ = 6СО2 + 36АТФ + 36Н2О Вуглекислий газ виділяється в навколишнє середовище, а атоми водню переносяться мембраною і окислюються під впливом ферментів: Но – е → Н+ Електрони і протони підхоплюються молекулами-переносниками і переправляються: електрони на внутрішній бік мембрани, де вони сполучаються з молекулами кисню; катіони Н+ переправляються на зовнішній бік мембрани. Зовні на мембрані нагромаджуються протони (Н+), а зсередини нагромаджуються аніони (ОН-), як результат зростає різниця потенціалів. В деяких місцях мембрани є молекули ферменту, який синтезує АТФ. У молекулі ферменту є канал, через який можуть пройти катіони Н+. Це відбувається, коли різниця потенціалів досягне критичного рівня (200 мВ). Протони проштовхуються через канал і взаємодіють з киснем, енергія використовується на синтез АТФ. Сумарне рівняння розщеплення глюкози: С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Н3РО4 → 38АТФ + 6СО2 + 44Н2О |
Бродіння – біохімічний процес розкладу органічних речовин (переважно вуглеводів) під впливом ферментів мікроорганізмів (дріжджів, бактерій, міцеліальних грибів). За утворенням кінцевих продуктів розрізняють: спиртове, оцтове, маслянокисле, пропіонове, молочнокисле, мурашине, метанове бродіння. Бродіння називають також анаеробним диханням, оскільки його здійснюють анаеробні мікроорганізми. Найпоширенішим є спиртове бродіння, яке відбувається за схемою:
Глюкоза → піровиноградна кислота → вуглекислий газ + етиловий спирт
Окрім того, під час такого анаеробного дихання енергія, яка утворюється в результаті розкладу глюкози акумулюється молекулами АТФ. Так під час розкладу одної молекули глюкози утворюється дві молекули АТФ.
Пластичний обмін
Біосинтез білка – процес утворення білків, характерних для даного організму під дією біокаталізаторів (ферментів). Найважливішу роль у процесі біосинтезу білка відіграють нуклеїнові кислоти – ДНК та РНК. На ДНК записана інформація про білки у вигляді певної послідовності нуклеотидів, яких є чотири: аденіловий (А), тимідиловий (Т), гуаніловий (Г) та цитидиловий (Ц). Три послідовно розміщені, нуклеотиди (триплет = три послідовно розміщені нуклеотиди) кодують одну амінокислоту.
Ген – ділянка ДНК, яка містить інформацію про первинну структуру білка.
Генетичний код – принцип запису інформації на ДНК. Генетичний код показує який триплет кодує кожну з двадцяти амінокислот. Таким чином знаючи послідовність нуклеотидів у ДНК, можна передбачити послідовність амінокислот у молекулі білка, а, отже, його структуру та функції:
| Перша нітрат- на основа | Друга нітратна основа | Третя нітрат-на основа | |||
| У | Ц | А | Г | ||
| У | Фен Фен Лец Лец | Сер Сер Сер Сер | Тир Тир * * | Цис Цис * Три | У Ц А Г |
| Ц | Лей Лей Лей Лей | Про Про Про Про | Гіс Гіс Глн Глн | Арг Арг Арг Арг | У Ц А Г |
| А | Іле Іле Іле Мет | Тре Тре Тре Тре | Асп Асп Ліз Ліз | Сер Сер Арг Арг | У Ц А Г |
| Г | Вал Вал Вал Вал | Ала Ала Ала Ала | Асп Асп Глу Глу | Глі Глі Глі Глі | У Ц А Г |
*Примітка: зірочкою позначені триплети, які кодують не амінокислоту, а знак закінчення синтезу поліпептидного ланцюга.
Властивості генетичного коду:
· триплетний – кожній амінокислоті відповідає три нуклеотиди і-РНК, розміщені у певній послідовності (кодон);
· однозначний – один триплет кодує лише одну амінокислоту;
· вироджений – одну амінокислоту можуть кодувати декілька різних триплетів, що підвищує надійність коду;
· універсальний – єдиний для всіх організмів, які існують на Землі;
· не переривається – кодони зчитуються один за одним з певної точки у певному напрямку (від 3' до 5' кінця молекули і-РНК);
· між генами існують „розділові знаки” або стоп-кодони – ділянки, які не несуть генетичної інформації, а лише відокремлюють одні гени від інших. Такі кодони називають спейсерами. Наприклад, спейсерами є такі триплети: УАА, УАГ, УГА. Ці триплети позначають місця припинення синтезу даного білка.
Поиск по сайту: