АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ҐРУНТ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ПЕРЕБУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ

Читайте также:
  1. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
  2. АДАПТИВНІ БІОЛОГІЧНІ РИТМИ ОРГАНІЗМІВ
  3. Бактериологічні показники якості води характеризують нешкідливість води відносно присутності хвороботворних мікроорганізмів.
  4. Вивчення витоків рухливих ігор, обґрунтування закономірностей їх розвитку.
  5. ВОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ПЕРЕБУВАННЯ
  6. Екологічне середовище в містах.
  7. Електронний підпис, його застосування та законодавче обґрунтування.
  8. ЕТАПИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ОРГАНІЗМІВ
  9. ЖИВІ ОРГАНІЗМИ ЯК ОСОБЛИВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ПЕРЕБУВАННЯ
  10. З урахуванням цього грошово-кредитна політика повинна ґрунтуватись на таких принципах:
  11. Завдання 4. Визначення тривалості перебування на забрудненій місцевості, часі початку і закінчення робіт

Згадаєте! Що таке ґрунт?

Особливості ґрунту як середовища перебування. Ґрунт - це верхній родючий шар твердої оболонки Землі (літосфери), утворений діяльністю живих організмів. Ґрунт являє собою систему порожнин, заповнених водою або повітрям. Завдяки наявності вологи умови життя дрібних організмів у ґрунті нагадують такі у водоймах. Вологість ґрунту завжди вище вологості повітря, тому організмам легше там переносити періоди посухи.

Особливістю ґрунту як середовища перебування є порівняно невелика амплітуда добових і сезонних коливань температури (напр., на глибині понад 2 м сезонні коливання температури майже не відчуваються). Це дозволяє організмам переживати в глибині ґрунту в активному або неактивному стані періоди високих або низьких температур. У ґрунті є значні запаси органічних речовин, що створюють кормову базу для різноманітних організмів.

Різні типи ґрунтів відрізняються розмірами ґрунтових часток, а також змістом органічних речовин. Від розмірів ґрунтових часток залежать розміри пор: чим більше розміри часток, тим більший діаметр пор. У свою чергу, розміри пор впливають на властивості ґрунту: у ґрунти з добре вираженою пористістю легше проникають углиб розчини солей і повітря й легше прокладати ходи твариною (напр., ходи дощових хробаків виявляли на глибині до 8 м).

Над ґрунтом розташований шар підстилки, що формується в основному за рахунок рослинного опада. Завдяки підстилці відбувається обмін елементами харчування в системі рослина - ґрунт. При участі живих організмів - мешканців ґрунту (бактерій, грибів, водоростей, тварин) - органічні речовини підстилки активно переробляються, перемішуються з мінеральними речовинами й надходять у верхні шари ґрунту.

Верхній шар ґрунту - гумусовий - має темне фарбування й характеризується високим змістом органічних речовин. Саме цей шар визначає родючість ґрунту, тобто забезпечує рослини водою й елементами харчування. У середньому шарі ґрунту осідають і переробляються речовини, вимиті з верхнього шару. Нижній шар - це материнська порода, матеріал якої згодом подрібнюється й перетвориться в ґрунт.

Почва - більше стабільне середовище перебування організмів у порівнянні з наземно-повітряної. Шляхом вертикальних міграцій ґрунтові організми (тварини, бактерії) знаходять оптимальні умови перебування. Більшість мешканців ґрунти мають потребу в

підвищеної вологості, що пов'язане з характером харчування або особливостями будови їхніх покривів.

Склад ґрунтового повітря значно відрізняється від атмосферного: зміст вуглекислого газу в ньому в 10-100 разів вище, а кисню - у кілька разів нижче. Так, на глибині 20-30 див зміст вуглекислого газу - 2-3%, а кисню - від 1 до 20%. Оскільки кисень надходить у ґрунт із атмосферного повітря шляхом дифузії, то зі збільшенням глибини його зміст падає.

Адаптації організмів до існування в ґрунті. Розмаїтість умов перебування в ґрунті спричиняється й розмаїтість організмів, що живуть у ній. У ґрунті перебувають кореневі системи рослин, ризоиды, видозмінені пагони вищих рослин. На поверхні й у верхніх шарах ґрунту живуть водорості (зелені, жовто-зелені, діатомові), гриби, лишайники, циано-бактерии.

Ґрунтові бактерії дуже різноманітні. У ґрунтах деяких типів вони можуть проникати на глибину декількох метрів. Серед них є автотрофи (переважно хемосинтетики - бактерії, щонітрифікують, і ін.) і гетеротрофы (в основному, сапротрофы).

Ґрунтові гриби зустрічаються в ґрунтах різних типів, там, де є запаси органіки. Гриби - гетеротрофні організми. Серед них зустрічаються сапротрофы, паразити рослин і ін. види.

Ґрунтові водорості зустрічаються як на поверхні ґрунту, так і в її глибині. Більшість ґрунтових водоростей мають мікроскопічні розміри. Водорості - автотрофні організми, що живуть у різних типах ґрунтів.

Тварини - мешканці ґрунту - належать до різних систематичних груп (найпростіші, круглі й кільчасті хробаки, членистоногие, молюски, ссавці й ін.) (мал. 91). Серед тварин є постійні мешканці ґрунту (круглі й малоще-тинковые хробаки, деякі кліщі, комахи, кроти, землерийки, слепыши), види, що живуть у ґрунті протягом більшої частини свого життєвого циклу (личинки хрущів, щелкунов і ін.). Є види тварин, що живуть у ґрунті тільки під час несприятливого періоду (зимівлі, посухи): деякі комахи, земноводні, плазуючі й ссавці.

До перебування в ґрунті тварини мають певні морфофи-зиологические пристосування. По-перше, це пристосування до пересування в ґрунті. Одні з них активно прокладають ходи за допомогою скорочення мускулатури тіла (дощові хробаки), інші - кінцівок, що риють (палі, кроти). Дрібні тварини (найпростіші, круглі хробаки, кліщі) пересуваються по ґрунтових порах. Тому їх адаптациями є дрібні розміри тіла (напр., найпростіші ґрунтів у десятки разів дрібніше близьких прісноводних або морських видів). Пристосуванням до низького змісту кисню в ґрунті є здатність поглинати його

через тонкі покриви тіла (напр., круглі й дощові хробаки). Недостачу кисню, вологи або перезволожені ділянки тварини можуть уникати шляхом вертикальних міграцій (круглі й кільчасті хробаки, кліщі, комахи й ін.).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)