МАКРОЕВОЛЮЦІЯ. БІОЛОГІЧНИЙ ПРОГРЕС І РЕГРЕС

Згадаєте! Чи існують у природі надвидові систематичні категорії й навіщо вони уведені?

Макроеволюція - сукупність еволюційних процесів, що приводять до виникнення надвидових систематичних категорій (пологів, сімейств і аж до царств).

Як відомо, реально в природі існують тільки види, а надвидові категорії уведені вченими для їхньої систематизації. Тому особливих механізмів макроеволюції не існує. Ті або інші її «закономірності» є результатом узагальнень дослідниками накопичених протягом історичного розвитку розходжень між родинними видами, що виникли в процесі ряду послідовних видообразований.

В основу сучасної (філогенетичної) класифікації покладений принцип монофилии, відповідно до якого види одного роду, пологи одного сімейства й т.д. походять від загального предко-вого виду. Розмаїтість видів виникає в результаті пристосувань до різних умов існування, що супроводжуються дивергенцією. Це явище одержало назву адаптивна радіація. Наприклад, всі загони плацентарних ссавців виникли від загального предка внаслідок пристосувань до різних умов наземної, водної (ластоногие, китоподібні) і повітряної (рукокрылые) середовищ перебування.

Біологічний прогрес і регрес - поняття, розроблені російським зоологом А.Н.Северцовым в 20-х роках XX ст. на підставі вивчення закономірностей історичного розвитку переважно хребетних тварин.

Біологічний прогрес проявляється в росту чисельності, розширенні ареалу й видоутворенні в межах тієї або іншої систематичної групи і є наслідком її еволюційного успіху. Наприклад, у цей час у стані біологічного прогресу перебувають покрытосеменные, членистоногие, молюски, птахи й ссавці.

Біологічний регрес - наслідок нездатності виду, роду й т.д. пристосуватися до нових умов середовища. Він проявляється в зменшенні чисельності популяцій, звуженні ареалу й може привести до вимирання. Наприклад, з колись процвітаючого загону хоботних у наш час залишилися тільки два види - африканський і індійський слони, існування яких перебуває під загрозою.

Внаслідок того, що реально існують лише види, поняття про біологічний прогресі й регресі застосовно тільки до кожного з них окремо. За даними палеонтологічних знахідок, багато груп організмів зникло з особи Землі, але на са-

мом справі це свідчить лише про вимирання конкретних родинних видів. У кожній з «процвітаючих» груп багато видів зникає, їм на зміну з'являються інші, що займають близькі екологічні ніші, але вони зовсім не обов'язково є родинними вимерлої.

Наприклад, після вимирання динозаврів їхнє місце в экосистемах суши зайняли ссавці. Цікаво, що динозаври - це всього лише два загони плазуючих, тоді як протягом сучасної (кайнозойской) ери вимерло не менш 15 загонів ссавців. «Високоорганізованих» голосеменных у наш час нараховують не більше 800 видів, а «примітивних» мохоподібних - більше 25 000! Таким чином, поняття про біологічний прогрес або регрес стосовно надвидових категорій не мають реального відбиття в природі і є узагальнюючими термінами, що показують ступінь видової розмаїтості даної групи в те або інший геологічний час.

Узагальнюючий характер мають також і подання про морфологічні шляхи досягнення біологічного прогресу - аро- морфоз, ідіоадаптація й загальна дегенерація {мал. 130).

Ароморфоз (від греч. айро - піднімаю й морфозис - форма) -значне ускладнення організму, що підвищує його загальний рівень організації й відкриваючої додаткової можливостей для адаптації до різноманітних умов. Наприклад, віз-

никновение щелеп дало можливість хребетною твариною харчуватися великим видобутком; утворення квітки в покрытосеменных привело до розвитку запилення комахами.

Загальна дегенерація (від лат. дегенеро - вырождаюсь) - явище спрощення будови організмів у процесі освоєння ними нових середовищ перебування. Вона переважно характерна для паразитичних або малорухомих організмів. Наприклад, багато вчених уважають віруси нащадками прокаріот, що втратили внаслідок пристосування до паразитизму навіть сама клітинна будова. Відомо, що в паразитичних тварин зникають органи почуттів, і навіть цілі системи органів (травна - у стрічкових хробаків і ін.).

Ідіоадаптація (від греч. идиос - особливий і лат. адаптатио -пристосування) - певна зміна будови організму, що не змінює загальний рівень організації й пристосування, що представляє собою, до певних умов. Адаптивна радіація всіх груп незалежно від рівня організації відбувається шляхом ідіоадаптацій, наприклад розходження в будові квіток покрытосеменных, ротових частин комах, кінцівок ссавців.

ВЫВОДЫ

Макроеволюція - це ряд послідовних видообразований, що приводять до виникнення надвидових систематичних груп. Біологічний прогрес - це процвітання певної групи, що проявляється в розширенні ареалу й видоутворенні; біологічний регрес - протилежне явище, що свідчить про пригніченість досліджуваної групи. Біологічний прогрес досягається за допомогою морфологічних змін - ароморфозов, загальної дегенерації й ідіоадаптацій.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Що таке макроеволюція? 2. Як співвідносяться між собою мікроеволюція, видоутворення й макроеволюція? 3. Що таке монофилия? 4. Як ви розумієте біологічний прогрес і регрес? 5. Що являють собою ароморфоз, загальна дегенерація й ідіоадаптація?

Подумайте! Який характер (ароморфоз, загальна дегенерація або ідіоадаптація) мають такі еволюційні події: виникнення эукариот; зникнення травної системи

у стрічкових хробаків; виникнення вірусів; перетворення крил у ласти в пінгвінів; поява копит у ссавців степових просторів; перетворення кореня в коренеплід.

Поиск по сайту: